Особливості розгляду скарг платників податків в органах державної податкової служби.

Кожна особа має право оскаржувати рішення органів державної податкової служби, якщо вони обмежують її права, встановлені законами України, у вищому органі державної податкової служби або в судовому порядку.

Положенням про порядок подання та розгляду скарг платників податків органами державної податкової служби визначено процедуру подання та розгляду скарг платників податків при оскарженні ними в адміністративному порядку податкових повідомлень про суми податкових зобов’язань, постанов про накладення адміністративних стягнень та рішень щодо визначення сум податкових зобов’язань, узгодження операцій із заставленими активами платника податків, узгодження плану реорганізації, продажу активів, що перебувають у податковій заставі, про застосування штрафних (фінансових) санкцій, арешт активів, покладення відповідальності за погашення залишкового боргу платника податків на третю особу, дострокове розірвання договорів про розстрочення, відстрочення податкових зобов’язань за ініціативою органу державної податкової служби.

У разі, коли платник податків вважає, що орган державної податкової служби неправильно визначив суму податкового зобов’язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству з питань оподаткування або виходить за межі його компетенції, встановленої законом, такий платник податків має право звернутися до органу державної податкової служби, податкове повідомлення або рішення якого оскаржується, зі скаргою про перегляд цього рішення, яка подається у письмовій формі та може супроводжуватися документами, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати.

Відмова в прийнятті скарги (заяви) платника податків забороняється. Реєстрація скарги (заяви) повинна відбуватися в день її подання або надходження до органу державної податкової служби, але не пізніше наступного робочого дня.

У скарзі (заяві) має бути зазначено:

1) прізвище, ім’я, по батькові, місце проживання фізичної особи, а для юридичної особи – її найменування, місцезнаходження;

2) найменування органу державної податкової служби, яким видано податкове повідомлення або рішення, що оскаржується, дата й номер;

3) суть порушеного питання, прохання чи вимога;

4) про подання чи неподання позовної заяви до суду (арбітражного суду) про визнання недійсним податкового повідомлення або рішення органу державної податкової служби;

5) підпис фізичної особи або уповноваженої на те особи, а для юридичної особи – підпис керівника або представника юридичної особи, скріплений печаткою юридичної особи.

Скарга (заява) повинна бути викладена в письмовій формі та надіслана до органу державної податкової служби протягом десяти календарних днів, наступних після дня отримання платником податків податкового повідомлення або іншого рішення органу державної податкової служби, поштою або передана фізичною чи юридичною особою через представника. Якщо скарга (заява) в інтересах фізичної або юридичної особи подається її представником, то до скарги (заяви) додається копія довіреності (доручення), оформленої відповідно до вимог чинного законодавства.

Якщо відповідно до закону орган державної податкової служби самостійно визначає податкове зобов’язання платника податків за причинами, не пов’язаними із порушеннями податкового законодавства, такий платник податків має право на адміністративне оскарження рішень органу державної податкової служби протягом тридцяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення або відповіді органу державної податкової служби на скаргу замість десятиденного строку.

Скарга (заява), оформлена без дотримання цих вимог, що не дає можливості розглянути скаргу (заяву) по суті, повертається особі, яка її подала, з відповідними роз’ясненнями не пізніше п’яти днів від дня отримання такої скарги (заяви).

Якщо питання, порушені у скарзі (заяві), одержаній органом державної податкової служби, не входять до його повноважень, то така скарга (заява) у термін не більше п’яти днів пересилається за належністю відповідному органу чи посадовій особі, про що повідомляється особі, яка подала скаргу (заяву).

Оскарження рішень органів податкової служби передбачає первинне й повторне оскарження. Зокрема, пунктом 3 наказу ДПА України від 2 березня 2001 року № 82 “Про внесення змін до Положення про порядок розгляду скарг платників податків органами державної податкової служби” встановлено, що апеляційне узгодження податкового зобов’язання та розгляд первинних скарг на рішення здійснюється працівниками державних податкових інспекцій, податкове повідомлення або рішення яких оскаржується, уповноваженими на це керівником органу державної податкової служби (або його заступником), повторні скарги платників податків в органах державної податкової служби вищого рівня розглядаються підрозділами апеляцій або за дорученням керівника органу державної податкової служби (або його заступника) працівником іншого підрозділу.

Державна податкова адміністрація (інспекція) при розгляді скарги (заяви) платника податків перевіряє законність і обґрунтованість рішення (податкового повідомлення), що оскаржується, і приймає одне з таких рішень:

1) залишає рішення (податкове повідомлення), яке оскаржується, без змін, а скаргу (заяву) без задоволення;

2) скасовує в певній частині рішення (податкове повідомлення), яке оскаржується, і не задовольняє скаргу (заяву) платника податків у певній частині;

3) скасовує рішення (податкове повідомлення), яке оскаржується, і задовольняє скаргу (заяву) платника податків;

4) про податковий компроміс.

За наслідками розгляду скарги на постанову у справі про накладення адміністративного стягнення керівник органу державної податкової служби (або його заступник), уповноважений розглядати скаргу, приймає одне з таких рішень:

1) залишає постанову без змін, а скаргу – без задоволення;

2) скасовує постанову та надсилає справу на новий розгляд;

3) скасовує постанову та закриває справу;

4) зменшує розмір штрафу в межах, передбачених законодавчим актом про відповідальність за це правопорушення.

Керівник органу державної податкової служби (або його заступник) зобов’язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його протягом двадцяти календарних днів з дня отримання скарги платника податків протягом строку, продовженого за рішенням керівника органу державної податкової служби (або його заступника) на його адресу поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку.

Керівник органу державної податкової служби (або його заступник) може прийняти рішення про впровадження термінів розгляду скарги платника податків понад двадцять календарних днів, але не більше ніж шістдесят, та письмово повідомити про це платника податків до закінчення двадцятиденного терміну. Підставою для прийняття такого рішення може бути: відсутність доданих до скарги (заяви) документів (акта перевірки, розрахунків до акта перевірки, рішення, прийнятого за розглядом акта перевірки, рішення, прийнятого за розглядом скарги (заяви), необхідних для розгляду скарги (заяви); необхідність додаткової перевірки наданих бухгалтерських документів або документів податкового обліку; необхідність документів інших організацій, що входять до їх компетенції, для з’ясування обставин справи).

Скарги на постанову у справі про накладення адміністративного стягнення розглядаються в десятиденний термін з дня їх надходження.

Скарги, подані з порушенням зазначеного строку, не розглядаються органами державної податкової служби.

Порушений з поважної причини термін подання скарги може бути поновлений на підставі заяви особи керівником органу державної податкової служби (або його заступником), правомочним розглядати скаргу.

Рішення за розглядом скарги (заяви) платника податків приймає керівник органу державної податкової служби (або його заступник). Перший примірник рішення після зазначення реєстраційного номера вихідної кореспонденції надсилається (вручається) платнику податків.

Рішення вважається надісланим (врученим) юридичній особі, якщо його передано її посадовій особі під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення, а фізичній особі – якщо його вручено особисто такій фізичній особі або її законному представникові чи надіслано листом на її адресу за місцем проживання або останнього відомого місця її знаходження із повідомленням про вручення.

У практиці організації і ведення діловодства в органах державної податкової служби з розгляду скарг платників податків слід керуватися вимогами Положення про порядок подання та розгляду скарг платників податків органами державної податкової служби (затверджено наказом ДПА України від 2 березня 2001 року № 82 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 15 березня 2001 року за № 238/5429), Методичними рекомендаціями про порядок подання та розгляду скарг (апеляцій) платників податків органами державної податкової служби (надісланого листом ДПА України від 30 березня 2001 року № 4173/7/25-0017) та іншими нормативно-правовими актами, якими передбачено обов’язки посадових осіб органів державної податкової служби з розгляду скарг платників податків.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Характеристика звернень громадян та вимоги до їх розгляду	\|	Формы тарифной системы ОТ

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.005 сек.