• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция

Метод електронного парамагнітного резонансу

Явище електронного парамагнітного резонансу(ЕПР) було відкрите радянським фізиком Е. К. Завойським у 1944 році. З того часу цей метод швидко розвинувся і нині став незамінним при вивченні структури вільних органічних та неорганічних радикалів.

Розглянемо систему парамагнітних частинок, парамаг­нетизм яких зумовлений наявністю неспареного електрона (вільні радикали, іони змінної валентності). Парамагнетизм таких частинок має, як правило, спіновий характер, тобто зумовлений наявністю нескомпенсованого спінового маг­нітного моменту електрона, який можна записати у вигляді:

(7.16)

де — спінове квантове число (для електрона так званий "жи-фактор" (це є безрозмірна величина, яка у разі чисто "спінового магнетизму", тобто для вільного електрона, становить - магнетон Бора.

При відсутності зовнішнього магнітного поля систему таких парамагнітних частинок можна охарактеризувати деякою середньою енергією У зовнішньому магнітному полі енергія парамагнітної частинки змінюється і стає рівною

(7.17)

де - додаткова енергія, зумовлена взаємодією магніт­ного моменту частинки з зовнішнім магнітним полем. Ця енергія пропорційна індукції магнітного поля і проекції магнітного моменту на напрямок поля:

(7.18)

Проекція спінового магнітного моменту на напрямок зовнішнього магнітного поля може набувати значень, що визначаються формулою

(7.19)

де - магнітне спінове число електрона Знак у формулі (7.19) відтворює той факт, що спінові механічний та магнітний моменти спрямовані в протилежні боки.

(7.20)

Таким чином, система ізоенергетичних частинок з енергією у зовнішньому магнітному полі розпадається на дві підсистеми з енергіями Е1 і Е2 відповідно до двох можливих орієнтацій їх магнітних моментів відносно зовнішнього магнітного поля (рис. 7.5).

Між рівнями можливі переходи, тобто парамагнітні частинки можуть змінювати орієнтацію свого магніт­ного моменту. Однак ймовірність спонтанних, самодовільних переходів частинок між рівнями дуже незначна.

Такі переходи можна викликати (індукувати) опроміненням системи високочастотним електромагнітним полем (НВЧ-випромінюванням) за умови, що квант НВЧ-випромінювання задовольняє умові

Заселеність енергетичних рівнів підлягає розподілу Больцмана, згідно з яким при маємо заселеності рівнів та У цьому випадку кількість переходів з поглинанням енергії буде пеоеважати кількість переходів з випромінюванням енергії В результаті за умови

(7.21)

буде спостерігатись резонансне поглинання енергії високо­частотного електромагнітного поля (НВЧ-випромінювання).

Рис. 7.5. Розщеплення енергетичного рівня парамагнітних частинок.

Для спостереження сигналу поглинання використо­вуються спеціальні прилади - магнітні радіоспектрометри.

Відповідно до (7.21), умову резонансу можна здійснити двома способами:

а) при постійному магнітному полі варі­юється частота

б) при незмінній частоті варіюється індукція магнітного поля

Читайте також:

1. B. Тип, структура, зміст уроку і методика його проведення.
2. D) методу мозкового штурму.
3. Demo 11: Access Methods (методи доступу)
4. G2G-модель електронного уряду
5. H) інноваційний менеджмент – це сукупність організаційно-економічних методів управління всіма стадіями інноваційного процесу.
6. I Метод Шеннона-Фано
7. I. ЗАГАЛЬНІ МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ
8. I. Метод єдиної подібності.
9. I. Метод рiвних вiдрiзкiв.
10. II. МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ
11. II. УЧЕБНЫЕ И МЕТОДИЧЕСКИЕ ПОСОБИЯ, ПРАКТИКУМЫ
12. IV. КЕРІВНИЦТВО, КОНТРОЛЬ І НАДАННЯ ОРГАНІЗАЦІЙНО-МЕТОДИЧНОЇ ДОПОМОГИ ПРАКТИКАНТАМ.

Переглядів: 515