Досвід вивчення громадської думки в різних країнах

Масові опитування у США з'явилися ще у XIX столітті. Спочатку вони мали характер так званих "солом'яних опитувань" — неофіційних підрахунків голосів виборців, яким займалися під час виборчих кампаній газети і журнали. Основний недолік таких опитувань — відсутність науковообгрунтованої виборки, велика питома вага випадкових обставин. В американських роботах з громадської думки фігурує приклад так званого "національного кукурудзяного опитування", яке уособлювало панування випадковостей.

У 30-х роках відбувається перехід до професіоналізму у вивченні громадської думки. Вводиться у практику науково обгрунтована виборка, більш ретельно розробляються анкети, створюються професійні підрозділи, котрі займаються опитуванням. Новий етап у розвитку аналізу громадської думки пов'язаний з іменем Д. Геллапа. У результаті багаторічного експериментування він зупинився на виборці 1500 чоловік, хоча в окремих випадках опитуються 5000 і більше. Так, вивчаючи думку з приводу сухого закону, він опитав 12 тис. чоловік і довів, що після 400 число противників закону залишалося більше 60%.

У 1947 р. створюється Американська асоціація дослідників громадської думки, яка провела протягом року спеціальне вивчення відповідних методик і дійшла висновку, що слід більш ретельно їх готувати, вдосконалювати техніку інтерв'ю та виборку. Був розроблений п'ятимірнии план, спрямований на вдосконалення опитувань: 1) знання про предмет;

2) виявлення спільних поглядів, світогляду;

3) причин;

4) специфічних поглядів з аспектів проблеми;

5) інтенсивність думки.

У відповідності до цього була сформульована вимога про необхідність в анкеті питань фільтруючих, питань на компетентність, відкритих чи вільних, які дають змогу уяснити загальну позицію, причинних питань, специфічних і таких, що виявляють інтенсивність, фактично всі ці вимоги прийняті сучасними соціологами.
Новий рубіж розвитку аналізу громадської думки — 60-ті роки. Створюється у 1963 р. інститут С. Харріса, який спирається на 250 газет і має філіали в різних країнах, у тому числі у Франції, Японії, Латинській Америці. С. Харріс опитує, як правило, 1600 чоловік, має кілька варіантів загальнонаціональної виборки, яка передбачає районування за регіонами, потім за видами поселенських утворень, за дільницями всередині цих утворень. Опитуються жителі 16-ти будинків на кожній дільниці. Як правило, у виборці пропорційно представлені люди різного віку, освіченості, груп доходу, віросповідання, чоловіки і жінки, білі і чорні.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Канали вивчення громадської думки	\|	Тема 5-6.(2год.)Соціальна структура і соціальні процеси суспільства . Особистість. Соціальні відхилення.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.005 сек.