Студопедия
Контакти
 


Тлумачний словник

Реклама: Настойка восковой моли




Авто | Автоматизація | Архітектура | Астрономія | Аудит | Біологія | Будівництво | Бухгалтерія | Винахідництво | Виробництво | Військова справа | Генетика | Географія | Геологія | Господарство | Держава | Дім | Екологія | Економетрика | Економіка | Електроніка | Журналістика та ЗМІ | Зв'язок | Іноземні мови | Інформатика | Історія | Комп'ютери | Креслення | Кулінарія | Культура | Лексикологія | Література | Логіка | Маркетинг | Математика | Машинобудування | Медицина | Менеджмент | Метали і Зварювання | Механіка | Мистецтво | Музика | Населення | Освіта | Охорона безпеки життя | Охорона Праці | Педагогіка | Політика | Право | Програмування | Промисловість | Психологія | Радіо | Регилия | Соціологія | Спорт | Стандартизація | Технології | Торгівля | Туризм | Фізика | Фізіологія | Філософія | Фінанси | Хімія | Юриспунденкция

Показники ефективності використання оборотного капіталу підприємства

Загрузка...

 

Раціональне використання оборотного капіталу можливе лише при виконанні принципів, адекватних ринковим відносинам:

1) забезпечення оптимального співвідношення між необхідним обсягом оборотних коштів і їх виробничою потребою;

2) економне і раціональне розпорядження товарно-матеріальними цінностями;

3) мінімізація витрат на створення виробничих запасів;

4) забезпечення мінімального надходження оборотних коштів у виробничих запасах при виконанні безперервності виробничого процесу;

5) максимально можливе самофінансування потреб у оборотних коштах.

Виконання наведених принципів дозволяє створювати оптимальні виробничі та комерційні умови, що впливають на загальну ефективність функціонування підприємства.

 

Ефективність використання оборотного капіталу знаходить своє відображення в прискоренні їх оборотності, а отже, і в зменшенні суми їх потреб. Прискорення оборотності оборотних коштів зменшує додаткову потребу в них.

Зростання ефективності використання оборотного капіталу має важливе значення не тільки для конкретного підприємства, але і для національної економіки країни. Завдяки більш ефективному використанню оборотних коштів вивільняються не тільки грошові кошти, інвестовані у виробництво, але і матеріальні ресурси, в які вони були вкладені.

Ефективність використання оборотного капіталу є важливим показником інтенсивності його застосування, і, в свою чергу, визначається за допомогою взаємопов’язаних показників: коефіцієнта обертання, тривалості одного обороту, коефіцієнта завантаження.

Коефіцієнт обертання оборотного капіталу (Коб) характеризує кількість оборотів на рік, які здійснив оборотний капітал підприємства за звітний період. Наведений показник розраховується за формулою:

 

(8.40)

де

Вр – виручка від реалізації продукції (робіт, послуг) за досліджуваний період, грн.;

Сз – середньорічні залишки оборотних коштів за досліджуваний період, грн.

 

Наведений коефіцієнт показує скільки оборотів за період здійснили оборотні кошти в процесі їх використання. Зростання кількості оборотів характеризує підвищення оберненості і є позитивною характеристикою показника, що розраховується.



Интернет реклама УБС

 

При цьому,середньорічні залишки оборотних коштів (Сз) в загальному вигляді визначаються таким чином:

 

(8.41)

де

С1, С2, …, С12 – середньомісячні залишки нормованих оборотних коштів, грн.;

12 – кількість місяців у році.

 

Розрахунок середньомісячних залишків оборотних коштів (См) визначаються за формулою:

 

(8.42)

де

Сп.м., Ск.м – відповідно, залишок нормованих оборотних коштів на початок місяця та кінець місяця, грн.

 

Коефіцієнт завантаження оборотного капіталу (Кз) є зворотним від коефіцієнта обернення та характеризує величину оборотних коштів на 1 грн. реалізованої продукції. Він розраховується за формулою:

 

(8.43)

де

Сз – середньорічні залишки оборотних коштів за досліджуваний період, грн.;

Вр – виручка від реалізації продукції (робіт, послуг) за досліджуваний період, грн.

 

Наведений показник характеризує розмір оборотного капіталу, що використовується для отримання продукції вартістю 1 грн. Його зменшення свідчить про економію оборотних коштів внаслідок прискорення їх обернення.

 

Тривалість одного обороту оборотного капіталу(Тоб) показує тривалість у днях одного обороту та розраховується за формулою:

 

(8.44)

де

Сз – середньорічні залишки оборотних коштів за досліджуваний період, грн.;

Д – кількість днів у періоді, діб (наприклад, якщо розрахунок здійснюється за рік, цей показник дорівнює 360, якщо за півроку – 180 тощо);

Вр – виручка від реалізації продукції (робіт, послуг) за досліджуваний період, грн.

 

Наведений показник вимірюється кількістю діб і характеризує тривалість періоду (у днях), протягом яких оборотний капітал підприємства здійснює один оборот. Скорочення тривалості свідчить про підвищення швидкості обернення оборотних коштів та є позитивною характеристикою для підприємства.

 

За всіма оборотними коштами розраховуються коефіцієнти обертання оборотного капіталу, завантаження та тривалість одного обороту за базисний і звітний періоди. Динаміка наведених показників дозволяє зробити висновки про ефективність використання оборотного капіталу.

 

Розглянуті показники обертання характеризують загальну оборотність оборотних коштів. Для виявлення конкретних причин змін загальної оберненості визначаються показники часткової оборотності оборотних коштів, завдання яких відтворювати ступінь використання оборотних коштів на кожній стадії кругообігу, а також за окремими елементами оборотних коштів. Показники детальної оберненості розраховуються виходячи з величини залишку конкретних видів товарно-матеріальних цінностей і обороту їх витрат за відповідний період.

Суму вивільнених у результаті прискорення оборотності оборотних коштів (ΔОбК) можна визначити за формулою:

 

(8.45)

де

Вр.зв – виручка від реалізації продукції (робіт, послуг) за звітний період, грн.;

Д – кількість днів у періоді, діб;

Тбаз, Тзв – середня тривалість одного обороту оборотних коштів відповідно у базовому і звітному роках, діб.

Суму приросту прибутку (ΔП) можна розрахувати за формулою

 

(8.46)

де

Пр.баз. – прибуток від реалізації продукції у базовому році, грн.;

Вр.зв, Вр.баз – виручка від реалізації продукції (робіт, послуг) відповідно за звітний та базовий період, грн.;

Сз.зв, Сз.баз – середньорічні залишки оборотних коштів відповідно за звітний та базовий період, грн.

 

Приріст рентабельності (ΔР) визначається наступним чином:

(8.47)

де

Пр.баз. – прибуток від реалізації продукції у базовому році, грн.;

Ап – середньорічна вартість активів підприємства (сума середньорічної вартості основного і нормованого оборотного капіталу підприємства), грн.;

ΔОбК – сума вивільнених у результаті прискорення оборотності оборотних коштів, грн.;

Рзв – загальна рентабельність виробництва у звітному році, %.

Прискорення оборотності оборотних коштів є першочерговим завданням кожного підприємства в ринкових умовах господарювання, яке повинне забезпечуватись на кожній стадії кругообігу. При цьому, вивільнення оборотного капіталу підприємства може бути як абсолютним так і відносним.

Абсолютне вивільнення оборотного капіталуздійснюєтьсяу тих випадках, коли при виконанні планової виробничої програми у підприємства фактична сума оборотних коштів є менше планової потреби в них. Вивільнені у результаті прискорення оборотності кошти зосереджуються на розрахунковому рахунку у вигляді вільних грошових коштів.

Відносне вивільнення оборотного капіталу відбувається тоді, коли одночасно із прискоренням оборотності оборотних коштів спостерігається зростання виробничої програми і вивільнені оборотні кошти спрямовуються на покриття приросту оборотних коштів, пов’язаних із збільшенням продукції, що випускається.

 

У окремих галузях промислового комплексу тривалість обороту оборотного капіталу є різною. Так, у галузях із тривалим виробничим циклом (суднобудування, літакобудування, важке машинобудування тощо) оборотні кошти обертаються із меншою швидкістю, чим у таких галузях як легка та харчова промисловість, де тривалість виробничого циклу є невеликою.

 

У сучасних умовах багато підприємств відчувають нестачу оборотних коштів, тобто таку ситуацію, коли норматив перевищує існуючу суму оборотних коштів. Причиною цього може стати невиконання плану по прибутку, використання прибутку на цілі, не передбачені планом, несвоєчасне фінансування нормативу оборотних коштів, відволікання оборотних коштів, тобто іммобілізація оборотного капіталу.

Іммобілізація оборотного капіталу – це вибуття оборотних коштів підприємства з безперервного планомірного кругообігу.

Будь-яка іммобілізація оборотного капіталу свідчить про неефективне їх використання, призводить до уповільнення оборотності та погіршення платоспроможності підприємства. Слід розрізняти іммобілізацію, що виникла в результаті використання оборотних коштів не за призначенням, тобто на цілі, взагалі не пов'язані з кругообігом коштів (цей вид прийнято називати чистою іммобілізацією, наприклад: перевищення заборгованості робітників і службовців по позиках на індивідуальне житлове будівництво, витрати, не перекриті засобами спеціальних фондів, нестачі і втрати від псування товарно-матеріальних цінностей, не списані з балансу тощо) і іммобілізацію, що виникла внаслідок уповільнення кругообігу коштів на окремих його стадіях. З метою недопущення іммобілізації оборотного капіталу без зміни його суми рекомендується здійснювати прискорення оборотності оборотних коштів підприємств на певних стадіях:

на стадії створення виробничих запасів –раціональне використання матеріальних ресурсів, удосконалення нормування, ліквідація наднормативних запасів, налагодження роботи транспорту, оптимальний вибір постачальників та ін.;

на стадії незавершеного виробництва –скорочення тривалості виробничого циклу, впровадження прогресивної техніки і технологій, розвиток стандартизації та уніфікації, вдосконалення системи економічного стимулювання, збільшення питомої ваги продукції, яка користується підвищеним попитом та ін.;

на стадії обігу– раціональна збутова політика, прискорення документообігу, дотримання договірної платіжної дисципліни, використання маркетингових важе­лів активізації продажу (реклама) та ін.

З метою підвищення ефективності управління оборотним капіталом доцільним є застосування моделі його оптимізації, серед яких найбільш відомою є модель Вільсона.

Визначення оптимального обсягу оборотного капіталуза моделлю Вільсона використовується при управлінні запасами підприємства. Метою моделювання є визначення оптимального обсягу товарно-матеріальних цінностей при врахуванні ризику втрати ліквідності і підтримки певного рівня доходності. Для цього використовується модель EOQ (the economic order quantity model).

Модель Вільсона дозволяє знайти оптимальний економічно доцільний обсяг однієї партії замовлення (EOQ) певного виду оборотних коштів, необхідних для виробництва запланованого обсягу продукції. Наведена модель має вигляд:

 

(8.48)

де

F – постійні витрати на виконання замовлення, тис. грн.;

S – обсяг річного продажу у натуральному вимірі, од.;

C – поточні витрати у відсотках від вартості товарно-матеріальних цінностей, %;

P – покупна ціна одиниці продукції, грн.

 

Модель Вільсона працює при наступних обмеженнях: 1) обсяг продажу продукції можливо точно прогнозувати; 2) продаж продукції рівномірно розподілений на протязі року; 3) замовлення партій товарно-матеріальних цінностей надходять без затримок.

 

Значна частина оборотного капіталу підприємства перебуває у вигляді матеріальних ресурсів. Ефективність їх формування і використання відіграє велику роль в економіці підприємства, оскільки чим краще використовуються сировина, паливо, матеріали, і чим менше їх витрачається для виготовлення планової кількості продукції, тим більша можливість збільшити обсяг виробництва продукції без додаткових витрат.

 

У середньому на промислових підприємствах України оборотні фонди підприємства поділяються наступним чином: питома вага промислових запасів становить 70%, незавершене виробництво та напівфабрикати власного виготовлення становлять близько 25%, витрати майбутніх періодів – близько 5%.

 

Розрізняють показники витрат матеріальних ресурсів і показники рівня корисного використання матеріальних ресурсів.

Витрата матеріальних ресурсів – це виробниче споживання товарно-матеріальних цінностей, яке включає всю кількість матеріалів для виконання виробничої програми, обслуговування виробничої і соціальної інфраструктури підприємства. Споживання матеріальних ресурсів характеризується загальною їх сумою і питомою витратою.

Загальна витрата матеріальних ресурсів – це споживання матеріальних ресурсів усіх видів (у натуральній формі), необхідних для виконання річної виробничої програми підприємства.

Питома витрата конкретного виду ресурсу (m) – це середня витрата певного виду ресурсу на одиницю придатної продукції, що розраховується таким чином:

 

(8.49)

де

МР – кількість матеріальних ресурсів, витрачених на виробництво даної продукції, од.;

К – кількість придатної продукції, од.

Матеріаломісткість (Мм) – узагальнюючий показник рівня використання матеріальних ресурсів, який оцінює фактичну їх витрату на одиницю продукції (або одиницю споживчої властивості для послуг) і може вимірюватися в натуральному, натурально-вартісному та вартісному виразі і розраховується за формулою:

 

(8.50)

де

МВ – кількість витрачених матеріальних ресурсів для виробництва певного обсягу продукції;

ТП – випуск товарної продукції на підприємстві, грн.;

Вр – виручка від реалізації продукції підприємства, грн.

Нормативного значення для матеріаломісткості не існує, проте бажаною є динаміка скорочення показника у часі.

Матеріаловіддача(Мв) – цей показник є оберненим від показника матеріаломісткості та визначає кількість продукції (виручки), яку підприємство може отримати з одиниці матеріальних ресурсів:

 

(8.51)

де

ТП – випуск товарної продукції на підприємстві, грн.;

МВ – кількість витраченого матеріальних ресурсів для виробництва певного обсягу продукції;

Вр – виручка від реалізації продукції підприємства, грн.

Для показника матеріаловіддачі бажаною є динаміка збільшення рівня, оскільки в цьому випадку спостерігатиметься більша віддача з 1 грн. вкладених в матеріальні ресурси коштів.

 

За всіма показниками ефективності використання оборотних фондів підприємства (матеріаломісткість та матеріаловіддача) здійснюється розрахунок показників для звітного та базисного років. Їх динаміка дозволяє зробити висновки про ефективність використання оборотних фондів підприємства.

 

До показників матеріаломісткості продукції належать металомісткість (Ммет), енергомісткість (Мен) і електромісткість (Мел), які визначаються за наведеними нижче формулами

 

(8.52)

де

Омет – обсяг використаного металу витраченої на виробництво продукції;

ТП – випуск товарної продукції на підприємстві, грн.;

Вр – виручка від реалізації продукції підприємства, грн.;

 

(8.53)

де

Оен – обсяг всіх видів енергії, витраченої на виробництво продукції;

ТП – випуск товарної продукції на підприємстві, грн.;

Вр – виручка від реалізації продукції підприємства, грн.;

 

(8.54)

де

Оел – обсяг витраченої електроенергії на виробництво продукції;

ТП – випуск товарної продукції на підприємстві;

Вр – виручка від реалізації продукції підприємства, грн.

 

Для кожного підприємства важливо знати, наскільки ефективно використовуються наявні матеріальні ресурси. Визначення ефективності здійснюється за допомогою показників рівня корисного використання матеріальних ресурсів. Найбільш вживаними є наступні показники.

Коефіцієнт відносної металоємності (Кв.м.) використовується на стадії проектування засобів виробництва і характеризує раціональність використання металу в окремо взятому засобі виробництва:

 

(8.55)

де

ЧВм – чиста вага металу на одиницю обладнання, т, кг;

Кех – кількість одиниць основної експлуатаційної характеристики машини (потужність трактора – л.с.; вантажопідйомність автомобіля – т).

Коефіцієнт використання металу (Квик.м.) характеризує використання металу на стадії виготовлення обладнання:

 

(8.56)

де

ЧВм – чиста вага металу на одиницю обладнання, т, кг;

Нм – норма використання металу на одиницю обладнання, т, кг.

Для узагальнення характеристик споживання металу використовується інтегральний коефіцієнт використання металу (Кінт.м.):

 

, (8.57)

де

Кв.м – коефіцієнт відносної металоємності;

Квик.м. – коефіцієнт використання металу.

Чим менший розмір цього показника, тим краща конструкція і ліпше використовується метал при виготовленні продукції.

Одним із завдань підприємств на сучасному етапі розвитку є економія матеріальних ресурсів, оскільки вони складають більшу частину витрат виробництва.

Зниження витрат матеріальних ресурсів дозволить підприємству:

збільшити прибутковість і рентабельність за рахунок скорочення собівартості;

скоротити обсяг нормованих оборотних коштів до необхідного розміру, без створення зайвих запасів;

збільшити випуск продукції з однієї і тієї ж кількості матеріалів;

суттєво скоротити ризик банкрутства.

Основними напрямами, що поліпшують використання матеріальних ресурсів на підприємстві, є:

1) упровадження маловідходних і безвідходних технологій виробництва;

2) закупівля високоякісної сировини, матеріалів і ін.;

3) більш якісна підготовка сировини і матеріалів до виробництва;

4) комплексне використання сировини на підприємстві;

5) використання більш прогресивної техніки і технології або її підтримка в відповідному технічному стані;

6) упровадження трудової політики, спрямованої на раціональне використання наявних матеріальних ресурсів і ін.

Кожне підприємство самостійно обирає ті або інші напрями поліпшення використання матеріальних ресурсів виходячи з аналізу причин їх неефективного використання, але найбільш вагомі результати будуть досягнуті за допомогою довгострокової програми з ресурсозбереження.

 


Читайте також:

  1. I.1. Порядок збільшення розміру статутного капіталу АТ за рахунок додаткових внесків у разі закритого (приватного) розміщення акцій
  2. II.2. Збільшення розміру статутного капіталу АТ за рахунок спрямування прибутку до статутного капіталу
  3. III етап. Аналіз факторів, що визначають цінову політику підприємства.
  4. III. Географічна структура світового ринку позичкового капіталу
  5. IV група- показники надійності підприємства
  6. IV. Оцінка привабливості стратегічних зон господарювання підприємства на ринку.
  7. IІI розділ. Аналіз стану маркетингового середовища підприємства
  8. L2.T4/1.Переміщення твердих речовин по території хімічного підприємства.
  9. V розділ. Товарна політика підприємства
  10. WEB - сайт підприємства в Інтернет
  11. XIII. Використання амортизаційних відрахувань
  12. А) Капітал підприємства, його кругообіг та обіг.

Загрузка...



<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Інші оборотні кошти. | Тема 9. Фінансові ресурси (капітал підприємства)

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:


 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.011 сек.