МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів Контакти
Тлумачний словник |
|
||||||||
Сутність кредиту та класифікація кредитних операцій банкуРозділ 6
Облік операцій з кредитування Сутність кредиту та класифікація кредитних операцій банку Сутність кредиту як економічної категорії знаходить своє відображення у визначеннях, які характеризують дане явище. Тому при визначенні кредиту треба враховувати, що: 1) це економічні відносини, тобто відносини, які базуються на економічних законах і мають обов'язково договірний характер; 2) відносини виникають між суб'єктами господарювання, при 3) відносини виникають з приводу перерозподілу вартості, тобто 4) перерозподіл стосується не всіх створених у суспільстві вартостей, а тільки тимчасово вільних, що, у свою чергу, обумовлює необхідність їх повернення у визначений строк; 5) оскільки перерозподіл відбувається в тому числі і в часі, то для Для конкретизації сутності кредиту потрібно розглянути окремі елементи кредитних відносин. Ними є об'єкти та суб'єкти кредиту. Об'єктом кредиту є та вартість, яка передається одним суб'єктом іншому. Суб'єкти кредиту - це кредитори і позичальники. Об'єкти кредиту можуть передаватися одним суб'єктом іншому не тільки у формі позички, айв інших формах, зокрема прокату, лізингу, позики тощо. У цих випадках відносини між суб'єктами теж мають ознаки кредитних, проте реалізуються вони дещо по-іншому, ніж при передачі вартості в позичку. Позичена вартість як об'єкт кредиту є реальною, тобто має бути наявною і фактично переданою кредитором позичальнику. Така передача оформляється відповідною угодою з дотриманням вимог чинного законодавства і називається позичкою. Надання позички породжує кредитні відносини між партнерами, які стають їх суб'єктами - кредитором та позичальником. Кредитори - це учасники кредитних відносин, які мають у своїй власності (чи розпорядженні) вільні кошти і передають їх у тимчасове користування іншим суб'єктам. Особливе місце серед кредиторів посідають банки. Вони спочатку мобілізують кошти в інших суб'єктів, у тому числі й на засадах запозичення, а потім самі надають їх у позички своїм клієнтам. Позичальники — це учасники кредитних відносин, які мають потребу в додаткових коштах і одержують їх у позичку від кредиторів. Характерною ознакою позичальника є те, що він не стає власником позичених коштів, а лише тимчасовим розпорядником. Тому його права стосовно використання цих коштів дещо обмежені: він не може вийти за межі тих умов і цілей, які передбачені його угодою з позичальником. З цього погляду позичальник перебуває в певній залежності від кредитора. Проте це не заперечує рівноправності сторін у кредитних відносинах. Кредитори і позичальники набувають цей статус добровільно, на договірних засадах. Це дає їм можливість найповніше задовольнити свої потреби і захистити свої інтереси, які в кожної зі сторін кредиту відмінні. Таким чином, банківський кредит - економічні відносини між кредитором і позичальником (причому хоча б один з них має бути банком) з приводу зворотного руху позичкового капіталу в грошовій формі. Наведене визначення характеризує участь банків в економічних взаємовідносинах як кредитора або позичальника, що, у свою чергу, обумовлює необхідність об'єднання всіх форм кредиту в групу кредитних операцій банку. Такий підхід дозволить визначити об'єкти обліку та регулювання. У юриспруденції кредитор (віритель) - це сторона в зобов'язаннях, яка має право вимагати від другої сторони (дебітора, боржника) виконання зобов'язання, здійснення певних дій або утриматися від таких дій. У бухгалтерському обліку кредитор (англ. - creditor) - юридична або фізична особа, держава, перед якою ця особа має заборгованість, відображену в балансі. Отже, банк-кредитор - це юридична особа, якій інша особа (юридична, фізична або держава) у результаті минулих подій заборгувала певні суми грошових коштів, їх еквівалентів або інших активів. Заборгованість виникає внаслідок проведення власне позичкових операцій, тобто передачі банком грошових коштів у тимчасове користування іншим суб'єктам на умовах договору кредитування, а також в результаті проведення операцій кредитного характеру. До останніх належать факторинг, операції репо, облік векселів, фінансовий лізинг тощо. Розглядаючи банк як позичальника, маємо, що операції з одержання банком грошових коштів у тимчасове користування від інших суб'єктів на умовах договору кредитування також є кредитними операціями. Крім того, діяльність банків у межах кредитних взаємовідносин охоплює також умовні зобов'язання, які бере на себе банк та повинен їх виконати за умов, визначених у відповідних договорах. До них належать видача гарантій та поручительств, відкриття кредитних ліній та овердрафтів, підтвердження акредитивів, акцепт тратт, авалювання векселів. Класифікація кредитних операцій банків з урахуванням зазначеного вище наведена нарис. 6.1. Кредити банків, які належать до власне позичкових операцій, можна класифікувати за різними ознаками та критеріями. Найбільш прийнятною є така класифікація: 1. За основними категоріями позичальників: - кредити банкам (міжбанківське кредитування); - кредити галузям народного господарства; - кредити населенню; - кредити державним органам влади. 2. За цільовим спрямуванням: - виробничий (поповнення обігових коштів та основних засобів); - споживчий (споживчі цілі населення); - інвестиційний. 3. За строками користування: - безстрокові; - строкові, тобто надані на визначений у договорі строк, які, у а) короткостроковими (до одного року); б) довгостроковими (понад один рік); - до запитання (онкольні) - видаються на невизначений строк. - прострочені - кредити, за якими строк погашення, встановлений кредитним договором, минув; - відстрочені (пролонговані) - кредити, щодо яких за клопотанням позичальника банком прийняте рішення про перенесен 4. За забезпеченням: - забезпечені (ломбардні) - надаються під забезпечення (заставу майна, поручительство, гарантію, страхування ризику неповернення кредиту тощо); - незабезпечені (бланкові) - надаються без забезпечення. Незабезпечені (бланкові) кредити, які в банківській практиці отримали 5. За методами надання: - у разовому порядку, коли рішення про надання приймається - відповідно до відкритої кредитної лінії, тобто кредити надаються - гарантовані - банк бере на себе зобов'язання в разі потреби 6. За кількістю кредиторів: - надані одним банком; - консорціумні, тобто такі, що надаються консорціумом банків, - паралельні - передбачають участь у їх наданні кількох банків. Тут кредити одному позичальникові надають різні банки, 7. За порядком погашення: - поступово (на виплат); - одночасно із закінченням строку кредитного договору; - відповідно до особливих умов, визначених кредитними договорами. 8. За характером і способом сплати процентів: - з фіксованою процентною ставкою; - з плаваючою процентною ставкою; - зі сплатою процентів у міру використання наданих коштів - зі сплатою процентів одночасно з отриманням кредиту (дисконтний кредит). Кредити з фіксованою процентною ставкою характерні для стабільної економіки. З метою зменшення ризику недоотримання прибутку або запобігання збитків в умовах інфляції, надаючи кредити на значні строки, банки використовують плаваючу процентну ставку. У цьому випадку відповідно до кредитного договору процентні ставки періодично переглядаються і звичайно прив'язуються до рівня облікової ставки центрального банку та фактичного темпу інфляції. 9. За ступенем ризику: - стандартні; - нестандартні, до яких, у свою чергу, належать: кредити під Кредити можна класифікувати й за іншими критеріями. Ними можуть бути, наприклад: валюта кредитування, режим рахунку, що відкривається позичальнику для проведення кредитування, галузева належність позичальника, форма власності та організаційно-правова форма клієнта, джерела походження кредитних ресурсів і т.ін. Читайте також:
|
|||||||||
|