Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Контакти
 


Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция






Сутність кредиту та класифікація кредитних операцій банку

Розділ 6

 

Облік операцій з кредитування

Сутність кредиту та класифікація кредитних операцій банку

Сутність кредиту як економічної категорії знаходить своє відображення у визначеннях, які характеризують дане явище. Тому при визначенні кредиту треба враховувати, що:

1) це економічні відносини, тобто відносини, які базуються на економічних законах і мають обов'язково договірний характер;

2) відносини виникають між суб'єктами господарювання, при
цьому одна сторона - це кредитор, друга - позичальник, і кількість представників першого і другого не обмежена;

3) відносини виникають з приводу перерозподілу вартості, тобто
в якій би формі вони не виникали, кредит має грошову приро­ду, а його основною функцією є перерозподіл вартості;

4) перерозподіл стосується не всіх створених у суспільстві вартостей, а тільки тимчасово вільних, що, у свою чергу, обумовлює необхідність їх повернення у визначений строк;

5) оскільки перерозподіл відбувається в тому числі і в часі, то для
збереження вартості (як одна із цілей), виникає необхідність
у платності цих відносин, що забезпечується позичковим процентом.

Для конкретизації сутності кредиту потрібно розглянути окремі елементи кредитних відносин. Ними є об'єкти та суб'єкти креди­ту. Об'єктом кредиту є та вартість, яка передається одним суб'єк­том іншому. Суб'єкти кредиту - це кредитори і позичальники.

Об'єкти кредиту можуть передаватися одним суб'єктом іншо­му не тільки у формі позички, айв інших формах, зокрема прокату, лізингу, позики тощо. У цих випадках відносини між суб'єктами теж мають ознаки кредитних, проте реалізуються вони дещо по-іншому, ніж при передачі вартості в позичку.

Позичена вартість як об'єкт кредиту є реальною, тобто має бути наявною і фактично переданою кредитором позичальнику. Така передача оформляється відповідною угодою з дотриманням вимог чинного законодавства і називається позичкою. Надання позич­ки породжує кредитні відносини між партнерами, які стають їх суб'єктами - кредитором та позичальником.

Кредитори - це учасники кредитних відносин, які мають у своїй власності (чи розпорядженні) вільні кошти і передають їх у тимчасове користування іншим суб'єктам. Особливе місце серед кредиторів посідають банки. Вони спочатку мобілізують кошти в інших суб'єктів, у тому числі й на засадах запозичення, а потім самі надають їх у позички своїм клієнтам.

Позичальники — це учасники кредитних відносин, які мають потребу в додаткових коштах і одержують їх у позичку від креди­торів. Характерною ознакою позичальника є те, що він не стає власником позичених коштів, а лише тимчасовим розпорядни­ком. Тому його права стосовно використання цих коштів дещо обмежені: він не може вийти за межі тих умов і цілей, які перед­бачені його угодою з позичальником. З цього погляду позичаль­ник перебуває в певній залежності від кредитора. Проте це не заперечує рівноправності сторін у кредитних відносинах.

Кредитори і позичальники набувають цей статус добровільно, на договірних засадах. Це дає їм можливість найповніше задо­вольнити свої потреби і захистити свої інтереси, які в кожної зі сторін кредиту відмінні.

Таким чином, банківський кредит - економічні відносини між кредитором і позичальником (причому хоча б один з них має бути банком) з приводу зворотного руху позичкового капіталу в грошовій формі.

Наведене визначення характеризує участь банків в економіч­них взаємовідносинах як кредитора або позичальника, що, у свою чергу, обумовлює необхідність об'єднання всіх форм кредиту в групу кредитних операцій банку. Такий підхід дозволить визна­чити об'єкти обліку та регулювання.

У юриспруденції кредитор (віритель) - це сторона в зобов'я­заннях, яка має право вимагати від другої сторони (дебітора, борж­ника) виконання зобов'язання, здійснення певних дій або утри­матися від таких дій.

У бухгалтерському обліку кредитор (англ. - creditor) - юридич­на або фізична особа, держава, перед якою ця особа має заборго­ваність, відображену в балансі.

Отже, банк-кредитор - це юридична особа, якій інша особа (юридична, фізична або держава) у результаті минулих подій за­боргувала певні суми грошових коштів, їх еквівалентів або інших активів.

Заборгованість виникає внаслідок проведення власне позич­кових операцій, тобто передачі банком грошових коштів у тимча­сове користування іншим суб'єктам на умовах договору кредиту­вання, а також в результаті проведення операцій кредитного ха­рактеру. До останніх належать факторинг, операції репо, облік векселів, фінансовий лізинг тощо.

Розглядаючи банк як позичальника, маємо, що операції з одержання банком грошових коштів у тимчасове користування від інших суб'єктів на умовах договору кредитування також є кре­дитними операціями.

Крім того, діяльність банків у межах кредитних взаємовідно­син охоплює також умовні зобов'язання, які бере на себе банк та повинен їх виконати за умов, визначених у відповідних догово­рах. До них належать видача гарантій та поручительств, відкрит­тя кредитних ліній та овердрафтів, підтвердження акредитивів, акцепт тратт, авалювання векселів.

Класифікація кредитних операцій банків з урахуванням за­значеного вище наведена нарис. 6.1.

Кредити банків, які належать до власне позичкових операцій, можна класифікувати за різними ознаками та критеріями. Най­більш прийнятною є така класифікація:

1. За основними категоріями позичальників:

- кредити банкам (міжбанківське кредитування);

- кредити галузям народного господарства;

- кредити населенню;

- кредити державним органам влади.

2. За цільовим спрямуванням:

- виробничий (поповнення обігових коштів та основних засобів);

- споживчий (споживчі цілі населення);

- інвестиційний.

3. За строками користування:

- безстрокові;

- строкові, тобто надані на визначений у договорі строк, які, у
свою чергу, можуть бути:

а) короткостроковими (до одного року);

б) довгостроковими (понад один рік);

- до запитання (онкольні) - видаються на невизначений строк.
Позичальник повинен погасити такий кредит на першу вимо­гу банку. Якщо банк не вимагає погашення, то кредит повертається на розсуд позичальника;

- прострочені - кредити, за якими строк погашення, встановле­ний кредитним договором, минув;

- відстрочені (пролонговані) - кредити, щодо яких за клопотан­ням позичальника банком прийняте рішення про перенесен­
ня строків погашення кредиту на більш пізню дату.

4. За забезпеченням:

- забезпечені (ломбардні) - надаються під забезпечення (заста­ву майна, поручительство, гарантію, страхування ризику не­повернення кредиту тощо);

- незабезпечені (бланкові) - надаються без забезпечення. Незабезпечені (бланкові) кредити, які в банківській практиці отримали
назву довірчих, надаються лише під зобов'язання позичальника
погасити позичку. Вони пов'язані з великим ризиком для банку,
тому потребують більш ретельного вивчення кредитоспромож­ності позичальника і надаються під більш високий процент.

5. За методами надання:

- у разовому порядку, коли рішення про надання приймається
окремо щодо кожного кредиту;

- відповідно до відкритої кредитної лінії, тобто кредити надаються
в межах наперед визначеного ліміту кредитування без погодження кожного разу з банком умов кредитного договору;

- гарантовані - банк бере на себе зобов'язання в разі потреби
надати клієнту кредит певного розміру протягом відповідного періоду. Гарантовані кредити, у свою чергу, можуть бути двох видів: з оговореною датою надання кредиту та з наданням кре­диту в міру виникнення потреби в ньому.

6. За кількістю кредиторів:

- надані одним банком;

- консорціумні, тобто такі, що надаються консорціумом банків,
у якому один з банків бере на себе роль менеджера, збирає з
банків-учасників потрібну кредитоодержувачу суму ресурсів,
укладає з ним договір і надає кредит; банк-менеджер також
розподіляє відсотки;

- паралельні - передбачають участь у їх наданні кількох бан­ків. Тут кредити одному позичальникові надають різні банки,
але на однакових, наперед визначених умовах.

7. За порядком погашення:

- поступово (на виплат);

- одночасно із закінченням строку кредитного договору;

- відповідно до особливих умов, визначених кредитними договорами.

8. За характером і способом сплати процентів:

- з фіксованою процентною ставкою;

- з плаваючою процентною ставкою;

- зі сплатою процентів у міру використання наданих коштів
(звичайний кредит);

- зі сплатою процентів одночасно з отриманням кредиту (дисконтний кредит).

Кредити з фіксованою процентною ставкою характерні для стабільної економіки. З метою зменшення ризику недоотримання прибутку або запобігання збитків в умовах інфляції, надаючи кредити на значні строки, банки використовують плаваючу про­центну ставку. У цьому випадку відповідно до кредитного догово­ру процентні ставки періодично переглядаються і звичайно при­в'язуються до рівня облікової ставки центрального банку та фак­тичного темпу інфляції.

9. За ступенем ризику:

- стандартні;

- нестандартні, до яких, у свою чергу, належать: кредити під
контролем, субстандартні, сумнівні та безнадійні.

Кредити можна класифікувати й за іншими критеріями. Ними можуть бути, наприклад: валюта кредитування, режим рахунку, що відкривається позичальнику для проведення кредитування, галузева належність позичальника, форма власності та організа­ційно-правова форма клієнта, джерела походження кредитних ресурсів і т.ін.


Читайте також:

  1. II. Елементи операційних витрат
  2. II. Класифікація видатків та кредитування бюджету.
  3. IV. Політика держав, юридична регламентація операцій із золотом.
  4. IV. Розширення депозитів шляхом операцій на відкритому ринку.
  5. POS -Інтелект - відеоконтроль касових операцій
  6. T. Сутність, етіологія та патогенез порушень опорно-рухової системи
  7. V. Класифікація і внесення поправок
  8. V. Класифікація рахунків
  9. А. Структурно-функціональна класифікація нирок залежно від ступеню злиття окремих нирочок у компактний орган.
  10. Авалювання та акцептування векселів банку.
  11. Автоматизація касових операцій
  12. Автоматизація обліку фінансово-розрахункових операцій засобами універсального програмного продукту




Переглядів: 1701

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
 | Основні положення бухгалтерського обліку кредитних операцій

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.008 сек.