Система позначень та маркування резисторів

До 1968р. позначення резисторів складалося з букв, що відображають конструктивно – технологічні особливості даного типу резистора, наприклад, МЛТ – металлоплівковий лакований теплостійкий.

З 1968р. відповідно до ГОСТ 13453 – 68 постійні резистори стали позначатися літерою С, а змінні літерами СП. По конструкції струмонесучої частини резистори були розділені на шість груп:

1. непроволочені вуглецеві або боровуглецеві;

2. непроволочені металоплівкові або металоокісні;

3. непроволочені тонкоплівкові композиційні;

4. непроволочені об'ємні композиційні;

5. проволочені;

6. резистори для надвисоких частот.

Згідно ГОСТ в позначенні резисторів після букв С або СП стоїть цифра, що вказує номер групи, а потім через дефіс – номер конкретної конструкції резистора.

Наприклад, позначення С2 – 8: резистор постійний другої групи, восьмий варіант конструкції.

З 1980р. стала застосовуватися інша система позначень, що також складається з трьох елементів.

Перший елемент – літерний:

Р – постійний резистор, РП – змінний резистор, РН – набір резисторів.

Другий елемент – цифра:

1 – непроволочений резистор, 2 – проволочений резистор.

Третій елемент – цифра, що позначає різновид конструкції.

Наприклад, Р2 – 15 означає: резистор постійний, проволочений, 15 варіант конструкції.

У конструкторської документації крім типу резистора вказується номінальна потужність, номінальний опір, допуск на опір і ряд інших параметрів.

На принципових схемах резистори зображуються у вигляді прямокутника із зазначенням величини опору, потужності і порядкового номера.

Рисунок 20 Позначення резисторів на схемах

Величина потужності вказується похилими, поздовжніми або поперечними лініями усередині прямокутника:

а) 0,125Вт; б) 0.25Вт; в) 0,5Вт; г) 11Вт; д) 2Вт

Зображення змінних резисторів показано на (рис. 20, е), а підстроєні – на (рис. 20, ж)

Основні параметри резисторів вказуються на його корпусі, але для мініатюрних резисторів не вистачає місця на корпусі, тому ГОСТ 11076 – 69 передбачає скорочене літеро – кодове маркування. При такому маркуванні замість коми в наборі цифр, що вказують номінальне значення опору, ставлять літери, що вказують, в яких одиницях виражено опір:

R (або Е) – в Омах; К – в кілоомах; М – мегомах; G – гігаомах; Т – тераомах.

При цьому нуль, що стоїть до або після коми, не ставлять. Після вказівки величини номінального опору ставиться буква, що позначає допуск, відповідно до табл.8.

Крім того, в останні роки відповідно до СТ РЕВ 1810 – 79 стала застосовуватися міжнародна система позначень відповідно з таблицею 9. Наприклад, резистор з опором 0,47 кОм і допуском ± 20 % маркується К47В або К47М.

Крім літеро – цифрової застосовується колірна індексація величини номінального опору та допуску на корпусі резистора (ГОСТ 17598-72). Поблизу одного з торців корпусу наносяться 4 кольорових смужки:

- перша позначає першу цифру номіналу,

- друга позначає другу цифру номіналу,

- третя – множник;

- четверта – величину допуску, колір смужок стандартизований.

Таблиця 7

Допустиме відхилення,%	±0,1	±0,2	±0,5	±1	±2	±5	±10	±20	±30
Позначення	Ж	У	Д	Р	Л	И	С	В	Ф

Таблиця 8

Допустиме відхилення,%	±0,001	±0,002	±0,005	±0,01	±0,02	± 0,05
Позначення	Е	L	R	P	U	X
Допустиме відхилення	±0,1	±0,25	±0,5	±1	±2	±5	±10	±20	±30
Позначення	B	С	D	F	G	I	К	M	N

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Основні параметри резисторів і їх класифікація	\|	Конденсатори

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.005 сек.