Договір комісії є

· консенсуальним, оскільки для його укладення достатньо згоди сторін,

· двостороннім, оскільки права та обов'язки виникають у обох сторін,

· завжди оплатним.

Договір комісії належить до договорів з надання нематеріальних посередницьких послуг, головним чином у сфері торгівлі. У країнах з розвинутою економікою договори комісії зустрічаються також у транспортних відносинах, у сфері обігу цінних паперів, у діяльності банків з обслуговування клієнтів тощо. В нашій країні в радянський період комісійні договори особливо поширилися у відносинах за участю громадян, які здавали майно на комісію у спеціалізовані магазини, що займалися його реалізацією за винагороду. На сьогодні, крім комісійного договору у сфері роздрібної торгівлі, практиці господарювання відомі різні види комісійних договорів. Найбільш поширеними серед них є агентські, дилерські, брокерські та консигнаційні угоди. Згадки про агентські, дилерські та брокерські угоди містяться у страховому, біржовому законодавстві, законодавстві про цінні папери тощо.

Види договору комісії:

1. Консигнація— це операція з реалізації товарів, згідно з якою одна сторона (консигнатор) зобов'язується за дорученням другої сторони (консигнанта) протягом певного часу за обумовлену винагороду продати з консигнаційного складу від свого імені товари, що належать консигнанту. Консигнант (продавець) передає товар на склад посередника (консигнатора). Консигнатор зобов'язаний реалізувати товар від свого імені за рахунок консигнанта. Такий договір найчастіше за все зустрічається у зовнішньоекономічній діяльності, зокрема при низькому освоєнні ринку збуту або при поставці таких товарів, які мало відомі місцевим покупцям. Така схема дає змогу розширити мережу продажу і проводити, наприклад, сплату мита вже у момент, коли знайдений покупець. Поставлений на консигнацію товар є нібито пробною поставкою. Укладаючи договір консигнації, сторони перш за все визначають у ньому обов'язки, пов'язані з маркетинговим дослідженням ринку збуту. У договорі консигнації передбачається обов'язок консигнатора не тільки здійснювати рекламу товару, а й надавати можливість потенційним покупцям безпосередньо оглядати товар, перевіряти його в роботі тощо. Додатковою умовою консигнації може бути придбання частини або всього нереалізованого товару консигнатором. Однак частіше застосовується правило про те, що товар, нереалізований протягом певного строку, повертається консигнанту.

2. комісійна торгівля непродовольчими товарами

3. Комісійна торгівля продовольчими товарами

4. комісійна торгівля продукцією виробничо-технічного призначення

Сторонамидоговору комісії є комісіонер та комітент.

Комітент— це фізична або юридична особа, в інтересах та за рахунок якої укладаються угоди комісіонером.

Комісіонером є особа, яка вчиняє відповідні угоди в інтересах комітента.

Закон не містить якихось обмежень щодо суб'єктного складу комісіонера, хоч на практиці, як правило, діяльність комісіонера належить до підприємницької.

Учасниками сторін торговельного процесу на комісійних засадах є:

- господарюючий суб'єкт, який приймає товар на комісію,

- громадянин, підприємство (організація, установа), що здає товар на комісію.

Крім комітента та комісіонера, у відносинах комісії бере участь третя особа, з якою укладає угоду комісіонер. Хоч третя особа не є стороною договору комісії, укладення з нею угоди означає виконання своїх зобов'язань комісіонером. До третьої особи переходять права, які належали комітенту. Але при цьому комітент та третя особа не пов'язані один з одним та не несуть один перед одним відповідальність у разі невиконання або неналежного виконання якихось обов'язків. Відносини між комітентом та третьою особою будуються через комісіонера.

Предметомдоговору комісії є надання посередницьких послуг у різних сферах господарювання, але переважно у сфері торгового обороту. Предмет договору комісії не можна зводити лише до укладення угоди. Відповідно на комісіонера можуть покладатися обов'язки здійснити рекламу товарів або послуг комітента, знайти контрагента, виконати всі вимоги, встановлені для тих чи інших угод. Предметом договору комісії є не угода, яка укладається комісіонером, а сама діяльність комісіонера, тобто його посередницька послуга, спрямована на укладення угоди.

ЦК України не містить якихось спеціальних правил щодо форми цього договору. У зв'язку з цим на договір комісії поширюються загальні норми щодо форми угод (статті 205—210 ЦК України). Звичайно договір комісії укладається у простій письмовій формі.

Цінадоговору комісії, або та комісійна винагорода, яка сплачується комісіонеру, визначається сторонами в договорі комісії. Сторони визначають будь-які умови щодо оплати послуг комісіонера. В разі відсутності якихось вказівок у законі або в договорі про ціну договору розмір комісійної винагороди визначається за правилами ч. 4 ст. 1013 (комісійна винагорода виплачується після виконання договору комісії, виходячи із звичайних цін на такі послуги).

Договір комісії може бути укладений як на певний строк,протягом якого комісіонер виконуватиме свої обов'язки, так і без визначення строку (ч. 1 ст. 1012).

При цьому строк договору комісії слід відрізняти від строку, протягом якого комісіонер зобов'язаний укласти ту чи іншу угоду, оскільки після укладення угоди комісіонер ще зобов'язаний надати звіт комітенту та передати йому все отримане за угодою, що також вимагає певного часу.

У договорі комісії може бути визначена територія його виконання, в межах якої повинен діяти комісіонер (ч. 1 ст. 1012 ЦК України); комітент може бути зобов'язаний не укладати аналогічні договори комісії з іншими особами (ч. 2 ст. 1012 ЦК України).

4. ПРАВА ТА ОБОВЯЗКИ СТОРІН У ДОГОВОРІ КОМІСІЇЮ. СУБКОМІСІЯ. ПРИПИНЕННЯ ДОГОВОРУ КОМІСІЇ.

Обов'язки та права комісіонера.

1. вчинити один або кілька угод в інтересах комітента (ст. 1011 ЦК України).

2. вчиняти правочини на умовах, найбільш вигідних для комітента і відповідно до його вказівок. Якщо у договорі комісії таких вказівок немає, комісіонер зобов'язаний вчиняти правочин відповідно до звичаїв ділового обороту або вимог, що звичайно ставляться.

3. комісіонер має право відступити від вказівок комітента, якщо цього вимагають інтереси комітента, і комісіонер не міг попередньо запитати комітента або не одержав у розумний строк відповіді на свій запит.

4. комісіонер повинен повідомити комітента про допущені відступи від його вказівок як тільки це стане можливим.

5. комісіонер несе ризик випадкового знищення або пошкодження майна, а також витрати на його зберігання.

6. комісіонер, який є підприємцем, відступати від вказівок комітента без попереднього запиту про це, але з обов'язковим повідомленням комітента про допущені відступи.

У той же час для комісіонера законом передбачені спеціальні невигідні майнові наслідки відступу від вказівок комітента:

1. комісіонеру доручається продати майно комітента, і він продає майно за нижчою ціною, ніж визначено комітентом - В першому випадку комісіонер зобов'язаний заплатити різницю між ціною, замовленою комітентом, та ціною продажу, якщо не доведе, що він не мав можливості продати майно за узгодженою ціною, а його продаж за нижчою ціною запобіг більшим збиткам (ч. З ст. 1017 ЦК України). Тобто в такому разі комісіонер звільняється від компенсації різниці комітенту за наявності двох умов:

а) він не мав можливості продати майно за призначеною ціною (відсутність можливості може бути як об'єктивною (зміна кон'юнктури ринку), так і такою, що залежить від особи та дій комісіонера);

б) таке виконання доручення запобігло ще більшим збиткам, які міг би понести комітент.;

1.комісіонеру доручається купити майно для комітента, і він купує майно за ціною, вищою, ніж було призначено комітентом. - відповідно до ч. 4 ст. 1017 ЦК України комісіонер у такому випадку має право не прийняти куплене за вищою ціною майно, заявивши про це комісіонерові у розумний строк після отримання від нього повідомлення про купівлю. У разі якщо комітент у розумні строки прямо не заявить комісіонеру про своє небажання приймати покупку, вважається, що він прийняв таку покупку за ціною угоди, яка була вчинена комісіонером. Але якщо комісіонер при купівлі майна за свій рахунок заплатив різницю в ціні, комітент не має права відмовитися прийняти виконання договору (ч. 5 ст. 1017 ЦК України). У даному випадку вважається, що комісіонер виконав доручення належним чином, і комітент отримує річ на умовах, визначених у договорі.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Але якщо повірений узнав чи повинен був узнати про припинення доручення, довіритель не виплачує винагороду і не відшкодовує збитки, якщо повірений продовжує виконувати доручення.	\|	Комісіонер відповідає перед комітентом за

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.