БУДІВЛІ, БУДИНКИ ТА ЇХ ЧАСТИНИ

Термін "будівля"застосовується для загального визначення будинків, легких споруд і критих приміщень.

Будинкаминазивають міцні будівлі, переважно капітальні, а також такі, що відрізняються своїми розмірами і призначені для проживання, службового або виробничого використання.

Всі будівлі поділяють на житлові і не житлові; вогнестійкі і не вогнестійкі; одноповерхові і багатоповерхові.

Будівлі, пристосовані для тимчасового проживання тільки певний період року, вважаються не житловими (бази відпочинку…). Будівлі громадського призначення (навчальні заклади, магазини, лікарні, поліклініки, будинки відпочинку, санаторії, адміністративні, культурні, торговельні, дитячі заклади тощо) відносять до житлових. Об'єкти культового призначення відносяться до не житлових споруд.

При зображенні на топографічних планах масштабів 1:2000—1:500 матеріалу, з якого споруджено об'єкт (передбачено тільки для вогнестійких будівель), використовують буквенні позначення: К — для цегляних, кам'яних, бетонних, шлакобетонних тощо; М — для металевих; С-Б — для склобетонних; С-М — для склометалевих.

Контури будівель необхідно показувати згідно з їх дійсним положенням на місцевості.Ця основна вимога поширюється на всі будівлі, що виражаються в масштабі, і по можливості, на ті, що можуть бути зображені на планах поза масштабними умовними знаками. Будівлі, що виражаються в масштабі, зображують на планах по проекції цоколя з показом його виступів і фігурних архітектурних деталей величиною 0,5 мм і більше.Детальніше слід зображувати будівлі, що виходять на червону лінію кварталів, багатоповерхові і ті, які є визначною пам'яткою населеного пункту.

Наявні на будинках башти або вишки, що мають значення орієнтирів, необхідно показувати на плані шляхом внесення відповідних умовних знаків у зображення будинку на відповідному місті і супроводжувати пояснювальними підписами. Визначні будівлі слід зображувати в поєднанні з підписами типу визн.60 (де цифра —висота будинку, яку проставляють при висоті будинку 50 м і більше).

Залежно від характеру населеного пункту і вимог замовника такі частини будівель, як ґанки, входи, веранди, що виступають за лінію основи будівель на 0,5 м і більше, можна зображувати окремо від загального контуру будівель або у вигляді виступів. Менші за розмірами прибудови на топографічних планах не показують.

Легкі будівлі тимчасового призначення (зокрема, на будмайданчиках) на планах всіх масштабів не показуються.

Змішані щодо вогнестійкості будівлі на топографічних планах усіх масштабів зображують не вогнестійкими.

Кількість поверхів будівель підписують на топографічних планах усіх масштабів відповідною цифрою. Якщо будівля складається з різноповерхових частин, то на планах масштабів 1:2000 — 1:500 покажчик поверховості дають окремо для кожної з цих частин (у межах їхніх контурів).

Графічне розмежування між житловими будівлями і зімкнутими з ними нежитловими, а також між вогнестійкими будівлями і зімкнутими з ними невогнестійкими, обов'язкове.

Будинкиз колонамизамість усього першого поверху або його частини зображують на планах масштабів 1:2000— 1:500. Якщо це графічно можливо, зображують кожну колону, при необхідності відбору — крайні на своїх місцях, а решту — через 3-4 мм. На планах масштабу 1:5000 будинки з колонами зображують як звичайні.

Умовний знак будинків, що будуються, застосовують, коли закладено фундамент і будуються стіни.

Якщо будинок збудовано до даху, то контур його викреслюють уже не штриховою лінією, а суцільною і супроводжують на планах масштабів 1:1000, 1:500 характеристокою призначення, вогнестійкості і поверховості будинку. Пояснювальний підпис буд. на цій стадії зберігається. Будівництво вважається завершеним, якщо будинок здано в експлуатацію.

Умовним знаком зруйнованих і напівзруйнованих будинків виділяють збережені на місцевості довгий час залишки значних окремих будівель або руїни цілих поселень.

На планах масштабів 1:500 та 1:1000 зображують всі вимощення, масштабу 1:2000 — при ширині на місцевості 1,2 м і більше, або якщо вони є в цьому місці єдиними пішохідними доріжками вздовж будинку.

Номери будинків показують у такому порядку: на планах масштабів 1:500, 1:1000 — на зображеннях усіх будинків населеного пункту, масштабів 1:2000 і 1:5000 — на крайніх будинках кожного кварталу та в місцях збою порядку номерації, причому на планах масштабу 1:5000 — тільки за додатковими вимогами при наявності графічних можливостей. Підписують номери будинків, як правило, паралельно їх контурам у куті, поверненому до вулиці.

На топографічних планах масштабів 1:500 і 1:1000, виходячи з вимог технічного проекту, біля зображення деяких будинків підписують позначки відповідних точок. Для них застосовують окремі умовні знаки, а саме:

— залитий трикутник — для позначення точок підлоги першого поверху, а також цоколя або фундаменту будинку (в останньому випадку — з буквою ц або ф перед цифрою позначки);

— залитий кружок — для точок вимощення будинку, тротуару або землі (біля його кута).

При зображенні в'їздів на другий поверх (біля готелів, гаражів, складів тощо) їх умовне позначення на планах масштабів 1:500 і 1:1000 слід доповнювати позначками нижнього кінця в'їзду на рівні земної поверхні і верхнього кінця — на майданчику біля стіни будівлі.

Ґанки поділяються на закриті (кам'яні, та дерев'яні); відкриті (ті, що мають сходи наверх або вниз); входи в підземні частини будівель — відкриті та закриті.

На топографічних планах масштабу 1:2000 ґанки і входи в підземні частини будівель, що не виражаються в масштабі (площею менше ніж 4 мм²), зображують тільки біля будинків, які розміщені «на червоній лінії» з фасадної їх сторони, та будинків адміністративного та архітектурного значення тощо. Крім того, поза масштабні знаки потрібні у випадках, коли плани масштабу 1:2000 збільшуватимуться до масштабу 1:1000.

При зображенні на топографічних планах входів на станції метрополітену, велику літеру М розміщують безпосередньо на місці входу, а саме: в контурі будинку, зовні на його фасадному боці або біля підземного переходу, якщо зовнішньої споруди станція не має.

Всі великі вентилятори (у житловому секторі, у метрополітені, заводські тощо) зображують на топографічних планах усіх масштабів за їх зовнішніми контурами або поза масштабним умовним знаком. В обох випадках проставляють пояснювальний підпис вент. або в. Той самий умовний знак, але з іншим підписом застосовують для запасних виходів із підземних споруд.

Для зображення на топографічних планах наземних частин підземних споруд введено позначення у вигляді короткого (1,5 мм) штрихового пунктиру з внутрішнього боку суцільної лінії, що окреслює наземні частини споруди.

До нависаючих частин будинків, які не мають опор, належать вітрини (їх зображують тільки на планах масштабу 1:500) та інші елементи і конструкції без опор, що їх зображують на планах масштабів 1:2000—1:500, наприклад, у вигляді капітальних виступів в один-два і більше поверхів.

Умовні знаки надземних (повітряних) переходів і галерей для транспортерів між будинками використовують у двох варіантах: при ширині об'єктів у масштабі плану 2 мм і більше — відповідно до верхнього ряду їх позначень у таблиці (тобто, з перехрещеними діагоналями); при ширині менше ніж 2 мм — згідно з нижнім рядом (тобто, подвійним штриховим пунктиром). До цих позначень потрібні пояснювальні підписи. Так, у першому варіанті, якщо на плані зображено не закритий надземний перехід, а відкрита з одного боку галерея для транспортера, то в залежності від термінології підписують галерея (скорочено галер.) або транспортер (скорочено трансп.). У другому варіанті пояснювальні підписи потрібні при зображенні будь-якого з цих об'єктів, зокрема і надземних переходів (скорочено перех.).

При зображенні надземних переходів, що мають опори, передбачається розподіл їх за матеріалом, з якого вони.

Лоджіями називають приміщення, які входять у загальний контур будинку і огороджені із зовнішнього боку суцільним парапетом, ґратами або колонадою.На топографічних планах масштабу 1:2000 ніші зображують за умови, якщо їхня площа в даному масштабі 4 мм² і більше. Менші за площею ніші можуть бути зображені як виняток для будинків визначного архітектурного значення.

На планах масштабів 1:1000—1:500 зображують балкони на стовпах і такі, що опираються на землю. На планах масштабу 1:2000 — тільки за додатковими вимогами.

Веранди— криті дахом і в основному засклені з трьох сторін прибудови до будинків. На топографічних планах веранди і тераси зображують залежно від розмірів, типу та матеріалу окремо від контуру основного будинку або включають у нього.

Навіси розділяють на розміщені між: суміжними будинками, які опираються на стовпи, а також навіси-козирки. Деякі навіси за характером конструкції є комбінованими, наприклад, навіс для автомобільних ваг.

Контури навісів зображують пунктирною лінією, за винятком сторін, де вони примкнуті до будинків чи споруд, або мають стінку. Позначення, що застосовані для навісів між будинками, використовують і для зображення перекриття над внутрішніми проїздами (якщо вони за характером навіси, а не арки).

Якщо навіси або перекриття опираються не тільки на стіни будинків, але й на проміжні стовпиопори_г — останні теж зображують на плані.

Навіси-козирки, в тому числі на підкосах, при входах у будинки необхідно зображувати тільки на планах масштабів 1:1000, 1:500.

Павільйони і альтанки на планах масштабу 1:5000 зображують позамасштабним знаком за додатковими вимогами. Це стосується і зображення цих об'єктів на планах масштабу 1:2000, якщо їхня площа на плані менша ніж 4 мм².

До підвальних частин будинків відносять приямки та ілюмінатори. На планах масштабу 1:2000 їх зображують тільки тоді, коли ці плани передбачаються для збільшення або за додатковими вимогами.

Приямки — це виїмки ґрунту перед вікнами напівпідвалів і підвалів, що забезпечують проникнення до них денного світла. Ілюмінаторами будинків називають горизонтальні заґратовані вікна із товстого скла у стелях підземних приміщень, що призначені для їх освітлення і вентиляції. Ці вікна прорізають переважно в межах тротуарів і вільних від проїзду ділянок скверів, дворів.

Колонади — це ряди колон, об'єднані горизонтальними перекриттями, як правило, у вигляді самостійних споруд. При відтворенні колонад їх умовні знаки розмежовують за матеріалом, з якого споруджені колони.

Пожежні драбини зображують тільки на планах масштабів 1:500 і 1:1 000 и, при умові, що вони установлені на поверхні землі або починаються безпосередньо від цоколя будинку. Основу драбини зображують за її розмірами і точно на своєму місці.

Індивідуальні гаражі, туалети та інші малі споруди зображують переважно на планах масштабів 1:500 і 1:1000, а на планах масштабу 1:2000 — тільки у випадках, коли ці плани передбачаються для збільшення. Ці об'єкти показують суцільною лінією по контуру разом із пояснювальним підписом. При зображенні індивідуальних гаражів на планах масштабів 1:500 і 1:1000 у межах контурів цих споруд буквами-індексами фіксують матеріал, з якого вони споруджені (М — металевий гараж, К — цегляний, кам'яний, із бетонних плит тощо).

Якщо декілька гаражів розташовані впритул один до одного, їх зображують на планах як не-житлові зімкнуті будівлі, тобто загальним контуром, без перегородок.

Погреби (льохи) та овочесховища зображують на топографічних планах усіх масштабів. На планах масштабів 1:5000—1:2000 погреби, як правило, зображують тільки поза забудованою частиною населеного пункту.

На планах масштабу 1:2000 погреби, як правило, показують, якщо їх площа в масштабі становить 4 мм² і більше, масштабу 1:5000 — залежно від розмірів. Погреб зображують відповідно до його положення на місцевості, або позамасштабним умовним знаком, який викреслюється паралельно південній стороні рамки. Умовний знак погребів і овочесховищ слід поєднувати з пояснювальними підписами. Невеликі погреби, що розміщені впритул один до одного, зображують одним загальним умовним знаком з підписом погреби.

Оранжереї і теплиці зображують одним умовним знаком, якщо ці об'єкти мають капітальний характер, але з різними пояснювальними підписами. У кутку контуру дають підпис матеріалу, з якого вони споруджені (наприклад, К, Д). Контури парників на планах масштабів 1:500—1:2000 зображують пунктирною лінією, масштабу 1:5000 — установленим умовним знаком, зокрема для парників, які зображують у масштабі — за їхніми фактичними обрисами.

Інформаційні та рекламні стенди зображують на топографічних планах у випадках, якщо вони знаходяться із зовнішнього боку будинків або на деякій відстані від них (у скверах, на площах тощо), їх супроводжують пояснювальним підписом. Афішні тумби зображують на планах масштабів 1:1000 і 1:500, якщо їх установлено на тривалий період.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Зразки шрифтів підписів.	\|	ОБ'ЄКТИ КУЛЬТОВОГО, КУЛЬТУРНОГО ТА СОЦІАЛЬНОГО ПРИЗНАЧЕННЯ

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.006 сек.