Критерії ефективності та безпечності медикаментозної терапії в кардіології

Ефективність комплексного лікування ІХС (різними групами препаратів – антиангінальні, β-адреноблокатори, антагоністи кальцію, інгібітори АПФ, статини й інші) оцінюється зменшенням частоти й тривалості больових приступів, кількості таблеток нітрогліцерину, прийнятих додатково за добу, і збільшенням переносимості фізичних навантажень, зменшенням задишки.

Безпечність терапії нітратами визначається головним болем, інтенсивність якого дозволяє відмінити чи зменшити дозу, або замінити його на сидноніміни, та артеріальною гіпотонією і розвитком толерантності до препаратів. При лікуванні верапамілом і β-адреноблокаторами оцінюють частоту серцевих скорочень атріовентикулярну провідність (інтервал Q-T), величину АТ, який теж при цьому знижується.

Ефективність гіполіпідемічних засобів оцінюється досягненням цільових значень загального холестерину і холестерину ліпопротеїдів високої й низької щільності.

Безпечність терапії гіполіпідемічними препаратами полягає у контролі за гепатотоксичністю – за рівнем трансаміназ і креатинфосфокінази в крові, які слід проводити періодично.

Ефективність протиаритмічних препаратів контролюється зменшенням кількості екстрасистол на добу, частоти виникнення і тривалості пароксизмів тахікардій.

Безпечність застосування антиаритмічних засобів полягає у контролі за кількістю серцевих скорочень, тривалістю інтервалів Р-Q, Q-T на ЕКГ, появі нових аритмій.

При оцінці ефективності лікування АГ виділяють наступні показники – зниження АТ до цільового рівня, відсутність гіпертензивних кризів і підвищення якості життя. Протягом усього лікування слід добиватися регресії ураження органів-мішеней (зменшення гіпертрофії лівого шлуночка, мікроальбумінурії тощо) і відсутності прогресування їх ураження.

Контроль за безпечністю лікування антигіпертензивними препаратами полягає у попередженні ортостатичного колапсу (празозін, клонідин) й гіпотензивних реакцій (при передозуванні всіх груп засобів), брадикардії (β-адреноблокатори, верапаміл, дилтіазем) й тахікардії (амлодипін, ніфедипін), гіперкаліємії (інгібітори АПФ), бронхоспазму (β-адреноблокатори).

Принципи фармацевтичної опіки хворих

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Сучасні спеціальні лікарські форми, які використовуються в кардіології, їх клініко-біофармацевтичні особливості, принципи раціонального затосування	\|	Кардіологічного профілю

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.005 сек.