МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів Контакти
Тлумачний словник |
|
||||||||||||
Соціальні проблеми протиправної поведінкиЛекція 4. У 2006 році на території Полтавської області серед злочинів вчинених неповнолітніми 17,5% (906), в тому числі вчинених у групі на 21,7% (342). За ознаками ст. 304 КК України (втягнення неповнолітніх у злочинну діяльність) порушено 87 кримінальних справ (117), закінчено і передано до суду 75 справ (114). До приймальника - розподільника для неповнолітніх при УМВС за вчинення суспільно небезпечних діянь поміщено 19 підлітків [98]. Серед причин здійснення правопорушень дітьми та молоддю виділяють чотирі грипи (таб. 1): Таблиця 1
Суспільство виходить із того, що відхилення у поведінці окремих його членів породжують ряд проблем як для них самих, так і для окремих інституцій та суспільства в цілому [80, 82, 83]. Сучасні вчені-дослідники виділяють три основних кола соціальних проблем, пов'язаних з девіантною поведінкою [24, 70, с. 29]. 1. Проблеми самих суб’єктів правопорушень. Дезадаптація і десоціалізація. Якщо дитина не засвоює позитивний досвід, не може адаптуватися до зразків поводження й вимог вихователя, то процес соціалізації порушується, а поводження дитини стає соціально дезадаптованим [70, с. 29]. Саме це є певною мірою резервом злочинності [72, c.28]. Серед неповнолітніх, що вчинили правопорушення, великий відсоток становлять підлітки, які перестали відвідувати школу, переважна більшість з них погано вчиться або не хоче вчитися. Такі підлітки-правопорушники відстають у своєму розумовому розвиткові, втрачають перспективу, перестають переживати радість пізнання [93]. Втрата самоконтролю, саморуйнація. Зниження самоконтролю або повна його відсутність спостерігається при несвідомому вчиненні злочину ніби з відчуттям роздвоєння, ніби його скоює інша особа, що особливо простежується в поєднанні з іншими видами девіантної поведінки, такими, як наркоманія та алкоголізм. Таке поєднання, в свою чергу, є поведінкою, спрямованою на пригнічення, затамування інстинктів самозбереження і очевидною саморуйнацією особистості у біологічному, духовно-ціннісному і соціальному аспектах. Адміністративна і кримінальна відповідальність.Згідно Кримінального кодексу України (ст. 22, 97,104,105) і Адміністративного Кодексу (ст. 13,40), передбачено кримінальну та адміністративну відповідальність неповнолітніх [99]. Проблеми здоров'я. Більшість неповнолітніх правопорушників вживають алкоголь і наркотичні речовини, що породжує фізичну та психічну залежність, які є причиною ряду соматичних та психічних захворювань у малолітніх злочинців та їх майбутніх дітей. А також проблеми здоров’я викликані несприятливими умовами перебування неповнолітніх у місцях позбавлення волі [70, с.30]. Повертаючись із місць позбавлення волі, де неповнолітні відбувають покарання, вони стикаються з труднощами, до яких не готові. Проблеми, з якими стикаються неповнолітні можна умовно поділити на такі групи: Соціально-економічні. Це умови проживання (найчастіше ці умови вкрай незадовільні), сімейне становище (багато хто з батьків неповнолітніх не працює, пиячить, багато неповних сімей), невлаштованість на навчання, роботу, проблеми одержання житла, прописки. Правові проблеми. На даному етапі розвитку суспільства молодь є однією з найбільш незахищених верств населення. Особливо це стосується осіб, які повернулися з місць позбавлення волі. Фактично відсутня правова реґламентація їхнього життя. Психологічні проблеми: - соціальна незрілість особистості (несформованість світогляду неповнолітнього); - розірваність соціальних зв’язків внаслідок ізоляції від суспільства; - несформованість життєвих навичок через те, що неповнолітні, перебуваючи в місцях позбавлення волі, постійно знаходяться під наглядом, їхнє життя підпорядковане режиму, вони відвикають самостійно приймати рішення, втрачають елементарні навички домашнього господарювання тощо; - негативне соціальне середовище, куди повертається неповнолітній [92, c.35]. 2. Проблеми сімей суб'єктів правопорушень. Конфлікти. В соціальному плані вчинення злочинів неповнолітніми впливає на міцність сімейно-подружніх стосунків і породжує конфлікти у сім'ях, бійки, насилля, побутові вбивства та інше. Створюються певні проблеми у взаємовідносинах із соціальним оточенням та близькими родичами у вигляді втрати поваги та дискримінації. Втрата зв'язку з сім’єю. Поведінка та особисті якості впливають на формування взаємостосунків у родині, приносять великі проблеми у існування сім’ї і порушують соціальний та психологічний зв’язок. Матеріальні труднощі. Незважаючи на кількість злочинів вчинених правопорушником заради матеріального достатку він так і не настає. Зрештою це породжує все нові і нові злочини і може призвести до вчинення злочинів проти членів власної родини. Перебуваючи у стані наркотичної або алкогольної залежності, неповнолітні витрачають кошти здобуті нечесним шляхом на придбання необхідних для неї психоактивних речовин та препаратів [9, c.41]. Крім того, члени родини стають заручниками такого стану речей, зокрема, саме батьки несуть юридичну відповідальність за дії неповнолітнього (ст. 13, 40 КпАП) [99]. 3. Проблеми суспільства. Порушення суспільного порядку та моральності.Злочини здійснені неповнолітніми здебільшого направлені на протест, порушення усталених порядків і норм, вчинення аморальних дій [59, c.15]. Вплив на зниження рівня суспільної моралі. Скоєння злочинів взагалі і, зокрема, неповнолітніми свідчить про руйнацію суспільної моральності в цілому, моральних засад, що регулюють відносини. [70, с. 31]. Виключення з суспільно-корисної праці. У соціальному аспекті правопорушники є достатньо дезадаптованою частиною населення, їх заняття паразитичною формою існування, що виражається, насамперед, в ухиленні (або повному виключенні) від суспільно корисної праці, тобто формою, яка створює свого роду альтернативний спосіб життя, який не передбачає в якості основної норми трудовий процес. Великі численні групи молодих людей виключені з трудового процесу, не сплачують податки і не беруть участі у створенні матеріальних благ суспільства. Фінансові витрати суспільства в зв’язку із значними видатками із державного бюджету на здійснення міліцейських і судових дій та коштина утримування закладів пенітенціарної системи тощо. Відволікання трудових ресурсів на вирішення проблем неповнолітніх злочинців, а це — лікарі, працівники правоохоронних органів, соціальні працівники, педагоги, психологи і багато-багато інших спеціалістів, праця яких є суспільно важливою для інших соціально незахищених верств населення. Погіршення генофонду нації. Головний чинник загрози зумовлено порушенням психо-соціального та репродуктивного здоров'я молодого покоління, що впливає на демографічну ситуацію в державі [56, c.95]. Отже, підсумовуючи все вищесказане, можна зробити висновки, що правопорушення здійснені неповнолітніми мають негативні взаємопов'язані соціальні, психологічні, медичні і правові наслідки як для окремої особистості, її мікросоціального оточення, так і для держави і суспільства в цілому. Читайте також:
|
|||||||||||||
|