Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Контакти
 


Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция






Зміст понять вакансія, посада, професія, спеціальність.

Вакансія – від лат. vacans – порожній вільний, незаняте робоче місце, посаду, на яке може бути прийнятий новий працівник Вакансія – незаміщена посаду в організації, незайняте службове місце. Вакантне: незайняте, пусте, порожне, вільне, бездіяльне.

Посада – певна формальна позиція в інституційній службової ієрархії і пов'язані з нею права й обов'язки.

Посадова особа завжди наділена організаційно-розпорядчими повноваженнями, що надає їй можливість визначати завдання та напрями діяльності організаційної структури, шляхом прийняття управлінських рішень і організовувати інших осіб на їх виконання. Зовнішнім проявом таких повноважень є правоможність здійснювати адміністративно-господарські або інші обов'язки, які пов'язані з можливістю проводити дії юридичного значення. При цьому слід зробити застереження, що йдеться лише про правомірні дії посадової особи.

Посадова особа є суб'єктом, наділеним певними виконавчо-розпорядчими повноваженнями, що забезпечує здійснення управлінських функцій відповідного органу. Виконуючи свої повноваження, посадова особа одночасно реалізує компетенцію цього органу і здійснює управління людьми, "впливаючи на їх поведінку за допомогою юридично-владних дій". Наявність права вчиняти юридично-владні дії є важливою ознакою, що дає можливість відмежувати посадову особу від інших службовців. І ця позиції не викликає жодних заперечень серед науковців.

Професійна діяльність – це активна взаємодія з професійною дійсністю, в ході якої суб’єкт цілеспрямовано виконує встановлені кваліфікаційною характеристикою трудові функції в тій чи іншій сфері, а саме: у виробничо-технологічній, проектно-конструкторській, науково-дослідній, організаційно-управлінській.

Професійна діяльність визначається як «вид трудової активності людини, яка володіє комплексом спеціальних теоретичних знань і практичних навичок, придбаних у результаті спеціальної підготовки, досвіду роботи»; як діяльність, що має власну мету, продукт, норми та засоби, що визначаються соціальною функцією та технологією сфери суспільного життя, яку дана діяльність обслуговує.

У сучасній економічній літературі існує багато визначень поняття «професія». У самому загальному вигляді професія розглядається як рід роботи. Міжнародна організація праці визначає професію як конкретну діяльність, ремесло, комплекс функцій, рід роботи, що виконується індивідом і складає частину будь-якого трудового процесу.

У вітчизняній літературі під професією розуміють широкий і стійкий рід трудової діяльності, який потребує певної сукупності теоретичних знань, умінь, навичок, що здобуваються в результаті загальної і спеціальної освіти та практичного досвіду.

У суспільстві існує розподіл праці, тобто окремі відносно постійні трудові пости, відносно відокремлені галузі трудової діяльності, які називаються професіями і спеціальностями. Необхідно розрізняти поняття «професія» і «спеціальність». Поняття «професія» ширше за поняття «спеціальність». Професія – це визначений вид трудової діяльності, що виник у результаті суспільного розподілу праці і вимагає для її виконання здібностей, теоретичних знань і практичних навичок. Вона визначається характером створюваного продукту, використовуваними знаряддями праці і специфічними умовами виробництва.

Професії виникли і розвиваються в результаті суспільного поділу праці, який поступово зумовлює появу ще вужчої сфери діяльності людей – спеціальності. Професія є групою споріднених спеціальностей. Спеціальність – підтип професії, що визначається подальшим розподілом праці у її межах. При виборі професії бажано конкретизувати вид майбутньої діяльності до певної спеціальності. Спеціальність – це комплекс знань, умінь, необхідних для конкретного виду діяльності у рамках тієї чи іншої професії.

Необхідно визнати відсутність загальноприйнятих критеріїв ідентифікації і розпізнання професій і спеціальностей. Часто ці поняття використовуються як синоніми.

Всебічне і глибоке вивчення різних видів професійної діяльності є необхідною умовою вирішення і ряду інших науково практичних завдань, спрямованих на ефективну зайнятість населення, надійність праці спеціалістів, оптимізацію процесу підготовки і перепідготовки кадрів, раціоналізацію режимів і умов праці, зниження травматизму і профзахворювань, обґрунтування припустимих варіантів переорієнтації людини з однієї професії на іншу та оволодіння суміжними спеціальностями.

Основою і необхідним етапом вирішення організаційних та методичних питань категорії «професійна компетентність» є вивчення конкретних видів професійної діяльності і визначення вимог, які вони ставлять до людини як суб’єкта праці.

Основна мета вивчення різних видів професійної діяльності – дати соціально-економічну і санітарно-гігієнічну характеристику професії, визначити вимоги, які вона ставить до психофізіологічних і особистісних характеристик людини, тобто окреслити сукупність професійно важливих якостей.

Кожний вид професійної діяльності передбачає певні характеристики, які відрізняють один вид діяльності від іншої, наприклад виробничу від технологічної чи організаційно-управлінської. Ця складова професійної діяльності визначається державними стандартами, диференціюється на професійні дії, а вони, в свою чергу, на відповідні знання та навики.

Як свідчить дефініційний аналіз, «компетенція» є похідним поняттям від поняття «компетентність», яке є семантично первинною категорією та являє собою систему, сукупність, певний «багаж» знань людини. Звернемось до джерел понять і зазначимо, що термін «компетенція» – латинського походження: від соmpetentia, що означає «здібний», або від соmpetento – прагну, відповідаю, підхожу, або соmpeten – досягати, відповідати.

Компетентність – це здатність виконувати професійну роль відповідно до визначених вимог з урахуванням реальної робочої ситуації, її можна розглядати і в більш широкому сенсі – як сукупність знань у дії. Якщо особа завдяки професіональним знанням і вмінням виконує необхідні завдання, компетентність вважається досягнутою. Компетентність передбачає свідоме й відповідальне ставлення до виконання професійних і соціальних ролей.

«Компетенція» – це поняття, яке містить суспільні ознаки, тоді, коли «компетентність» – в більшій мірі характеризує рівень підготовки суб’єкта діяльності.

Пропонуємо таке визначення компетентності – це встановлений формальними кваліфікаційними вимогами, сформований суспільною практикою обсяг знань і умінь, необхідний для успішного виконання суб’єктом суспільно-значимих задач. Іншими словами «компетентність» – володіння суб’єктом певними компетенціями.

 


Читайте також:

  1. B. Тип, структура, зміст уроку і методика його проведення.
  2. IV. Зміст навчання
  3. IV. Зміст навчання
  4. IV. Зміст навчання
  5. IV. Зміст навчання
  6. IV. Зміст навчання
  7. IV. Зміст навчання
  8. IV. Зміст навчання
  9. IV. Зміст навчання
  10. IV. Зміст навчання
  11. IV. Зміст навчання
  12. IV. Зміст навчання




Переглядів: 2330

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Лекція 18 | Добір кадрів. Особливості процесу набору, добору, підбору кадрів.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.004 сек.