Студопедия
Контакти
 


Тлумачний словник

Реклама: Настойка восковой моли




Авто | Автоматизація | Архітектура | Астрономія | Аудит | Біологія | Будівництво | Бухгалтерія | Винахідництво | Виробництво | Військова справа | Генетика | Географія | Геологія | Господарство | Держава | Дім | Екологія | Економетрика | Економіка | Електроніка | Журналістика та ЗМІ | Зв'язок | Іноземні мови | Інформатика | Історія | Комп'ютери | Креслення | Кулінарія | Культура | Лексикологія | Література | Логіка | Маркетинг | Математика | Машинобудування | Медицина | Менеджмент | Метали і Зварювання | Механіка | Мистецтво | Музика | Населення | Освіта | Охорона безпеки життя | Охорона Праці | Педагогіка | Політика | Право | Програмування | Промисловість | Психологія | Радіо | Регилия | Соціологія | Спорт | Стандартизація | Технології | Торгівля | Туризм | Фізика | Фізіологія | Філософія | Фінанси | Хімія | Юриспунденкция

Державна система сертифікації – УкрСЕПРО

Державна система сертифікації УкрСЕПРО – це система сертифікації продукції, систем якості та атестації виробництва третьою стороною, яка призначена для проведення обов’язкової і добровільної сертифікації продукції в Україні.

У державній Системі сертифікації здійснюються такі взаємопов’язані види діяльності:

– сертифікація продукції;

– сертифікація систем якості;

– атестація виробництв;

– акредитація випробувальних лабораторій (центрів);

– акредитація органів із сертифікації продукції;

– акредитація органів із сертифікації систем якості;

– атестація аудиторів за переліченими видами діяльності.

Загальне керівництво Системою, організація та координація робіт із сертифікації продукції здійснюється Державним комітетом стандартизації, метрології та сертифікації України (Держстандартом України).

Сертифікація продукції на відповідність обов’язковим вимогам нормативних документів, які зареєстровані в установленому порядку, й вимогам, що передбачені чинними законодавчими актами України щодо забезпечення безпеки життя, здоров’я і майна громадян, охорони навколишнього природного середовища, а також аналогічним вимогам міжнародних та національних стандартів інших держав, що введені в дію в Україні, проводиться виключно в Системі сертифікації УкрСЕПРО.

Сертифікація продукції на відповідність вимогам, що не віднесені актами законодавства України та нормативними документами до обов’язкових вимог, проводяться в добровільній сертифікації з ініціативи виробника, продавця (постачальника), споживача, органів державної влади, громадських організацій і окремих громадян, підприємствами, організаціями й іншими юридичними особами, що взяли на себе функцію органу з добровільної сертифікації.

При цьому сертифікація на відповідність усім обов’язковим вимогам, якщо вони встановлені для цієї продукції, виконується обов’язково.

Правила добровільної сертифікації встановлюються органами з добровільної сертифікації продукції.

Система сертифікації УкрСЕПРО є відкритою для вступу до неї органів із сертифікації та випробувальних лабораторій (центрів) інших держав (за наявності двосторонніх угод про взаємне визнання результатів робіт із сертифікації) і доступу до неї будь-яких підприємств та організацій за умови визнання та виконання правил Системи. Право проведення робіт із сертифікації продукції надається органам із сертифікації, випробувальним лабораторіям (центрам) та аудиторам, що акредитовані в Системі й занесені до Реєстру Системи.



Интернет реклама УБС

Система встановлює такий розподіл відповідальності:

– виробник (постачальник) несе відповідальність за невідповідність сертифікованої продукції вимогам нормативних документів та застосування сертифікатів знаків відповідності з порушенням правил Системи;

– продавець несе відповідальність за відсутність сертифіката або знака відповідності на продукцію, що реалізується, якщо вона підлягає обов’язковій сертифікації;

– випробувальна лабораторія (центр) несе відповідальність за недостовірність та необ’єктивність результатів випробувань сертифіко­ваної продукції;

– орган із сертифікації несе відповідальність за необгрунтовану чи неправомірну видачу сертифікатів відповідності, атестатів виробництва та підтвердження їх дії, а також за порушення правил Системи.

Система сертифікації УкрСЕПРО має такі основні нормативні документи:

 

ДСТУ 2296-93 Національний знак відповідності. Форма, розміри, технічні вимоги та правила застосування
ДСТУ 2462-94 Сертифікація. Основні поняття. Терміни та визначення
ДСТУ 3410-96 Система сертифікації УкрСЕПРО. Основні положення
ДСТУ 3411-96 Система сертифікації УкрСЕПРО. Вимоги до органів із сертифікації продукції та порядок їх акредитації
ДСТУ 3412-96 Система сертифікації УкрСЕПРО. Вимоги до випробувальних лабораторій та порядок їх акредитації
ДСТУ 3413-96 Система сертифікації УкрСЕПРО. Порядок проведення сертифікації продукції
ДСТУ 3414-96 Система сертифікації УкрСЕПРО. Атестація виробництва. Порядок здійснення
ДСТУ 3415-96 Система сертифікації УкрСЕПРО. Реєстр системи
ДСТУ 3416-96 Система сертифікації УкрСЕПРО. Порядок реєстрації об'єктів добровільної сертифікації
ДСТУ 3417-96 Система сертифікації УкрСЕПРО. Процедура визнання результатів сертифікації продукції, що імпортується
ДСТУ 3418-96 Система сертифікації УкрСЕПРО. Вимоги до аудиторів та порядок їх атестації
ДСТУ 3419-96 Система сертифікації УкрСЕПРО. Сертифікація систем якості. Порядок проведення
ДСТУ 3420-96 Система сертифікації УкрСЕПРО. Вимоги до органів із сертифікації систем якості та порядок їх акредитації
ДСТУ 3498-96 Система сертифікації УкрСЕПРО. Бланки документів. Форма та опис
Р 50-025-94 Система сертифікації УкрСЕПРО. Організація роботи з
  проведення перевірки випробувальних лабораторій (центрів)
  з метою їх акредитації
Р 50-026-94 Система сертифікації УкрСЕПРО. Вибір номенклатури
  показників, які підлягають обов'язковому включенню до
  нормативних документів для забезпечення безпеки продукції
Р 50-027-94 Система сертифікації УкрСЕПРО. Система розрахунків під
  час виконання робіт із сертифікації
Р 50-042-95 Система сертифікації УкрСЕПРО. Критерії оцінки органу з
  сертифікації продукції під час його акредитації
Р 50-043-95 Система сертифікації УкрСЕПРО. Порядок проведення
  експертизи документів випробувальних лабораторій
Р 50-044-95 Система сертифікації УкрСЕПРО. Побудова керівництва з
  якості для органу з сертифікації продукції
Р 50-045-95 Система сертифікації УкрСЕПРО. Порядок проведення
  експертизи документів органів із сертифікації продукції
Р 50-046-95 Система сертифікації УкрСЕПРО. Інспекційний контроль.
  Порядок проведення
Р 50-047-95 Система сертифікації УкрСЕПРО. Критерії оцінки органу з
  сертифікації систем якості під час його акредитації

Організаційну структуру державної Системи сертифікації УкрСЕПРО утворюють:

– Держстандарт України;

– науково-технічна комісія;

– органи із сертифікації продукції;

– органи із сертифікації систем якості;

– випробувальні лабораторії (центри);

– аудитори;

– науково-методичний та інформаційний центр;

– територіальні центри стандартизації, метрології і сертифікації Держстандарту України;

– Український навчально-науковий центр із стандартизації, метрології та якості продукції.

Структурна схема Системи сертифікації УкрСЕПРО наведена на рис. 10.

Український навчально-науковий центр із стандарт­иза­ції, метрології та якості продукції

 

Рис. 10. Структурна схема Системи сертифікації УкрСЕПРО

 

Держстандарт України виконує такі основні функції:

– розробляє стратегію розвитку сертифікації в Україні;

– організує, веде та координує роботи щодо забезпечення функціонування Системи;

– взаємодіє з національними органами із сертифікації інших держав та міжнародними організаціями, що здійснюють діяльність із сертифікації;

– організує розроблення й удосконалення організаційно-методичних документів Системи;

– приймає рішення щодо приєднання до міжнародних Систем та угод із сертифікації;

– встановлює основні принципи, правила і структуру Системи, а також знак відповідності та правила його застосування;

– встановлює правові й економічні основи функціонування Системи;

– акредитує органи із сертифікації та випробувальні лабораторії (центри), атестує аудиторів, здійснює інспекційний контроль за діяльністю цих органів та осіб;

– веде реєстр Системи;

– затверджує перелік продукції, що підлягає обов’язковій сертифікації;

– розглядає апеляції щодо виконання правил Системи;

– організує інформаційне забезпечення діяльності із сертифікації в Системі;

– несе відповідальність від імені держави за дотримання правил та порядку сертифікації продукції, що встановлені в Системі.

Науково-технічна комісія з питань сертифікаціїутворюється й затверджується Держстандартом України для розгляду перспективних напрямів розвитку і розроблення пропозицій з проблем сертифікації продукції з метою реалізації Законів України “Про захист прав споживачів” та “Про охорону праці”.

Органи із сертифікації продукції акредитуються Держстандартом України (органом з акредитації).

Орган із сертифікації продукції виконує такі основні функції:

– здійснює сертифікацію закріпленої за ним номенклатури продукції та несе відповідальність за дотримання правил Системи;

– розробляє організаційно-методичні документи із сертифікації закріпленої продукції;

– організує і проводить обстеження та атестацію виробництв;

– здійснює технічний нагляд за сертифікованою продукцією й атестованим виробництвом;

– видає сертифікати відповідності на продукцію та атестати виробництв.

Органи із сертифікації систем якості акредитуються Держстандартом України.

Орган із сертифікації систем якості виконує такі основні функції:

– розробляє організаційно-методичні документи із сертифікації систем якості;

– організує та проводить сертифікацію систем якості;

– організує і проводить за пропозицією органу із сертифікації продукції атестацію виробництв;

– здійснює технічний нагляд за сертифікованими системами якості та атестованими виробництвами;

– видає сертифікати на системи якості.

Випробувальні лабораторії (центри) акредитуються Держстандартом України і виконують такі основні функції;

– проводять випробування продукції, що сертифікується, відповідно до галузі акредитації та видають протоколи випробувань;

– беруть участь за пропозицією органу із сертифікації в проведенні технічного нагляду за виробництвом сертифікованої продукції та за дорученням національного органу із сертифікації – в проведенні інспекційного контролю;

– беруть участь за дорученням органу із сертифікації в атестації виробництва продукції, що сертифікується.

Аудитори, які атестовані в Системі та занесені до Реєстру Системи, за дорученням Держстандарту України або органу з сертифікації, виконують роботу, пов’язану із сертифікацією продукції.

Науково-методичний та інформаційний центр виконує такі основні функції:

– здійснює розроблення й удосконалення організаційно-методичних документів Системи;

– готує та подає до Держстандарту України пропозиції і проекти законодавчих актів у галузі сертифікації;

– проводить аналіз можливостей підприємств та організацій щодо акредитації їх органами із сертифікації, виконання функцій випробувальних лабораторій (центрів), здійснює експертизу їх вихідних документів і готує пропозиції Держстандарту України щодо їх акредитації в Системі;

– готує пропозиції з номенклатури продукції, що підлягає обов’язковій сертифікації;

– бере участь на договірній основі в підготовці органів із сертифікації та випробувальних лабораторій (центрів) до акредитації, а також підготовці підприємств до сертифікації продукції і систем якості;

– здійснює інформаційне забезпечення та надає інформаційні послуги в галузі сертифікації.

Територіальні центри стандартизації, метрології і сертифікації Держстандарту України виконують такі функції:

– проводять за дорученням органу із сертифікації продукції технічний нагляд за стабільністю показників сертифікованої продукції під час її виробництва;

– надають інформацію у сфері сертифікації й акредитації;

– надають на договірній основі методичну допомогу підприємствам у підготовці до акредитації їх випробувальних лабораторій, сертифікації продукції, систем якості та атестації виробництв.

Український навчально-науковий центр зі стандартизації, метрології та якості продукції проводить навчання і підвищення кваліфікації фахівців у галузі сертифікації, здійснює підготовку аудиторів.

Перед тим, як розглянути Порядок проведення сертифікації будівельної продукції, що базується на досвіді робіт із сертифікації високо розвинутих країн із використанням міжнародних стандартів, доцільно подати довідку про міжнародну організацію зі стандартизації ISO.

14 жовтня 1946 року в Лондоні 64 делегати з 25 країн розглянули питання створення нової міжнародної організації з метою координації та уніфікації промислових стандартів на міжнародному рівні.

Це засідання завершилося рішенням про створення ISO – Міжнародної організації зі стандартизації.

Перше засідання Генеральної асамблеї ISO, на якому одноголосно були затверджені Статут та Правила процедури ISO, відбулося в Лондоні 24 жовтня 1946 року.

На цьому ж засіданні було прийнято рішення про те, що ISO почне офіційно існувати від дати остаточного затвердження її Статуту всіма національними організаціями зі стандартизації.

Остаточне затвердження Статуту ISO національними організаціями зі стандартизації країн – учасників ISO відбулося 23 лютого 1947 року – Міжнародна організація зі стандартизації ISO почала відлік своєї історії існування.

ISO – не абревіатура, походить від грецького “ISOS” – рівний. Незалежно від назви організації на мовах країн-членів організації скорочена назва залишається незмінною.

На час створення ISO вже існувало близько 150000 чинних національних стандартів. На початку своєї історії треба було провести програму довгострокових досліджень і випробувань та на її засадах розробити нову вдосконалену практику, на якій базувалися б міжнародні стандарти для того, щоб продемонструвати переваги тих змін, які пропонувалися ввести в тій чи іншій країні. Ця діяльність принесла значні успіхи ISO у наступному десятиріччі, а коли організація почала займатися такими новими технічними галузями, як пластмаси, хімічні процеси, атомна енергетика тощо, значення ISO зросло і її рекомендації швидко приймалися та впроваджувалися у промисловість різних країн.

Основна мета міжнародної організації зі стандартизації – забезпечення розвитку стандартизації та суміжної з нею діяльності в усьому світі для полегшення міжнародного обміну товарами і послугами, а також розвитку співробітництва у сфері інтелектуальної, науково-технічної й економічної діяльності.

Для досягнення цієї загальної мети ISO веде свою діяльність у таких напрямах:

– розроблення і публікація міжнародних стандартів у всіх галузях технічної та економічної діяльності, за винятком електротехніки та електроніки, що належать до сфери компетенції міжнародної електротехнічної комісії (ІЕС);

– розроблення та розповсюдження документів щодо методів, правил і процедур, орієнтованих на сприяння й полегшення гармонізації стандартів різних національних систем стандартизації;

– організація обміну інформацією про роботу своїх центральних та технічних органів, а також членів ISO;

– співробітництво з іншими міжнародними органами й організаціями у суміжних сферах діяльності.

Основні проблеми, яким приділяється велика увага:

– розроблення системи міжнародних стандартів із безпеки та діяльності, з уніфікації методів установлення вимог безпеки в стандартах ISO на продукцію, процеси і послуги;

– вирішення проблем, пов’язаних із забезпеченням безпеки людини засобами індивідуального захисту, безпеки будівельних споруд та конструкцій промислового й цивільного призначення, безпеки дорожнього руху та захисту навколишнього середовища від забруднень;

– розроблення міжнародних стандартів у галузі охорони праці;

– уніфікація, сумісність, взаємозамінність.

ISO будує свою діяльність на таких принципах:

– залучення до робіт усіх зацікавлених національних членів ISO та своїх технічних органів;

– обгрунтування доцільності розроблених міжнародних стандартів;

– досягнення консенсусу про розроблення стандартів та прийняття рішень про їх затвердження;

– раціональність витрат на організацію проведення робіт зі стандартизації;

– допомога національним організаціям-членам ISO – у створенні систем підготовки фахівців;

– упорядкованість, організованість та обов’язковість при проведенні робіт;

– доступність інформації про роботу ISO.

За традицією робота міжнародної стандартизації проводиться у таких найголовніших напрямах: термінологія, розміри та методи випробувань. Особливо це стосується термінології. Більшість термінів і визначень, розроблених ISO, перекладаються на інші мови з метою безпосереднього їх включення до національних стандартів, що збільшує цінність термінології, котру розробляє ISO, як важливого безперервного вдосконалюючого багатомовного словника.

Три класичні проблеми стандартизації – термінологія, розміри та методи випробувань – гармонійно доповнює четверта категорія стандартів – стандарти на експлуатаційні характеристики, які включають питання якості, техніки безпеки тощо.

Україна 1 січня 1993 року була прийнята до ISO як повноправний член і бере участь як комітет-член у діяльності комітетів ISO. 55 технічних комітетів зі стандартизації України співпрацюють із технічними комітетами ISO.

Які ж головні стратегії ISO на найближчий час? Згідно з рішенням Ради ISO на близький цикл стратегічного планування визначено 5 головних стратегій:

– підвищувати ринкову відповідність ISO;

– сприяти системі ISO та її стандартам;

– стимулювати нові самостійні елементи технічної програми;

– скоригувати загальні витрати системи і час виходу на ринок;

– удосконалювати національні інфраструктури в галузі стандартизації у країнах, що розвиваються.

Ключовими словами робочої моделі і підприємницького лозунгу ISO є:

швидкість, ефективність, гнучкість, відкритість, робити більше з найменшими затратами.


Читайте також:

  1. Active-HDL як сучасна система автоматизованого проектування ВІС.
  2. D. СОЦИОИДЕОЛОГИЧЕСКАЯ СИСТЕМА ВЕЩЕЙ И ПОТРЕБЛЕНИЯ
  3. II Державна дума
  4. II. Бреттон-Вудська система (створена в 1944 р.)
  5. III. центральная нервная система
  6. ISO9000. Як працює система управління якістю
  7. IV. Система зв’язків всередині центральної нервової системи
  8. IV. УЗАГАЛЬНЕННЯ І СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ВИВЧЕНОГО
  9. The educational system of Great Britain (Система освіти Великобританії)
  10. V. СИСТЕМА ПОТОЧНОГО ТА ПІДСУМКОВОГО КОНТРОЛЮ ЗНАНЬ СТУДЕНТІВ
  11. V. Систематизація і узагальнення нових знань, умінь і навичок
  12. V. Узагальнення та систематизація знань учнів.

Загрузка...



<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Сертифікація продукції — процедура, за допомогою якої третя, незалежна від виробника і споживача, сторона письмово засвідчує, що продукція відповідає згаданим вимогам. | Порядок проведення сертифікації будівельної продукції

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:


 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.005 сек.