Новини освіти і науки:

G+

Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция

ЛЮДИНИ І ГРОМАДЯНИНА

План

Права особи.
Права громадянина.
Обов'язки громадянина.

1. Правовий статус особи - сукупність прав, свобод і обов'язків людини і громадянина.

Права і свободи людини поряд з питаннями устрою держави й організації влади є основним предметом регулювання більшості сучасних конституцій.

В залежності від різних підстав виділяються наступні види класифікації прав і свобод:

• природні і позитивні;

• права людини і права громадянина;

• особисті, політичні, соціально-економічні, трудові права, права в
сфері культури й освіти.

Природні права - це такі, котрі належать людині від народження і невіддільні від людського життя. Наприклад, це право на життя, на свободу, на гідність, на особисту недоторканність і ін. Теорія природного права виникла в Голландії в XVIII ст. і дуже вплинула на регулювання природних прав у сучасних конституціях.

В даний час існує два основних підходи до регулювання природних прав:

• перший підхід. Оскільки зазначені права носять природний характер, вони не породжуються конституцією, очевидні, невіддільні від людини і, отже, не мають потребу в конституційному регулюванні. Конституція ж повинна закріплювати інші права - політичні, соціальні і т.д. (даний підхід прийнятий у Голландії, деяких скандинавських країнах, частково в США, де конституції акцентують на політичних й інших правах, припускаючи, що природні права не потребують конституційної підтримки);

• другий підхід. Природні права - найважливіші, і тому їх необхідно закріпити в конституції в першу чергу. Даний підхід прийнятий звичайно в країнах, де основні права тривалий час зневажалися, тобто в країнах, що недавно звільнилися від авторитарних і тоталітарних режимів. Позитивні права - ті права, що виникають в силу їхнього закріплення в конституційних правових актах, тобто, походять від держави. До них відносяться, наприклад, політичні, економічні, соціальні права.

Права людини - це такі права, що не залежать від громадянства і належать усім без винятку людям, що проживають у державі. В основному це особисті, природні права.

2. Права громадянина – це ті права, котрі належать тільки громадянам держави - особам, що мають з даною державою стійкий політико-правовий зв'язок, що підтверджується .спеціальними документами і фактичним проживанням людини в країні. Тільки громадянам, як правило, належать виборче право, право створювати політичні партії, право на доступ до державної служби.

Особисті права - такі, котрі характеризують статус людини як соціально-біологічної істоти. Типові особисті права (вони ж часто і природні):

право на життя;

право на свободу;

право на гідність;

право на особисту недоторканність;

рівність усіх перед законом;

право на недоторканність особистого життя;

рівність чоловіка і жінки;

право на недоторканність житла;

право на свободу пересування;

свобода думки, совісті, висловлень.

Політичні права характеризують людину як громадянина, як учасника політичного життя. Найважливіші з них:

право обирати (активне виборче право); право бути обраним (пасивне виборче право);

право брати участь в управлінні державою;

право на рівний доступ до державної служби;

право на об'єднання;

право на проведення мітингів і демонстрацій і т.д.

Економічні права визнаються за людиною як учасником економічного життя:

право власності (у тому числі приватної);

право на здійснення підприємницької діяльності;

інші права.

Соціальні права закріплюють визначені форми підтримки людини з боку держави і суспільства. Найрозповсюдженіші з них:

право на матеріальну допомогу з боку держави на старості, через
хворобу, у випадку інвалідності, безробіття;

право вагітних жінок на особливу охорону праці;

права матері;

право молоді, студентів на підтримку з боку держави;

право на безкоштовну медичну допомогу.

Трудові права мають на меті дати людині визначені гарантії як учаснику трудових відносин. Як правило, подібні права були закріплені в соціалістичних конституціях, хоча не тільки в них. Це:

право на 8-годинний робочий день;

право на оплату, що забезпечує необхідний життєвий рівень;

право на вихідні дні і відпустку;

право на захист від необґрунтованого звільнення;

право на створення і діяльність профспілок.

Останнім часом у зв'язку з ростом науково-технічного прогресу виникла нова, раніше невідома, група права - екологічні права. Наприклад, це право на безпечне навколишнє середовище, на інформацію про стан навколишнього середовища.

Екологічні права, як правило, закріплюються у найновіших конституціях, прийнятих після 1990 р. В деяких конституціях лише згадується про екологічні права, деякі йдуть у цьому плані набагато далі. Показовий у цьому відношенні приклад Конституції Словаччини 1992 р. Дана конституція не просто закріпила екологічні права, але і вказала на те, що економіка Словаччини соціальне й екологічно орієнтована.

Найважливіші права в сфері культури й управління:

- право на користування досягненнями культури;

- право на управління.

3. Правовий статус особи характеризується не тільки правами, але і наявністю обов'язків. Як правило, обов'язки закріплюються далеко к всіх конституціях. Закріплення обов'язків було притаманні соціалістичній правовій традиції. Але незалежно від того, з вони в конституції чи ні, фактично вони існують.

Основні з них: .

• військовий обов'язок;

• обов'язок дотримуватись конституції і законів;

• обов'язок платити податки;

• обов'язок берегти навколишнє середовище.

Деякі обов'язки (військова) належать тільки громадянам, декотрі не залежать від громадянства.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
ТЕМА 2. КОНСТИТУЦІЙНО-ПРАВОВИЙ СТАТУС	\|	ТЕМА 3. ФОРМИ ПРАВЛІННЯ

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.