Розділ 16. Управління направлене на успіх

Дивно, як багато ви можете

зробити, якщо вам все одно,

кому достануться почесті.

А. Лінкольн

Бажання добитися успіху характерне для багатьох. Але щоб вирішити, чи досягнутий успіх або що необхідно, щоб добитися успіху, ми спочатку повинні визначити, що таке успіх. Якщо запитати, які організації можна вважати успішними, більшість людей почне перераховувати назви добре відомих гігантських підприємств. Але якщо ми подумаємо, то побачимо, що розмір і прибуток не завжди можуть вважатися критеріями успіху. Організації існують для реалізації певної мети.І якщо досягнення величезного розміру не є однією з її цілей, то тоді й малий бізнес може по-своєму вважатися таким же успішним, як і велика організація. Наприклад,брати Мак Доналд продали права на використання свого імені і системи Рею Кроку в основному тому, що вони не захотіли приносити особисті жертви, які обов'язково супроводжують розширення підприємства. Досягнувши в житті всього, що їм хотілося і заробивши при цьому декілька мільйонів, Мак Доналди навряд чи можуть розглядатися як невдахи, навіть якщо взяти до уваги, що обсяг продажів теперішньої корпорації зріс в тисячі разів. Отже, організація вважається тією, що добилася успіху, якщо вона досягла своєї мети.Виділяють такі складові успіху організації:

1. Виживання.Деякі організації планують свій розпуск після досягнення ними наперед намічених цілей. Прикладомтакої організації може служити комісія Уоррена, яка розслідувала вбивство Дж. Кеннеді. Але хоча це часто і не зафіксовано у письмовій формі, виживання, можливість існувати якомога довше, є щонайпершим завданням більшості організацій. Це може тривати нескінченно довго, тому що організації мають потенціал існувати так само довго. Рекорд сьогодні належить римській католицькій церкві, що безперервно діє впродовж двох тисяч років. В історії відзначені існування деяких урядових організацій впродовж сторіч. Деякі організації в бізнесі також існують впродовж довгих років. Так, знаменита фірма «Французькі виноробні підприємства» і зараз, після майже столітнього існування, така ж сильна, як і раніше. Проте, для того, щоб вижити, більшості організацій доводитися періодично змінювати свої цілі, вибираючи їх відповідно потребам зовнішнього світу, які постійно змінюються. Наприклад,англійська монархія вижила тому, що вона визнала істотне скорочення своєї влади і свого впливу у відповідь на соціальний тиск, що вимагала демократизації.

2. Результативність та ефективність.Щоб бути успішною впродовж довгого часу, щоб вижити та досягти своєї мети, організація повинна бути як ефективною, так і результативною. За словами відомого американського дослідника Пітера Друкера, результативністьєнаслідком того, що «робляться потрібні, правильні речі». А ефективністьє наслідком того, що «правильно створюються ці самі речі». Всі компанії, що досягнули значних успіхів, робили «правильні речі», вибравши мету, яка відповідала якійсь важливій потребі, існуючій у світі. Крім того, ці організації робили «свої речі правильно». Результативність,в тому значенні, що «робляться правильні речі», є чимось невідчутним, що важко визначити, особливо якщо організація внутрішньо неефективна. Але ефективність, звичайно, можна виміряти і виразити кількісно, тому що можна визначити грошову оцінку її входів і виходів, тобто споживаних ресурсів і продуктів, що випускаються.

3. Продуктивність – це відносна ефективність організації, виражена відношенням кількості одиниць на виході до кількості одиниць на вході. Чим більш ефективна організація, тим вища її продуктивність. Ресторан, який готує гамбургери по собівартості 60 центів і продає їх за ціною 1 долар за штуку, має вище продуктивність, ніж ресторан, який готує такі ж гамбургери по собівартості 80 центів і продає їх за ціною 1 долар за штуку. Продуктивність на всіх рівнях організації є критично важливим чинником для того, щоб організація могла вижити і добитися успіху в умовах конкуренції. Потенційний споживач, у якого є свобода вибору, природно, віддасть перевагу продукції продуктивнішої організації просто тому, що вона має вищу цінність. Великий обсяг продажу дає продуктивнішій організації більше грошей для того, щоб вкласти їх у ресурси, включаючи краще устаткування, кращу технологію, що може і надалі сприяти підвищенню продуктивності. І якщо розрив стає великим, то менш продуктивні організації зрештою потерплять крах.

До недавнього часу американська продуктивність була найвищою у світі як у сфері промисловості, так і в сфері урядових установ. Завдяки високій продуктивності в промисловості Сполучені Штати експортували набагато більше, ніж ввозили. Продуктивність діяльності уряду забезпечувала низький рівень інфляції, і американці одержували з боку держави більше послуг за меншу вартість, одержану урядом у вигляді податків, ніж у будь-якій іншій країні. А зараз такі країни, як Японія, збільшили свою продуктивність у промисловості до такого рівня, що зуміли захопити більшу частку ринку автомобілів і електроніки в США, незважаючи на високі протекціоністські податки на імпорт. Вперше за свою історію американці почали виступати проти збільшення податків, тому що вони відчули, що через низьку ефективність державних органів вони одержують дуже мало від уряду, а платять за це дуже багато.

Серйозність наслідківзниження продуктивності підкреслюється зростаючою конкуренцією, яка починає носити справді глобальний характер. З кожним роком успіхи в розвитку техніки роблять наш світ як би меншим за розмірами, а політичні чинники обмежують захист інтересів місцевого бізнесу від зовнішньої конкуренції. Коли «Дженерал Моторс» втрачає клієнта, поступаючись ним «Крайслеру», американці в цілому від цього не страждають. Коли клієнт купує автомашину «Тойота», зменшується кількість робітничих місць, скорочується кількість грошей у формі податкових надходжень. Не буде перебільшенням сказати, що виживання промисловості і, отже, країни залежать від підвищення продуктивності суспільних і приватних організацій.

4. Практична реалізація.Одним із найважливіших моментів, про які необхідно постійно пам'ятати, коли ми говоримо про керування, орієнтоване на успіх, є практична реалізація. Управлінські рішення, як би не були вони добре обґрунтовані і підкріплені дослідженнями, є лише ідеями, думками. А мета управління це −виконання реальної роботи реальними людьми.Успішним рішенням вважається таке, яке реалізується практично – перетворюється на дію – результативно й ефективно.

Простих і надійних формул успіху не існує. Але ми можемо дізнатися, що відкрили, виявили теоретики і практики у сфері керування, щоб дати нам можливість виробити підхід до того, як зробити організацію успішною. Викладений матеріал заснований на творчому внеску багатьох людей, які займалися питаннями керування і представляє в сукупності теорію менеджменту.

Теорія менеджменту − це сукупність узагальнених положень, які створили систему знань про управління організаціями.

Практика управліннятака ж стара, як організації: навіть доісторичні люди часто жили організованими групами. Вивчення великих організацій минулого ясно вказують, що вони мали формальну структуру. Висячі сади Вавилона і піраміди Єгипту могли з'явитися на світ тільки внаслідок скоординованих і організованих зусиль. Задовго до народження Христа існували і великі політичні організації. Македонія при Олександрі Великому, Персія, а пізніше Рим тягнулися від Європи до Азії.

Йшли роки, керування деякими організаціями ставало все більш чітким і більш складним, а самі організації ставали все сильнішими і стійкішими. Прикладом цьому може служити Римська імперія, яка проіснувала сотні років. Римські легіонери з чіткою структурою керування, що складалася з генералів і офіцерів, підрозділом армій на дивізії, плануванням і дисципліною йшли переможним маршем через погано організовані європейські країни, через держави Середнього Сходу. Завойовані території віддавалися під владу губернаторів, які підкорялися Риму, будувалися дороги, щоб прискорити зв'язок із Римом.

Окремі форми майже всіх видів сучасного керування можна прослідкувати в цих величезних процвітаючих організаціях старовини, але в цілому характер і структура керування в ті часи відрізнялася від сьогоднішніх. Були в історії приклади організацій, котрі керувалися так само, як організації керуються у наш час. Яскравим прикладом тому є римська католицька церква. Проста структура: кардинал, архієпископ, єпископ і приходський священик – визначена ще засновниками християнства, успішно функціонує і в наш час!

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Дрес-код організації	\|	Соціальна відповідальність менеджменту

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.003 сек.