Теоретичні відомості

При проходженні електричного струму по провідниках останні нагріваються. Кількість тепла, що виділяється при проходженні струму за законом Джоуля – Ленца:

(9.1)

де І – сила струму в провіднику; U – падіння напруги на кінцях провідника; R – опір провідника; τ − час проходження струму.

Виділення тепла обумовлене тією роботою, яку виконують над зарядами електростатичні та сторонні сили.

Кількість тепла, що необхідна для нагрівання рідини у калориметрі на ΔtºС, можна розрахувати за формулою:

(9.2)

де m₁ – маса досліджуваної рідини; с₁ – питома теплоємність рідини; m₂ – маса калориметра; с₂ – питома теплоємність матеріалу калориметра; t₁ та t₂ – температура рідини до і після нагрівання.

Порівнюючи праві частини рівнянь (9.1) та (9.2), знайдемо шукану величину – питому теплоємність рідини:

(9.3)

В дійсності , тому що у приведених розрахунках не враховані втрати тепла під час нагрівання внаслідок взаємодії нагрітих тіл (калориметра та рідини) з навколишнім середовищем. Втрати тепла пов’язані з теплопровідністю та випромінюванням, у результаті чого .

Але цю похибку можна звести до мінімуму, якщо нагрівання рідини проводити від до , де t_cеp – температура навколишнього середовища (у даному випадку кімнатна температура). Тоді при нагріванні від t₁ до t_cеp калориметр з рідиною одержують від навколишнього середовища тепло ΔQ, а при нагріванні від t_cеp до t₂ віддають навколишньому середовищу приблизно таку ж кількість тепла.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
ВИЗНАЧЕННЯ ПИТОМОЇ ТЕПЛОЄМНОСТІ РІДИНИ	\|	Опис вимірювальної схеми.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.005 сек.