Корпоративного управління

Національні моделі корпоративного управління.Слід зазначити, що в Європі не існує уніфікованих підходів до організації корпоративного управління. Аналіз законодавства європейських країн дає підстави виділити чотири основні групи країн, яким притаманні різні моделі корпоративного управління. Для країн першої групи характерна дворівнева (германська) модельпобудови органів управління товариством, тобто наявність, крім загальних зборів, виконавчого та наглядового органів управління (Німеччина, Австрія, Данія). Країни другої групи закріплювали у законодавстві однорівневу (британську) модель,яка передбачала функціонування в товаристві унітарного органу управління — ради директорів (Велика Британія, Ірландія, Бельгія, Італія, Іспанія, Греція). Альтернативна модель,яка надає товариствам можливість формування в них наглядового органу, закріплювалась законодавством Франції, Фінляндії та Португалії. Змішана модель,що закріплює унітарну модель, але передбачає обов'язкове формування наглядового органу за певних умов, запроваджена у Нідерландах та Швеції. До речі, досвід країн, у яких вибір структури управління є вільним, свідчить, що дворівнева структура не користується великою популярністю — так, у Франції її запровадили менше 10% від загальної кількості AT.

П'ята директива Європейського Союзу (ЄС).Певним зразком європейського підходу до регулювання відносин у сфері кор-

бвропейська та американська моделі корпоративного управління_______________ 345

поративного управління є проект П'ятої директиви. Він уперше був розроблений Єврокомісією ще у 1972 р. Директива мала врегулювати різні аспекти управління AT, зокрема:

—структуру органів управління AT;

—компетенцію загальних зборів;

—обов'язки та відповідальність директорів товариства;

—права акціонерів, особливо міноритарних;

—затвердження річної звітності товариства;

—функції та відповідальність аудиторів;

—питання залучення працівників до управління товариством.

У проекті П'ятої директиви було зроблено спробу досягти певного компромісу шляхом допущення як однорівневої системи управління, що передбачала створення у товаристві єдиного органу управління (ради директорів), який би обирався загальними зборами, так і дворівневої, згідно з якою у товаристві створювалися би наглядовий та виконавчий органи. Члени наглядового органу повинні були обиратися загальними зборами, а члени виконавчого органу — наглядовим. При дворівневій системі, відповідно до проекту, наглядовий орган наділявся повноваженнями надавати згоду на здійснення товариством певних дій, таких як припинення, реорганізація, істотне скорочення або розширення діяльності товариства тощо. При однорівневій системі повноваження надавати згоду на вирішення згаданих питань належали тим членам єдиного органу управління, що мали наглядові повноваження (невиконавчим директорам).

Проект передбачав встановлення відповідальності директорів товариства за збитки, завдані товариству внаслідок порушення обов'язків, закріплених у законі або статуті товариства, чи за інші протизаконні дії. Директори — члени колегіального органу управління чи виконавчого органу мали притягуватись до солідарної відповідальності, з можливістю звільнення окремого директора від такої відповідальності за умови доведення ним відсутності персональної вини. Стосовно акціонерів одним із основних досягнень проекту було закріплення права на похідні позови (позови щодо захисту прав та законних інтересів товариства,що подаються його акціонерами). Правом подання таких позовівпланувалося наділити акціонерів, що у сукупності володіють неменше як 5% акцій з правом голосу товаристваабо акціями насуму не менше ніж 100 тис. екю.

Розділ 12

У проекті закріплювалось положення щодо відсторонення акціонера від голосування на загальних зборах за наявності конфлікту інтересів. Визнавались незаконними угоди акціонерів, в яких встановлювався обов'язок голосувати певним чином на зборах. Питання щодо визначення дивідендів планувалося передати до виключної компетенції загальних зборів.

Проект П'ятої директиви неодноразово переглядався Євро-комісією з метою урахування зауважень Ради ЄС та Європар-ламенту. Оновлені проекти висувались у 1983 р. (СОМ/1983/ 185/FINAL), 1990 p. (COM/1990/629/FINAL) та 1991 р. (СОМ/ 1991/372/FINAL).

Навіть поверхневий огляд питань, що мала врегулювати П'ята директива, свідчить про їх велику значущість та занадто імперативний характер регулювання, запропонованого розробниками проекту. Внаслідок цього багато положень П'ятої директиви викликали незадоволення країн — учасниць ЄС. Але наріжним каменем стали норми щодо обов'язкового залучення працівників до управління товариством. Питання участі найманих працівників у корпоративному управлінні вирішувалися дуже болісно, тому що вимоги законодавства європейських країн з цього питання найбільше розходились. У результаті Комісія в 1990 р. висунула нову, більш компромісну пропозицію: ті ж дві моделі одно- та дворівневої системи на вибір держав—членів могли сполучатися з однією із чотирьох запропонованих систем участі найманих працівників в обранні наглядового органу. Перша система участі заснована на німецькій моделі — наймані працівники обирають від однієї третини до половини членів наглядової ради. Друга система ґрунтується на голландській моделі — члени наглядового органу обираються шляхом кооптації, але загальні збори акціонерів і найманих працівників в особі своїх представників мають право відводу. Третя модель передбачає участь найманих працівників через спеціальний орган, що представляє їхні інтереси в товаристві, — робітничу раду. Четверта модель, заснована на англійській системі, передбачає участь працівників через систему колективних договорів, укладених між компанією і профспілкою. Однак, незважаючи на нові пропозиції, суперечності перебороти не вдалося, і Директиву не було прийнято. Рішенням Єврокомісії від 11.12.2001 р. пропозицію щодо П'ятої директиви було остаточно відкликано.

Європейська та американська моделі корпоративногоуправління 347

Незважаючи на неприйняття П'ятої директиви,деякі питання корпоративного управління регулюютьсяу чинних актах законодавства ЄС. Так, аналіз Другої, Третьоїта Шостої, Тринадцятої директив, а також регламентні проЄвропейське товариство (ЄТ) та Європейське кооперативне товариство (ЄКТ) дозволяє визначити певні концептуальні підходи до регулювання питань управління товариством на рінні ЄЄ,

Друга директива проводить розмежування міжкомпетенцією загальних зборів та виконавчого органу (органу управління) товариства щодо вирішення питань, пов'язаних зі структурою капіталу AT (зміна розміру капіталу, виплата дивідендів, викуп акцій тощо). Третя та Шоста директиви вирішують ті ж питання стосовно процесів реорганізації AT. Директиви побудовані на концепції забезпечення реальної можливості акціонерів брати участь в управлінні товариством і вирішувати найбільш важливі питання його діяльності, що можуть мати безперечний вплив на їхні корпоративні права. Всі зазначені директиви встановлюють також певні вимоги до кворуму загальних зборів та/ або порядку прийняття ними певних рішень, закріплюють право акціонерів на ознайомлення з відповідною інформацією та інші права.

Регламент про статут європейського товариства.Найбільш цікавим на сьогодні документом, що відбиває сучасні європейські тенденції у регулюванні питань корпоративного управління, може вважатися Регламент про статут ЄТ.

Регламент припускає можливість існування ЄТ з однорів-невою та дворівневою моделями управління,враховуючи відповідний поділ країн ЄС на дві значні групи. При цьому право вибору системи управління надається самому товариству — кожна держава—член, незалежно від положень свого внутрішнього законодавства, має надати можливість ЄТ, що створюються на її території, обрати ту чи іншу модель.

Щодо однорівневої системи, то у Регламенті встановлюється, що орган управліннямає здійснювати управління ЄТ. Прицьому в органі управління окремо виділяється група виконавчих директорів.Регламент не визначає їх повноваження, однак закріплює право держави—члена передбачити, що виконавчий директор або виконавчі директори мають бути відповідальними за поточну діяльність з управління, за тих самих умов, що засто-

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Розділ 12	\|	Розділ 12

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.