Сівба сільськогосподарських культур.

Строки сівби залежать від погоди та біологічних особливостей вирощувальних культур. Сіяти слід у стислі і кращі агротехнічні строки. При оптимальх строках сівби бувають дружні сходи, вони краще забезпечуються водою і поживними речовинами, підвищується стійкість їх проти хвороб і шкідників. Несвоєчасна сівба завжди приводить до втрати врожаю.

За строками сівби ярі культури поділяють на: ранні; середні та пізні. Насіння ранніх культур проростає при температурі ґрунту – від 1 до 5˚С тепла. Сходи без шкоди витримують весняні приморозки. До цієї групи належать: - яра пшениця, овес, ячмінь, льон, вика, горох, цукрові буряки, соняшник, морква, багаторічні трави.

Культури середнього строку сівби для проростання потребують 7 - 10˚ тепла на глибині загортання насіння. Сходи цих культур пошкоджуються навіть невеликими приморозками. До них належить: кукурудза, просо, соя, квасоля, сорго, гречка та культури пізнього строку сівби – рис, бавовник, тютюн, баштанні культури.

Насіння їх проростає при прогріванні ґрунту до 12 – 14 ˚с, а сходи зовсім не витримують приморозків.

Час сівби озимих культур визначають з таким розрахунком, щоб до настання стійкої холодної погоди рослини встигли добре вкоренитися і розкущитися. Озимій пшениці і житу для цього треба 50 – 60 днів осінньої вегетації. Залежно від особливостей кліматичних зон строки сівби озимих культур різні: - на півдні України з 20 – 30 серпня, на Лісостеповій зоні та в зоні Передкарпаття – з 15 – 30 вересня. Для озимого ріпаку строки посіву є оптимальними з 20 – 30 серпня.

Норми висіву. Кількість або маса насіння, яка потрібна для засівання озимої площі і забезпечення оптимальної густоти сходів, називається нормою висіву (Н). Вона залежить від культури, строку, сорту і способу сівби, попередника, грунтово-кліматичних умов, якості насіння.

Наприклад, у посушливих умовах з недостатнім запасом вологи в ґрунті норму висіву, як правило, зменшують, А в районах з недостатньою кількістю опадів, в умовах зрошення, при запізненні з сівбою на забур’янених площах та при низькій посівній придатності насіння – норму висіву збільшують.

Норми висіву визначають за масою або кількістю насіння. Норма виражається в кілограмах насіння на 1 га, або в штуках на 1 га.

Розраховують норму висіву в більшості випадків не за масою, а за кількістю насіння за такою формулою:

Н = К • М • 100/ ПП; де

Н - вагова норма висіву, кг/га;

К - кількість насінин на 1га, млн. шт.;

М - маса 1000 насінин, г;

ПП - посівна придатність насіння, %.

Наприклад, для озимої пшениці при висіві 4,5 млн. шт. зернин на 1 га, якщо вага 1000 зернин дорівнює 40 г, господарська придатність 90%, вагова норма насіння на 1 га буде становити:

Н = 4,5 • 40 • 100 / 90% = 200 кг/га.

Середня маса 1000 насінин у деяких культур приблизно така: озима пшениця - 35-45г, озимого жита - 30-40 г, ячменю - 40-50 г, вівса - 25-35 г, кукурудзи - 220-250 г, гороху – 235 г, соняшнику – 105 г, льону - 4- 4,5 г, буряків - 20-25 г, моркви - 1,0-1,5 г, конюшини - 1,5-2,0 г, гречки - 30-35 г.

Для зони Лісостепу та Передкарпаття в Україні встановленні наступні норми висіву: озимої пшениці, жита, ячменю, тритікале - 4,0-4,5 млн. шт. зерен на 1га, гороху - 1,2-1,4 млн. шт., гречки - 2,2-3,5, вівса - 4,5-5,0; кукурудзи - 0,55-0,7 млн. шт. на 1 га.

Глибина загортання насіння. При відповідній глибині загортання створюється кращі умови для проростання насіння і з'явлення сходів.

Глибина загортання залежить від багатьох умов, насамперед від розмірів насіння. Чим крупніше насіння, тим на більшу глибину його можна загортати. Так, насіння кукурудзи можна загортати на 8-10 см, пшениці 4-6 см, а дрібнонасінних культур льону, конюшини - на 2-3 см.

Має значення і характер проростання насіння: те, що виносить сім'ядолі на поверхню ґрунту (соя, люпин, квасоля, цукрові буряки, овочі) загортають мілкіше. У посушливих районах сіють глибше, в більш зволожених мілкіше. Глибина загортання насіння має забезпечувати достатній доступ повітря і тепла.

Для озимих культур, які закладають вузол кущення близько від поверхні ґрунту, неглибоке загортання насіння шкідливе. При неглибокому заляганні вузла кущення виникає загроза вимерзання. Велике значення має також рівномірність загортання насіння по всьому полю.

Способи сівби. За способами розміщення насіння на площі розрізняють розкидну і рядкову сівбу.

Розкидна ґрунтується на розміщені насіння га площі без рядків. Розкидане насіння вручну або розкидними сівалками загортають у грунт боронами чи іншими знаряддями. Цей спосіб має багато недоліків і застосовують його лише в окремих випадках: підсівають зріджені посіви озимих або на схилах.

Рядкова сівба - найбільш досконала й ефективна, вона дозволяє рівномірно розподілити насіння на площі й одночасно загорнути його в грунт АН однакову глибину.

Розрізняють такі способи сівби: звичайний, рядковий, перехресний, вузькорядний, пунктирний, стрічковий, гніздовий, квадратний, квадратно - гніздовий.

Звичайний рядковий спосіб сівби забезпечує міжрядь 13-15 см, а відстань між насінням у рядку - 1,5-2 см. Загущенні посіви рослин у рядках негативно впливають на їх ріст і розвиток.

Перехресний спосіб сівби забезпечує більш рівномірний розподіл насіння на площі. Площа живлення наближається до квадрата. Сіють вздовж і в поперек поля. Проте цей спосіб має недоліки. Він потребує дворазового проходу сівалки по одній і тій же площі, що збільшує затрати затягує строки сівби, погіршує фізичні властивості ґрунту, посіви загущуються на перехрестях рядків.

Вузькорядний спосіб сівби до певної міри усуває недоліки звичайного рядкового (загущення в рядку) і перехресного (дворазовий прохід) насіння рівномірно розміщується на площі. Ширина міжрядь 6,5-7,5см, а відстань між насінням у рядку 3- 4 см. Цей спосіб застосовують при сівбі льону, зернових та інших культур.

Широкорядний спосіб сівби застосовують при вирощуванні рослин, які вимагають порівняно великої площі живлення, а також міжрядного обробітку ґрунту. Цей спосіб дає можливість механізовано обробляти міжряддя в період вегетації рослин, підживлювати їх тощо.

Широкорядним способом сіють цукрові буряки, картоплю, кукурудзу, соняшник, овочеві культури, а також сою, квасолю та ін.

У широкорядних посівах створюються кращі умови для росту і розвитку рослин, ніж у суцільних.

Широкорядні посіви мають також певні недоліки, з яких основним є нерівномірне розміщення рослин по всій площі.

Міжряддя в широкорядних посівах становить (більше 30 см).

Стрічковий спосіб сівби передбачає розміщення насіння на площі у вигляді стрічки у 2-3 рядки. Відстань між рядками у стрічці 13-15 см, а між стрічками - більше 30 см. Залежно від кількості рядків у стрічці, стрічкові посіви бувають дво -, три рядкові. Застосовують стрічкові посіви при вирощуванні овочевих культур і проса.

Гніздовий спосіб відрізняється від широкорядного тим, що насіння висівається не вздовж рядка, а групами (гніздами) по кілька насінин у кожне гніздо, що забезпечує одержання дружніх сходів. Сівбу проводять спеціальними сівалками.

Квадратний і квадратно-гніздовий способи сівби - це сівба з груповим або поодиноким розміщенням насіння по кутах квадрата. Квадратно - гніздове розміщення рослин забезпечує проведення міжрядного обробітку у двох напрямках, що значно полегшує догляд за посівами і до мінімуму зменшує затрати ручної праці. Такий спосіб сівби застосовують при вирощуванні кукурудзи, соняшнику та інших культур.

Пунктирний спосіб забезпечує висів насіння із заданою відстанню між ними у рядку. Проводять його сівалками точного висіву. Він є перспективний при вирощуванні просапних культур, зокрема цукрових буряків, кукурудзи. За цього способу сівби забезпечується розміщення в рядку по одній насінині на певній однаковій відстані одна від одної.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Підготовка насіння до сівби	\|	Лекція № 6

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.006 сек.