Особливості росту і розвитку злаків (наприкладі пшениці).

Під ростом рослини розуміють збільшення її маси незалежно від того, зарахунок яких органів воно відбувається; під розвитком – якісні зміни, які відбуваються у житті рослини від проростання насіння до утворення нового насіння.

Протягом вегетації зернові культури проходять такі фази росту: проростання, сходу, кущення, вихід у трубку, колосіння або викидання волотті, цвітіння, формування і достигання зерна. За початком фази вважають той день, коли вона відмічається приблизно у 10% рослин, за повну фазу – коли її ознаки проявляються у 75 – 80% рослин.

Проростання насіння. Висіяне у грунт насіння за сприятливих умов проростає. Процес починається з поглинання насінням води (набубнявіння).

Насіння пшениці, жита, тритікалів, ячменю для нового набубнявіння вбирає води 48 – 60% власної маси, кукурудзи, рису – 30 – 40%, проса, сарго – 26 – 30%. У процесі набубнявіння в насінні в сотні разів підвищується активність ферментів, за допомогою яких білки, жири, вуглеводи перетворюються у водорозчинні, диступні зародку речовини. На третьому етапі зародок вбирає ці речовини і починається проростання насіння. Коли над поверхнею грунту з’являється перший листок настає перша фаза сходів.

Мінімальна температура проростання насіння хлібів першої групи становить 1—3°С, другої — З—7°С (мінімальні температури для появи сходів на 2—3°С вищі). Оптимальна температура проростання насіння хлібів першої групи становить 18—23°С, другої 23—30°С, а максимальна — відповідно ЗО—33°С і 35— 40°С. Насіння добре проростає тільки при вільному доступі кисню повітря. Якщо він обмежений, наприклад, у перезволоженому і дуже ущільненому грунті, процеси проростання пригнічуються.

Після утворення на рослині 3—4 листків починається фаза кущення — формування бічних пагонів з підземних стеблових вузлів і ріст вторинних коренів.

Через 20—25 днів після настання фази кущіння починає розростатись нижнє міжвузля і стебло росте вгору. Цю фазу називають початком виходу у трубку, і триває вона 25—30 днів, співпадаючи з періодом максимального накопичення органічних речовин, поглинання елементів живлення і води. Під час розростання останнього (верхнього) міжвузля з піхви верхнього листка з'являється суцвіття, що свідчить про початок фази колосіння або викидання волоті у культур з суцвіттями-волотями.

Через 3—5 днів після колосіння починається фаза цвітіння. За особливостями запилення жито, кукурудза, сорго належать до перехреснозапильних культур, а пшениця, ячмінь, просо, рис — до самозапильних.

Після запліднення із зав'язі формується зернівка. Формування триває 12—16 днів, і наприкінці фази в зернівці нагромаджується 25—30% сухих речовин. Коли формування закінчується і ріст зернівки припиняється, починається інтенсивне накопичення нею поживних речовин, тобто починається наливання зернівки. При вологості 60—65% вміст зернівки набуває вигляду молочно-білої рідини. Цей стан називають молочною стиглістю зернівки, триває він 10—12 днів. Під кінець молочної стиглості вологість зернівки зменшується до 45— 40%, її вміст перетворюється спочатку в тістоподібну, а потім у воскоподібну масу — настає фаза воскової стиглості. Залежно від умов вона триває 6—12 днів. При зменшенні вологості зернівки до 35—30% можна починати роздільне збирання хлібних культур.

Повна стиглість зернівок настає, коли вологість їх у південних районах знижується до 13—15, а в північних — до 17 – 20 %. Зернівка стає твердою, об’єм її зменщується, вона може осипатися із суцвіття.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Морфологічні особливості зарнових культур.	\|	Озимні злакові культури. Біологічні особливості та технологія вирощування (наприклад, озима пшениця).

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.003 сек.