Конституція і екстер’єр тварин.

При розведенні та використанні сільськогосподарських тварин оцінюють за конституцією та екстер’єром.

Під конституцією розуміють особливості будови тіла та життєдіяльності тварин, які залежать від спадковості, напряму продуктивності та умов зовнішнього середовища (клімату, годівлі, утримання).

Тип конституції свідчить про господарське використання тварин і здатність її реагувати на зміни зовнішнього середовища.

Розрізняють три типи конституції тварин: грубу, ніжну, щільну і нещільну.

У тварин з грубою конституцією масивний кістяк, важка велика голова, масивні роги. Шкіра в них товста, вкрита грубим волоссям. М’язи добре розвинені, з незначним прошарком жиру. Така конституція найчастіше властива малопродуктивним, але досить витривалим тваринам (зокрема, робочим).

У тварин з ніжною конституцією тонкий, легкий кістяк, невелика голова і невеликі і тонкі роги. Шкіра тонка з ніжним волосяним покривом. Цей тип конституції мають тварини більшості молочних і м’ясних порід, тонкорукі вівці, верхові коні.

Щільна конституція характеризується слабким розвитком сполучної тканини і жирових утворень. Вона властива енергійним тваринам з міцним кістяком, сильною мускулатурою, добре розвинутими суглобами, органами дихання, кровообігу, травлення. Цей тип конституції частіше зустрічається у корів молочного напряму продуктивності.

У тварин з нещільною конституцією досить добре розвинені мускулатура, підшкірна сполучна тканина і прошарки жиру між м’язовими волокнами. Шкіра нещільна, вкрита ніжним рідким волоссям. Тварини з такою конституцією швидко відгодовуються, тому нещільну конституцію має худоба м’ясного напряму продуктивності.

Конституцію сільськогосподарських тварин визначають за будовою їх тіла (зовнішніми формами), тобто за екстер’єром.

Екстер’єр тварин оцінюють окомірно (візуально), промацуванням та взяттям промірів.

Спочатку оцінюють загальну будову тіла, після цього оцінюють статі тіла тварини, основними з яких є: голова, шия, холка, груди, спина, поперек, тазова частина, кінцівки, розвиток шкіри, мускулатура, кістяк.

Оцінку статі починають з голови і закінчують кінцівками.

Проміри визначають за допомогою мірної палиці, сантиметрової стрічки, циркуля.

Основними промірами у тварин є такі:

а) висота в холці – вимірюють мірною палицею від найвищої точки палиці до Землі;

б) довжина тулуба – вимірюють палицею від попереднього виступу плечової кістки до заднього виступу сідничного горба (у великої рогатої худоби і коней);

в) глибина грудей – вимірюють палицею від холка до грудної кістки по вертикалі;

г) обхват грудей – вимірюють стрічкою, яка проходить через холку і торкається задніх кутів лопаток;

д) обхват п’яста – вимірюють стрічкою в нижній найвужчій частині верхньої третини п’яста (він є основним показником загального розвитку кістяка і типу конституції).

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Добір та підбір у тваринництві, їх взаємозв’язок.	\|	Поняття про породу. Основні породи сільськогосподарських тварин.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.005 сек.