Ринок робочої сили

Ринок робочої силиявляє собою систему економічних відносин між його суб'єктами з приводу купівлі-продажу трудових послуг, які пропонуються найманими працівниками за цінами, що складаються під впливом співвідношення попиту та пропозиції.

Суб'єктами ринку робочої силиє працедавці та наймані працівники.

Об'єктамиринку робочої сили є умови найму на роботу та якість трудових послуг.

Під попитом на робочу силу(L^D) слід розуміти платоспроможну потребу працедавців у трудових послугах працівників певних професій і кваліфікації.

Під пропозицією робочої сили(L^s) розуміють різноманітність і якість трудових послуг, які пропонуються для реалізації.

Ціна попиту на робочу силувиступає у вигляді максимально допустимої з точки зору підприємця ставки заробітної плати для найманих працівників.

Ціна пропозиції робочої силивиступає у вигляді мінімальної ставки заробітної плати, що задовольняє тих, хто наймається на роботу.

Для пояснення механізму функціонування ринку праці кейнсіанська теорія спирається на певні передумови. В обґрунтуванні функції попиту на працю вони не враховують заробітну плату, оскільки вважають її негнучкою в короткостроковому періоді. Попит на працю кейнсіанці ставлять у залежність від сукупного попиту. Це означає, що в кейнсіанській теорії сукупний попит зумовлює не тільки обсяг продукції, який має бути вироблений економікою, а й ту кількість праці, що необхідна для її виробництва. Гранична продуктивність праці використовується для визначення верхньої межі заробітної плати, на яку погоджуються підприємці при укладанні угод з робітниками. Граничний продукт праці (marginal product of labor) — зміна обсягу продукту, що припадає на додаткову одиницю робочої сили, за незмінної кількості інших факторів виробництва.

Звідси випливає кейнсіанська функція попиту на працю:

(5.10)

У визначенні функції пропозиції праці, прихильники кейнсіанської теорії спираються не на реальну, а на номінальну заробітну плату. Кейнс вважав, що номінальна заробітна плата може змінюватися лише в один бік - у бік зростання, оскільки намагання підприємців зменшити реальну заробітної плату через зниження номінальної заробітної плати викликає сильнішу протидію, ніж зниження реальної заробітної плати в результаті зростання цін. Зі збільшенням номінальної заробітної плати пропозиція праці збільшується. Отже, пропозиція праці в кейнсіанському варіанті є зростаючоюфункцією від номінальної заробітної плати:

(5.11)

В кейнсіанській теорії виникнення безробіття пояснюється не надмірною зарплатою, а дефіцитом сукупного попиту. Проілюструємо це положення за допомогою графічної моделі (рис. 5.6).

Рис.5.6. Кейнсіанська модель ринку праці

На рис. 5.6 кількість зайнятих, яка узгоджується з природним безробіттям, складає L₀. Попит на працю в обсязі L₂є функцією сукупного попиту в умовах неповної зайнятості, а номінальна заробітна плата W₁, що встановлена підприємцями, зумовлює пропозицію праці в обсязі L₁. За таких умов циклічне безробіття становить величину, яка вимірюється відрізком L₁ L₂.

Якщо виходити з позиції неокласичної теорії, то в даній ситуації під впливом конкуренції між робітниками номінальна заробітна плата має зменшуватися від W₁ до W₀. Це збільшує попит на працю і зменшує її пропозицію до рівноважної величини, тобто до L, що забезпечує економіці повну зайнятість.

У кейнсіанській моделі передумови, необхідні для встановлення рівноваги на ринку праці, зовсім інші. По-перше, в кейнсіанській теорії лише пропозиція праці є функцією від номінальної заробітної плати. Заробітна плата не може змінюватися в бік зниження, оскільки вона не реагує на недостатність попиту на працю. Тому і пропозиція праці не може зменшитися в напряму до рівноважної величини. По-друге, попит на працю також не може збільшитися, оскільки в кейнсіанській теорії він є функцією не заробітної плати, а сукупного попиту.

Отже, згідно з кейнсіанською теорією заробітна плата неспроможна в короткостроковому періоді врівноважувати ринок праці і забезпечувати досягнення повної зайнятості. Це означає, що економіка може перебувати в стані неповної зайнятості допоки не зросте сукупний попит, оскільки лише він здатний збільшити попит на працю до її пропозиції. Щоб прискорити виведення економіки зі стану неповної зайнятості, прихильник кейнсіанської теорії пропонують застосовувати державну політику стимулювання сукупного попиту.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
І грошей та цінних паперів	\|	Графік рівноваги ринку робочої сили

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.003 сек.