Об’єднання підприємств та їх організаційно-правові форми

Об’єднання підприємств (юридичних осіб) – це господарська організація, утворена у складі двох або більше підприємств (юридичних осіб) різних форм власності з метою координації їх виробничої, наукової та іншої діяльності для вирішення спільних економічних та соціальних завдань. Утворюються підприємствами на добровільних засадах або за рішенням органів, які відповідно до ГК України та інших законів мають право утворювати об’єднання підприємств. В об’єднання підприємств можуть входити підприємства, утворені за законодавством інших держав, а підприємства України можуть входити в об’єднання підприємств, утворені на території інших держав.

Матеріальні інтереси об’єднання підприємств визначаються у договорі або статуті, який укладають між собою підприємства-засновники. Об’єднання як суб’єкт господарського права має майно, юридично відособлене від майна членів об’єднання. До нього можуть належати: основні фонди і оборотні кошти, передані йому на його баланс членами об’єднання; майно, набуте об’єднаннями в результаті господарської діяльності; майно, створених об’єднаних підприємств. Майно членів об’єднання не входить до складу майна об’єднання.

Об’єднання не відповідає за зобов’язаннями своїх членів, а вони не відповідають за зобов’язаннями об’єднання;

Об’єднання підприємств наділене особливою правосуб’єктність, яка обумовлена організаційною структурою об’єднання. При цьому підприємства як члени об’єднання залишаються самостійними суб’єктами господарського права. Водночас об’єднання підприємств також є самостійним суб’єктом права. У теорії господарського права такі організаційні структури визначаються як господарські системи, в теорії цивільного та адміністративного права – як складні юридичні особи.

Види господарських об’єднань. Господарські об’єднання класифікуються за певними матеріальними та юридичними критеріями.

Матеріальним критерієм є основа їх створення: досягнення спільних матеріальних та інших інтересів, координація їх діяльності, централізоване виконання виробничих та інших функцій тощо.

Юридичним критерієм є правовий режим членства учасників об’єднання.

Також розрізняють договірні та статутні об’єднання. Договірними об’єднаннями є асоціації (об’єднання, створений з метою постійної координації господарської діяльності) та корпорації (об’єднання, створені на основі поєднання виробничих, наукових та комерційних інтересів, з делегуванням окремих повноважень централізованого регулювання діяльності кожного з учасників), статутними – концерни (об’єднання підприємств, при якому вони зберігають свою юридичну самостійність, але фінансовий контроль і певні функції з постачання, виробництва, маркетингу підприємств взяті під єдине управління) та консорціуми (тимчасове статутне об’єднання промислового і банківського капіталу для реалізації певних інвестиційно-будівельних проектів чи програм).

Законодавством передбачено, що підприємства можуть об’єднуватись і в інші структури за галузевим (галузеві, тобто господарські об’єднання підприємств певної галузі, та міжгалузеві, до складу яких входять господарські організації різних галузей економіки) чи територіальним принципом (республіканські, обласні, міські тощо).

Для статутних об’єднань характерним є те, що вони діють на підставі затверджених засновниками статутів та для підприємств, які увійшли в таке об’єднання існує обмеження щодо права підприємства виходити з об’єднання. Таке право надається тільки органами, які їх створили.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Господарський договір: поняття, порядок укладення, значення	\|	Соціальна діяльність підприємства

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.013 сек.