Господарське право: поняття, предмет і методи регулювання

Господарське право – це самостійна галузь права, яка регулює господарські правовідносини, тобто такі, що виникають між суб’єктами господарювання та іншими учасниками господарської діяльності в процесі здійснення господарської діяльності.

Предмет господарського права є сукупність господарських відносин, які складаються між господарюючими суб’єктами, їхніми контрагентами, органами управління у процесі організації та здійснення господарської діяльності, виробництва і реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг, становить. Виходячи з наведеного, господарське право можна визначити як систему правових норм, що регулюють господарські відносини у процесі організації та безпосереднього здійснення господарської діяльності.

Господарські правовідносини є комплексними відносинами. Вони поєднують у собі організаційні та майнові (вартісні) елементи. Тому в господарському праві як комплексній галузі права загалом діють три (а не один, як у некомплексних галузях) основні методи правового регулювання.

Методи правового регулювання господарської діяльності ґрунтуються на таких двох головних принципах: загальнодозвільному («дозволено все, що не заборонено законом»), за яким діють підприємства і підприємці, та зобов’язуючому («суб’єкти господарського права зобов’язані і мають вчиняти те, що на них покладено законом»). Останній принцип стосується діяльності органів державного управління економікою.

Загалом методи господарського права – це сукупність способів регулювального впливу норм господарського права на поведінку суб’єктів господарських правовідносин. До них належать:

– метод автономних рішень (метод узгодження), який ґрунтується на тому, що підприємства та фізичні особи-підприємці мають право з власної ініціативи приймати будь-які рішення, які не суперечать чинному законодавству України, яке регулює господарські правовідносини. Зазначене означає, що суб’єкти господарських відносин самостійно планують свою господарську діяльність; у межах чинного законодавства вільно обирають предмети та вид своєї господарської діяльності та господарські договори, які укладають з контрагентами для досягнення мети своєї діяльності і визначають в них усі необхідні умови господарських взаємовідносин;

– метод владних приписів – це вимоги законів і вказівок компетентних державних органів та органів місцевого самоврядування, виконання яких є обов’язковим для суб’єктів господарських відносин. Згідно з цим методом регулювання діяльність суб’єктів господарювання підпорядковується обов’язковим моделям правовідносин, визначеним законодавством. Це зокрема обов’язок додержання заборон законів щодо здійснення господарської діяльності (ліцензування, квотування, спеціальні режими господарювання, обов’язок укладати з державні контракти тощо).

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Акціонерне товариство та його правовий статус	\|	Господарські зобов’язання та їх види: загальна характеристика

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.