Сучасні тенденції еволюції форми держави

У державознавстві поняття «форма держави» досліджується двома основними шляхами: перший підхід – інструментальний (практично-політичний); другий підхід – науково-пізнавальний (гносеологічний).

Зміст поняття «форма держави» ґрунтується на філософському розумінні категорії «форма», що тлумачиться:

– як вираз будь чого ззовні (зовнішня форма);

– як спосіб побудови, внутрішньої організації (внутрішня форма).

Відповідно форма держави є зовнішнім виразом сутності та змісту держави й одночасно способом внутрішньої побудови (організації) та здійснення державної влади.

В останні роки у сучасній літературі пропонується варіант «наскрізної», узагальнюючої класифікації усіх державних форм.

Монократична державна форма характеризується єдиновладдям. Повнота державної влади може перебувати в руках однієї особи.

Сегментарна державна форма – перехідна від монократичної форми до полікратичної.

Полікратична державна форма протилежна монократичній.

Форми державного правління в новітній Україні з часу проголошення державного суверенітету (16 липня 1990 року) укладаються в 4 етапи:

1) парламентської республіки: від прийняття Декларації про державний суверенітет (16 липня 1990 р.) до всенародного референдуму, яким був схвалений Акт проголошення незалежності України та обрання Президента в Україні (до 1 грудня 1991 р.);

2) парламентсько-президентської республіки: від обрання Президента України (1 грудня 1991 р.) до підписання Конституційного договору Між Президентом України і Верховною Радою України про організацію державної влади та місцевого самоврядування на період до прийняття нової Конституції України (8 червня 1995 р.);

3) президентсько-парламентської республіки (з червня 1995 р. до 1 вересня 2005 р.). З моменту підписання Конституційного договору, після скасування якого з червня 1996 р. вищезазначена форма правління залишилася чинною на основі Конституції України до 1 вересня 2005 року, згідно з прикінцевими та перехідними положеннями Закону України «Про внесення змін до Конституції України»;

4) парламентсько-президентської республіки: відповідно до Закону України «Про внесення змін до Конституції України» початком переходу до такої форми правління є 1 вересня 2005 р., а завершенням – момент набуття повноважень Верховною Радою України, обраною 2006 року.

Поняття «державно-правовий режим», як правило, не ототожнюють з поняттям «політичний режим», хоча за значенням вони й близькі. Останнє поняття має ширше значення і характеризує не тільки методи діяльності державних органів, що визначаються поняттям «державний (державно-правовий) режим», а й можливості та форми діяльності всіх елементів політичної системи – політичних партій, рухів, інших об’єднань громадян.

Виходячи з видів унітарних держав (простої, змішаної та складної) в Україні діє змішаний вид унітарної держави, оскільки в її складі перебуває Автономна Республіка Крим, яка за правовим статусом відрізняється від інших територіально-адміністративних одиниць (єдиний статус, характерний для простого виду), але не має статусу законодавчої автономії (що характерно для складного виду унітарних держав).

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Основні сучасні підходи до розуміння держави	\|	Функції сучасної української держави

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.