МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів Контакти
Тлумачний словник |
|
|||||||
Сучасні тенденції еволюції форми державиУ державознавстві поняття «форма держави» досліджується двома основними шляхами: перший підхід – інструментальний (практично-політичний); другий підхід – науково-пізнавальний (гносеологічний). Зміст поняття «форма держави» ґрунтується на філософському розумінні категорії «форма», що тлумачиться: – як вираз будь чого ззовні (зовнішня форма); – як спосіб побудови, внутрішньої організації (внутрішня форма). Відповідно форма держави є зовнішнім виразом сутності та змісту держави й одночасно способом внутрішньої побудови (організації) та здійснення державної влади. В останні роки у сучасній літературі пропонується варіант «наскрізної», узагальнюючої класифікації усіх державних форм. Монократична державна форма характеризується єдиновладдям. Повнота державної влади може перебувати в руках однієї особи. Сегментарна державна форма – перехідна від монократичної форми до полікратичної. Полікратична державна форма протилежна монократичній. Форми державного правління в новітній Україні з часу проголошення державного суверенітету (16 липня 1990 року) укладаються в 4 етапи: 1) парламентської республіки: від прийняття Декларації про державний суверенітет (16 липня 1990 р.) до всенародного референдуму, яким був схвалений Акт проголошення незалежності України та обрання Президента в Україні (до 1 грудня 1991 р.); 2) парламентсько-президентської республіки: від обрання Президента України (1 грудня 1991 р.) до підписання Конституційного договору Між Президентом України і Верховною Радою України про організацію державної влади та місцевого самоврядування на період до прийняття нової Конституції України (8 червня 1995 р.); 3) президентсько-парламентської республіки (з червня 1995 р. до 1 вересня 2005 р.). З моменту підписання Конституційного договору, після скасування якого з червня 1996 р. вищезазначена форма правління залишилася чинною на основі Конституції України до 1 вересня 2005 року, згідно з прикінцевими та перехідними положеннями Закону України «Про внесення змін до Конституції України»; 4) парламентсько-президентської республіки: відповідно до Закону України «Про внесення змін до Конституції України» початком переходу до такої форми правління є 1 вересня 2005 р., а завершенням – момент набуття повноважень Верховною Радою України, обраною 2006 року. Поняття «державно-правовий режим», як правило, не ототожнюють з поняттям «політичний режим», хоча за значенням вони й близькі. Останнє поняття має ширше значення і характеризує не тільки методи діяльності державних органів, що визначаються поняттям «державний (державно-правовий) режим», а й можливості та форми діяльності всіх елементів політичної системи – політичних партій, рухів, інших об’єднань громадян. Виходячи з видів унітарних держав (простої, змішаної та складної) в Україні діє змішаний вид унітарної держави, оскільки в її складі перебуває Автономна Республіка Крим, яка за правовим статусом відрізняється від інших територіально-адміністративних одиниць (єдиний статус, характерний для простого виду), але не має статусу законодавчої автономії (що характерно для складного виду унітарних держав). Читайте також:
|
||||||||
|