Функції сучасної української держави

На сучасному етапі розвитку суспільства під функціями держави розуміють розглянуті в комплексі предмет і зміст діяльності держави в конкретних історичних умовах розвитку суспільства та засоби і способи, що її забезпечують.

Функціям сучасної держави характерні такі ознаки:

– вони є соціально значущими напрямками її внутрішньої або зовнішньої діяльності;

– у функціях держави знаходить своє вираження і конкретизацію її історична сутність і соціальне призначення;

– функції держави мають чітко визначений предмет, що означає їх постійний характер на довгому періоді існування держави;

– реалізація функцій держави здійснюється притаманними їм методами і в притаманних їм формах залежно від змісту окремих функцій, конкретики завдань, які вирішуються державою на певних етапах розвитку суспільства;

– у функціях держави проявляються та об’єктивізуються притаманні їм особливості й закономірності розвитку, динаміка соціально-економічних, політичних і духовних перетворень у житті суспільства.

Основними критеріями класифікації функцій сучасної держави в юридичній літературі виділяються такі:

1) відповідно до сфер діяльності держави: внутрішні – це такі напрямки діяльності держави, які здійснюються в межах цієї держави і в яких конкретизується внутрішня політика у сфері економічних, ідеологічних, політичних, екологічних, культурних та інших аспектів життя суспільства, що зумовлені необхідністю вирішення внутрішніх завдань, які стоять перед державою; зовнішні – ценапрямки діяльності держави за її межами, що забезпечують здійснення її зовнішньої політики у взаємовідносинах з іншими державами, світовими громадськими організаціями і світовим товариством у цілому, та вирішення інших цілей і завдань, які стоять перед нею на міжнародній арені.

До зовнішніх функцій держави належать: оборона країни; економічна; підтримка міжнародного миру та світового правопорядку; дипломатична (політична); культурна; інформаційна;

2) внутрішні функції держави поділяються на основні (головні), до якихналежать:політичні; соціальні; економічні; оподаткування та фінансового контролю; екологічна; культурна; правоохоронна; забезпечення реалізації та захисту прав та свобод людини й громадянина; неосновні(додаткові, похідні), що є складовими елементами основних функцій, але самі собою не розкривають сутності держави. Вони мають супроводжувальний, допоміжний або обслуговуючий характер (наприклад, функція оподаткування та фінансового контролю щодо економічної та соціальної функції держави). Отже, неосновні функції становлять собою напрямки діяльності держави з виконання її завдань у визначеній, вузькій сфері суспільних відносин. Їх здійснення забезпечується відповідною діяльністю окремих ланок державного апарату, а не державою в цілому;

3) залежно від часу реалізації або від тривалості у часі функції держави поділяються на: постійні (наповнення Державного бюджету); тимчасові (Державна цільова програма підготовки та проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу);

4) відповідно до принципу розподілу влади:законодавчі; виконавчі; судові; контрольно-наглядові.

З визначенням курсу на побудову соціальної правової держави в Україні розширюється зміст і значення сучасних функцій. Особливого значення на сучасному етапі розвитку нашої держави набуває соціальна функція, яка повинна створити умови для гідного життя людини.

Функціональна характеристика держави охоплює не тільки зміст її функцій, але й форми і методи їх реалізації. Здійснення функцій сучасної держави відбувається в процесі її діяльності та виражається в правових і організаційних (фактичних) формах.

Правові форми здійснення функцій держави – це управлінська діяльність державних органів, що полягає у вчиненні юридично значимих дій по виконанню державних функцій у порядку, визначеному законом, і має правові наслідки. До правових форм реалізації функцій держави відносяться правотворча, правозастосовна, правоохоронна діяльність.

Правотворча діяльність – це діяльність компетентних органів і посадових осіб, спрямованих на видання або санкціонування, зміни або скасування норм права, що завершується оприлюдненням нормативно-правових актів, а також їх систематизації.

Правозастосовна діяльність – це діяльність компетентних державних органів із виконання законів і підзаконних нормативних-правових актів шляхом прийняття правозастосовного акту.

Правоохоронна діяльність – це діяльність, сутність якої полягає в забезпеченні безпосереднього реагування на вчиненні правопорушення у сфері здійснення державних функцій, встановлення і притягнення до юридичної відповідальності осіб, які їх вчинили.

Організаційні (неправові)форми здійснення функцій держави – це специфічні види фактичної діяльності, які не тягнуть правових наслідків.

Види організаційних (фактичних) форм здійснення функцій держави:

– організаційно-регламентуюча форма – підбір, розміщення, виховання і визначення ефективності діяльності кадрів у сфері здійснення державних функцій (кадрова робота, підготовка документів);

– організаційно-економічна форма – організація матеріально-технічного забезпечення здійснення державних функцій;

– організаційно-контрольна форма – організація недержавного контролю у сфері здійснення державних функцій.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Сучасні тенденції еволюції форми держави	\|	Механізм держави: сучасні тенденції визначення

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.005 сек.