Попит і закон попиту

Ринковий механізм - це взаємодія продавців і покупців товарів із приводу встановлення цін і якості, обсягів виробництва. Тому його основні складові - попит та пропозиція, що є найважливішими категоріями мікроекономічного аналізу. Власне мікроекономічний підхід до визначення ринку - це є співвідношення попиту та пропозиції.

Попит (demand) - це платоспроможна потреба, тобто потреба, забезпечена платіжними засобами, що згодний прийняти продавець (потенційний обсяг покупки благ). Це кількість товарів і послуг, що споживачі готові і можуть купити за визначеною ціною за визначений період часу. Таким чином, попит - це основний фактор у ринковій економіці, що визначає, що і как. робити.

У дослідженні попиту виділяють:

- попит окремого суб'єкта на конкретний товар - індивідуальний попит;

- попит усіх суб'єктів на даний товар - ринковий попит;

- попит усіх суб'єктів на всі об'єкти купівлі-продажу - сукупний попит суспільства (використовується в макроекономічному аналізі).

В економічній науці прийнято характеризувати попит, насамперед , у залежності від динаміки ціни. Між попитом і ціною існує стійкий зворотний зв'язок (за інших рівних умов). Ця залежність називається законом попиту. Він порозумівається наступними обставинами:

1) чинністю закону убутної граничної корисності - це означає зниження економічної доцільності додаткових покупок даного товару. Тільки зниження ціни на нього може трохи стимулювати додаткові покупки товару;

2) ефектом доходу й ефектом заміщення, тобто здоровим глуздом покупців (раціональністю їхнього поводження). Ефект доходу полягає в тому, що при зниженні ціни споживач хоче придбати більше товару (і навпаки), ефект заміщення - товар при зниженні ціни на нього дешевшає щодо інших товарів і здобувати його для споживача стає відносно вигідніше (і навпаки).

У відповідності з другим законом Госсена (2.6) підвищення ціни блага при незмінності інших цін і бюджету споживача знижує обсяг його попиту на це благо: ріст ціни веде до зменшення щоб відновити рівність потрібно збільшити MUі, що відповідно до першого закону Госсена досягається за рахунок скорочення споживання блага. З цих міркувань і випливає формулювання закону попиту.

Тому що попит - це кількість продукту, що споживачі можуть купити за деякою ціною з ряду можливих цін протягом визначеного періоду, його зміна можна представити у виді убутної кривої. Така крива попиту будується з допущення, що ціна виступає найважливішим детермінантом величини попиту Тому, уся безліч цін Р, що визначає величини попиту при даних цінах - це ціпи попиту.

Якщо ринковий попит - це сума величин індивідуального попиту всіх споживачів визначеного товару при визначеному рівні цін, його величина може бути отримана трьома способами: графічним (чи горизонтальне підсумовування), табличним і аналітичної. Застосування графічного способу представлене на мал.5.1.

З мал.5.1, а видно, що при ціні в 5 ден. од. попит першого споживача складе 10 од. товару, а другого споживача - 0 од. товару. При ціні прагнучої до 0 ден. од, це величини складуть, відповідно, 30 і 50 од. товару. Сумарний попит цих споживачів зображений на мал. 5.1, в.

Крім зміни ціни на ринку діють і нецінові фактори зміни попиту:

1) зміни споживчих переваг під впливом реклами,

моди і т.п.;

2) динаміка чисельності і структури споживачів - носіїв індивідуального попиту;

3) зміна доходів споживачів, у тому числі обсягів соціальної допомоги;

4) зміна цін на сполучені товари (взаємозамінні і взаємодоповнюючі) - ріст цін на товари-замінники викликає збільшення попиту на даний товар, ріст цін на товари - доповнювачи викликає зниження попиту на даний товар;

5) зміна споживчих чекань (із приводу зміни наявності товарів, цін і грошових доходів).

Вплив цих факторів ілюструється зсувом усієї кривої попиту: нагору - у випадку підвищувального тиску нецінового фактора на попит, униз - у випадку понижуючого тиску нецінового фактора. Отже, якщо попит змінився під впливом нецінових факторів, то при будь-якій ціні це вже іншої по величині попит і він буде мати інше графічне відображення.

Таким чином, під впливом нецінових факторів відбувається зміна самого характеру попиту (це ілюструється переміщенням усієї кривої попиту), а вплив цінового фактора обумовлює зміна величини (обсягу) попиту (це ілюструється рухом крапки по кривій попиту).

Закон попиту не діє:

1) в умовах ажіотажного попиту, викликаного чеканням підвищення цін;

2) для деяких рідких і дорогих товарів (золото, коштовності і т.д.), що виступають засобом вкладення грошей;

3) при переключенні попиту на більш якісні і дорогі товари (зниження ціни на дешевий товар-замінник не приведе до збільшення попиту на нього).

Закон попиту додає поводженню покупців і продавців об'єктивну економічну логіку, що дозволяє прогнозувати їхню реакцію на ринкові зміни.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Ефект заміщення й ефект доходу	\|	Пропозиція і закон пропозиції

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.006 сек.