МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів Контакти
Тлумачний словник |
|
|||||||
Основи управління інноваціними процесами. Основні методи організації інноваційного процесу.Інноваційний процес – процес розробки, виготовлення і просування інновації на ринку. Функціональна схема інноваційного циклу полягає в наступному: П – генерація ідей інновації; ВІ – добір ідей, прийнятних для даного підприємства; РЗТ – розробка задуму товару та його перевірка; РСМ – розробка стратегії маркетингу з просування інновації на ринок; ОМП – оцінка можливості досягнення підприємством показників, намічених у стратегії маркетингу; РІ – розробка конструкторської й технологічної документації інновації, виготовлення дослідних зразків та їх випробування; ВРУ – випробування інновації в ринкових умовах; РКВ – розгортання комерційного виробництва інновації в обсягах, намічених у маркетинговій програмі. Основними джерелами ідей інновацій є: • результати аналізу потреб споживачів; • торговий персонал і дилери підприємства; • результати аналізу розробок у галузі науки і техніки (патенти, наукові публікації, звіти про НДР і ДКР тощо); • розробки науково-технічних працівників самого підприємства (винаходи і раціоналізаторські пропозиції); • результати аналізу діяльності конкурентів, у тому числі аналізу їхніх перспективних розробок; • результати ситуаційного й імітаційного моделювання поведінки споживачів у сьогоденні й майбутньому; • результати аналізу тенденцій розвитку науково-технічного прогресу, а також змін технологічної, економічної, соціальної, політичної, культурної, правової, екологічної, демографічної й інших складових середовища господарювання. Методи генерації ідей нововведень (інтуїтивних і упорядкованих): «мізкова атака» (генерування групою осіб ідей щодо вирішення поставленої проблеми, при забороні на критику ідей, з наступною їхньою оцінкою), синектика (орієнтація спонтанної діяльності інтелекту групи фахівців, за допомогою різного роду аналогій, на дослідження і вирішення поставленої проблеми), ліквідація ситуацій «глухого кута» (пошук нових напрямів рішень, якщо традиційні не дали результатів), морфологічні карти (розширення області пошуку рішення поставленої проблеми). Відбір ідей інновацій.На даному етапі з усього розмаїття запропонованих ідей відбирають ідеї, прийнятні для конкретного підприємства. Перевіряється перспективність реалізації ідей інновацій, спрямованих на розвиток існуючих ринкових можливостей інноваційного розвитку. Перевірка може бути виконана на основі: • оцінки відповідності ідей інновацій вимогам, що були визнані адекватними в аналогічних ситуаціях; • оцінки відповідності ідей інновацій заздалегідь обговореним вимогам; • порівняння ідей інновацій за встановленим переліком критеріїв та їхніх показників і вибору оптимальних. Розробка маркетингової стратегії просування інновації на ринок.Передбачає проведення серйозних ринкових досліджень і завершується розробкою стратегії маркетингу з просування інновації на ринок. Основним інструментом такого аналізу є сегментація ринку. Оцінка з метою відбору найбільш прийнятних з ряду альтернативних інновацій виконується за наступними групами критеріїв: • місткість ринку; • потенційна тривалість життєвого циклу нової продукції; • конкуренція фактична і потенційна. Програма маркетингу складається з: переліку контрольних показників; аналізу поточної маркетингової ситуації на ринку та перспектив її розвитку; аналізу ринкових можливостей і загроз, а також сильних і слабких сторін діяльності підприємства; формулювання цілей і завдань; стратегії маркетингу,з визначенням цільових ринків, конкретних заходів комплексу маркетингу та витрат на їхню реалізацію; бюджету маркетингу(аналіз доходів та витрат, оцінка ефективності); порядку контролю виконання, коригування та перегляду заходів маркетингової програми. Оцінка можливості й економічної доцільності досягнення підприємством цілей, намічених у маркетинговій програмі.На даному етапі оцінюється достатність виробничо-збутового потенціалу підприємства для реалізації цілей, намічених у маркетинговій стратегії, а також визначається економічна ефективність її реалізації. Оцінка виконується за такими критеріями: • інтелектуальна і науково-технічна можливість втілення інновації в новому продукті, що відповідає потребам і попиту споживачів; • виробнича можливість доведення ідеї інновації до комерційного продукту; • маркетингові можливості просування інновації на ринку і доведення її до споживачів; • ресурсна забезпеченість інноваційного проекту: інформаційна, сировинна, фінансова та ін.; • джерела інвестицій; • ступінь ризику і можливість запобігання йому, його зниження чи компенсації; • обсяг витрат для розробки, виготовлення і просування інновації на ринку; • прибутковість. Розробка конструкторської і технологічної документації інновації, виготовлення дослідних зразків та їхнє випробування.Вихідною інформацією для розробки інновації (нової продукції) є технічне завдання (ТЗ), або офіційна угода, заявка, протокол тощо. Відповідно до стандартів ISO 9000 обов'язковою є наявність звіту з маркетингових досліджень. Проектна документація, що розробляється на їхній основі, складається з: • технічної пропозиції (містить розширені вимоги до майбутнього виробу, що розробляються на основі ТЗ); • ескізного проекту (містить схемні рішення майбутнього виробу, що дають загальні уявлення про його конструкцію та принципи дії); • технічного проекту (містить розробки остаточних технічних і технологічних рішень, які дають повне уявлення про виріб та його дію, може включати кілька альтернативних варіантів виробу); • робочого проекту, який містить: конструкторську документацію (креслення окремих деталей, вузлів і виробу у цілому, специфікації до виробу і вузлів), технологічну документацію (маршрутні й операційні технологічні карти, карти наладок, операційні ескізи), експлуатаційну документацію (регламентує порядок монтажу, експлуатації та технічного обслуговування виробу), ремонтну документацію (регламентує порядок ремонту). Випробування інновації в ринковихумовах. Його проводять методом пробного маркетингу. Мета – змоделювати на окремих ділянках ринку процеси виведення й просування товару на ринок, отримані результати згодом будуть використані в масштабах усього цільового ринку. На основі отриманих результатів уточнюються складові маркетингової програми з виведення і просування продукції на ринок і, рідше, конструкції виробу. Лекція 7. Сучасні організаційні форми реалізації інновацій. Організаційні форми інноваційних підприємств. Типи організаційних структур інноваційних підприємств. Організації виконання і впровадження наукових інновацій.
У здійсненні інноваційного процесу велику роль відіграє економіко-управлінська і соціально-культурна, наукова і проектна діяльність. І через впровадження інновації в їх сфери діяльності можливе швидше втілення інноваційних процесів у виробничу сферу. Закордонний і вітчизняний досвід роботи наукових та інноваційних організацій дає можливість класифікувати їх в залежності від характеру сфери діяльності на: - державне управління (міністерства, відомства, місцеві органи влади і самоуправління, не комерційні, які фінансуються і контролюються урядом і займаються дослідницькою діяльністю соціальних і адміністративних функцій держави); - підприємницька сфера діяльності – організації, підприємства, фірми, діяльність яких пов'язана з виробництвом продукції і наданням послуг з метою продажу (в тому числі підприємства державної власності); - вища освіта і наука – всі вузи незалежно від джерел фінансування або правового статусу; науково-дослідні, експериментальні станції і клініки, які асоційовані з вузами або ними управляються; організації, що обслуговують вузи, які входять до вищої і середньої освіти; - приватна некомерційна (безприбуткова) сфера діяльності – професіональні спілки і товариства, асоціації, громадські і благодійні організації, фонди; приватні індивідуальні організації. Виходячи із наведених сфер випливають особливості організаційних форм інноваційної діяльності: одні фінансуються за рахунок коштів державного бюджету, інші – за рахунок коштів окремих підприємств – результатів їх підприємницької діяльності. Читайте також:
|
||||||||
|