Викладання психології в Європі у ХХ столітті.

На початку ХХ сторіччяінтерес до психологічної науки зріс як в суспільному житті, так й у сфері освіти. У першій половині ХХ сторіччя психологія була включена в навчальні плани середніх шкіл багатьох країн Європи і Америки. Зазвичай, вона викладалася в старших класах 1-2 години на тиждень протягом семестру як факультативний предмет.

На початку ХХ сторіччя видатний філософ Джон Дьюї, пропонуючи реформу американської освітньої системи, вважав психологію необхідним навчальним предметом у школі. При цьому даний предмет розглядався, перш за все, як засіб «ментальної гігієни», який повинен допомагати учням пристосуватися до життя.

Інші педагоги також розділяли ці погляди, але вважали за необхідне переглянути зміст курсів психології, щоб зробити їх більш відповідними потребам учнів у саморозумінні, житті в суспільстві, особистому розвитку та соціальній адаптації. Такі цілі стали типовими в шкільному курсі психології в 1930-1940-х роках. Проте підручники не відповідали цим цілям, оскільки вони більше уваги приділяла розгляду змісту психології як науки й значно менше – окресленим життєвим проблемам.

У 1937 році психологія викладалася в 12% шкіл Америки; представники ще 37% шкіл вважали за необхідне введення такого курсу. Проте актуальною залишалася проблема недостатньої кваліфікації викладачів цих курсів.

У 1950-х роках саме проблема саморозуміння стала головною підставою для викладання психології в старшій школі США. У 1960-х роках у старших класах зросла кількість консультантів і відповідно збільшилася кількість уроків психології. Вчителі, що отримали підготовку з педагогічної та консультаційної психології, досить упевнено давали уроки пристосування до життя. У 60-х роках поширеність таких курсів значно зросла. Вони викладалися під різними назвами, такими як: «Особистісне пристосування», «Дитячий розвиток», «Людські стосунки» тощо.

Психологія розглядалася як частина блоку соціальних наук і дуже рідко як природнича дисципліна. Більшість викладачів психології здобули освіту в галузі педагогіки або соціальних наук. В процесі викладання в основному використовувалися статті з популярних журналів, а головною метою таких курсів була допомога учням зрозуміти себе і свої особистісні проблеми; розвинути здатність розуміти соціальні проблеми, підвищити здатність жити в гармонії з іншими; забезпечити навчання елементарним принципам психології.

1960-ті роки можна назвати епохою психології, адже популярність курсів психології постійно зростає.

По-перше, з'являються спецкурси, які найчастіше носять назву «Соціальні і особистісні вміння».

По-друге, розробляються психологічні розвивальні програми, об'єднані загальною ідеєю особистісного зростання.

Паралельно з різноманітними розвивальними програмами в навчанні проводяться і традиційні уроки психології, призначені для старшокласників.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Історія викладання психології в Європі	\|	Розробка програм як провідний напрямок вивчення психології в європейській школі.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.