Особливості типології у країнознавстві

Тема: «Сучасна економічна карта світу.

Лекція

Основні соціально-економічні типи країн»

План

1. Особливості типології у країнознавстві.

2. Критерії та система показників, що покладені в основу соціально-економічної типології країн світу.

3. Сучасна соціально-економічна типологія країн світу.

Кожна з країн світу є неповторною та своєрідною. Країни мають різні за площею території, різну кількість населення, багаті чи бідні природні ресурси, є багато- чи однонаціональними, відрізняються показниками галузевої структури зайнятості чи структурою виробничої та невиробничої сфер. Відповідно, виникає необхідність типології країн, тобто визначення окремих типів країн шляхом порівняння кількісних та якісних показників їх господарства.

Отже, типологія – це вершина описового підходу, суттєвий крок до синтезу загального й особливого. Типологія – це засіб наукової класифікації об’єктів за допомогою теоретичних моделей (типів)[1], у яких фіксуються найважливіші структурні або функціональні особливості явищ, що досліджуються.

Типологічний підхід дає змогу побачити життя країни у всій його багатогранності й одночасно виявити особливості загального процесу. Крім загальнонаукових, типологія у країнознавстві виконує й конкретні завдання, зокрема завдання типології країн, яку зазвичай здійснюють на підставі формаційних ознак. Країну в таких типологія розглядають «точкою» тобто територією без внутрішніх географічних відмінностей. Загалом типології та класифікації «точкових» об’єктів (міст, промислових і транспортних вузлів) розробляли набагато краще, ніж «територіальних». Територіальна структура «точкових» об’єктів не має вирішального значення для типології (наприклад, для функціональної типології міст).

«Територіальні» об’єкти – від районів до країн – є абсолютно різними. Кожен з них – це складна мозаїка територіально-суспільних ознак, особливостей населення, природи, господарства, історії та культури. Оскільки йдеться про типологію не «точок», а «просторів», важливою є група ознак, які характеризують внутрішню територіальну структуру району чи країни, тобто взаємо переплетення в них територіальних структур різних галузей і сфер діяльності людини, центру та периферії, особливостей системи розселення, взаємозв’язків міст і сільської місцевості тощо. Така типологія повинна зауважувати на складну систему зв’язків – і вертикальних (наприклад, особливості ієрархії міст), і горизонтальних, тобто територіальну інтегрованість країни. Отже, актуальною залишається проблема типології країн за характерними ознаками їхніх територіальних структур.

Типологія групує країни світу, відображає підсумки їхнього соціально-економічного розвитку, зумовленого різними й неоднаковими темпами розвитку суспільства. Країни світу можна типологізувати за різними ознаками. Найчастіше, критеріями слугує рівень розвитку й особливості структури господарства, основні макроекономічні показники тощо. Детальніше про систему показників буде розкрито у другому питанні лекції.

Таким чином, типологія має не лише загальнонаукове чи навчальне, а й практичне значення. Наприклад, ООН здійснює типологію з метою надання фінансової, гуманітарної, освітньої та іншої допомоги державам, визначеним як найменш розвинуті (у наш час це близько 40 держав світу).

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Обмін нуклеїнових кислот	\|	Критерії та система показників, що покладені в основу соціально-економічної типології країн світу

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.