Право, як і держава, є продуктом суспільного розвитку, і “юридично” право формується в державно організованому суспільстві як основний нормативний регулятор суспільних відносин. Щоб мати більш повне і глибоке уявлення про право, необхідно розглянути ознаки, що його характеризують. Ознаки права взаємопов’язані та доповнюють одна одну. У сукупності вони характеризують право як складне суспільне явище, специфічне інституційне утворення, тобто відбивають його сутність.
Традиційно в юридичній науці право поділяється на об’єктивне та суб’єктивне. Об’єктивне право – право, що виходить від держави та існує незалежно від волі індивідів (право України, право Франції, право іншої країні, міжнародне право). Суб’єктивне право – юридично зафіксована можливість задоволення індивідами своїх прав.
Соціальне призначення права (соціальна цінність) полягає в моделюванні, регулюванні суспільних відносин. Право не тільки регулює, а й захищає та зміцнює встановлений правопорядок, тобто право відіграє службову роль по відношенню до суспільства, виконуючи функції, що сприяють його стабільності.