Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Контакти
 


Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция






Фактори і резерви підвищення продуктивності праці

 

Фактори зміни певного показника — це сукупність всіх рушійних сил і причин, що визначають динаміку цього по­казника. Відповідно фактори зростання продуктивності праці — це вся сукупність рушійних сил і причин, що при­зводять до збільшення продуктивності праці. Оскільки, як зазначалося, зростання продуктивності праці має надзвичай­но велике значення і для кожного підприємства зокрема, і для суспільства в цілому, вивчення факторів і пошук резервів цього зростання стає важливим завданням економічної тео­рії і практики.

; За рівнем керованості фактори підвищення продуктив­ності праці можна поділити на дві групи:

- ті, якими може керувати господарюючий суб'єкт (управ­ління, організація, трудові відносини, кваліфікація і мотивація Персоналу, техніка і технологія, умови праці, інновації тощо);

- ті, що знаходяться поза сферою керування господарюю­чого суб'єкта (політичне становище в країні і в світі, рівень Розвитку ринкових відносин, конкуренція, науково-технічний Прогрес, загальний рівень економічного розвитку, якість і Кількість трудових ресурсів країни, культура, моральність, соціальні цінності, наявність природних багатств, розвиток інфраструктури тощо).

Оскільки праця є процесом взаємодії робочої сили із засобами виробництва, фактори зростання продуктивності праці за змістом можна поділити на три групи:

1) соціально-економічні, що визначають якість використовуваної робочої сили;

2) матеріально-технічні, що визначають якість засобів виробництва;

3) організаційно-економічні, що визначають якість по­єднання робочої сили із засобами виробництва.

До групи соціально-економічних факторів зростання продуктивності праці належать всі фактори, що спричиня­ють покращання якості робочої сили. Це насамперед такі ха­рактеристики працівників, як рівень кваліфікації та професій­них знань, умінь, навичок; компетентність, відповідальність; здоров'я та розумові здібності; професійна придатність, адап­тованість, інноваційність та професійна мобільність, мораль­ність, дисциплінованість, мотивованість (здатність реагува­ти на зовнішні стимули) і мотивація (внутрішнє бажання якісно виконувати роботу). До цієї групи факторів відно­сяться також характеристики трудових колективів, такі як трудова активність, творча ініціатива, соціально-психологічний клімат, система ціннісних орієнтацій.

Де групи матеріально-технічних факторів зростання продуктивності праці належать всі напрямки прогресивних змін у техніці й технології виробництва, а саме: модернізація обладнання; використання нової продуктивнішої техніки; підвищення рівня механізації і автоматизації виробництва; впровадження нових прогресивних технологій; використання нових ефективніших видів сировини, матеріалів, енергії тощо.

До групи організаційно-економічних факторів зростання продуктивності праці належать прогресивні зміни в організа­ції праці, виробництва та управління. До них входять: вдоско­налення структури апарату управління та систем управління виробництвом, повсюдне впровадження та розвиток автомати­зованих систем управління; покращання матеріальної, техніч­ної і кадрової підготовки виробництва, вдосконалення органі­зації виробничих та допоміжних підрозділів; вдосконалення поділу та кооперації праці, розширення сфери суміщення професій і функцій, впровадження передових методів та прийомів праці, вдосконалення організації та обслуговування робочих місць, впровадження прогресивних норм і нормати­вів праці; покращання умов праці та відпочинку, вдоскона­лення систем матеріального стимулювання.

3а сферою виникнення і дії фактори зростання продуктивності праці поділяються на:

внутрішньовиробничі — ті, що виникають і діють безпосередньо на рівні підприємства чи організації;

галузеві і міжгалузеві, що пов'язані з можливістю по­кращання кооперативних зв'язків, концентрації і комбіну­вання виробництва, освоєння нових технологій і виробництв на рівні всієї галузі або кількох суміжних галузей народного господарства;

регіональні — це фактори підвищення продуктивності праці, характерні для даного регіону (наприклад, створення вільної економічної зони);

загальнодержавні — це такі фактори, які спричиняють підвищення продуктивності праці в усій країні (наприклад, зміцнення здоров'я і підвищення освітнього рівня населен­ня, раціональне використання трудового потенціалу тощо).

Резерви зростання продуктивності праці — це такі можливості її підвищення, які вже виявлені, але з різних причин поки що невикористані. Резерви використовуються і знову виникають під впливом науково-технічного прогре­су. Кількісно резерви можна визначити як різницю між мак­симально можливим і реально досягнутим рівнем продук­тивності праці в конкретний момент часу. Таким чином, вико­ристання резервів зростання продуктивності праці — це процес перетворення можливого у дійсне.

Оскільки резерв — це фактично відрізок фактора, мож­ливий для використання в конкретний момент часу, то резер­ви зростання продуктивності праці класифікують так само, як і фактори. Основне значення для економіста і менеджера має класифікація внутрішньовиробничих резервів і факторів за змістом, оскільки вона безпосередньо допомагає вияви­ти можливості підвищення продуктивності праці на конк­ретному підприємстві.

Так само, як і фактори, резерви зростання продуктив­ності праці за змістом поділяються на три групи:

соціально-економічні, що визначають можливості підвищення якості використовуваної робочої сили;

матеріально-технічні, що визначають можливості засто­сування ефективніших засобів виробництва;

організаційно-економічні, що визначають можливості вдосконалення поєднання робочої сили із засобами вироб­ництва.

Для найповнішого використання резервів зростання продуктивності праці на підприємствах розробляються програми управління продуктивністю, в яких зазначаються видирезервів, конкретні терміни і заходи по їх реалізації, плануються витрати на ці заходи і очікуваний економічний ефект від їх впровадження, призначаються відповідальні виконавці.

 


Читайте також:

  1. I. Теорія граничної продуктивності і попит на ресурси
  2. II. Вимоги безпеки праці перед початком роботи
  3. II. Фактори, що впливають на зарплату при зарубіжних призначеннях
  4. L. Ефективність праці: теоретичні аспекти
  5. O стратегія підвищення ринкової частки за існуючої місткості ринку.
  6. TEMA 13. МОТИВАЦІЯ РОБОТИ ПРАЦІВНИКІВ ОРГАНІЗАЦІЇ
  7. VII. Правила техніки безпеки і гігієни праці.
  8. Абіотичні та біотичні фактори.
  9. Автоматизація обліку праці та її оплати засобами універсального програмного продукту
  10. Автоматизація помпових станцій підкачування і перекачування. Охорона праці під час експлуатації систем автоматизації.
  11. Автоматизовані робочі місця облікового працівника
  12. Автоматизовані системи управлінні охороною праці, обліку, аналізу та дослідження травматизму




Переглядів: 402

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Показники і методи вимірювання продуктивності праці | Програми управління продуктивністю праці на підприємстві

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.006 сек.