ВИСНОВКИ

Процес праці - це не лише вплив людей на природу. З метою створення матеріальних благ люди вступають у визначені зв'язки і відносини між собою - виробничі відносини. Характер останніх визначає соціальний характер праці., тому що зі зміною форм власності відбувається й зміна способів з'єднання робочої сили з засобами виробництва.

Економіка праці - це галузь економічної науки, яка вивчає закономірності і способи раціонального формування, використання, відтворення і розвитку головної виробничої сили суспільства - людини (людського ресурсу), організації та стимулювання ефективної трудової діяльності працюючих з метою максимального задоволення їх матеріальних і духовних потреб.

Ринок праці - суспільна наука, яка вивчає кількісну сторону масових явищ та процесів, які виникають на ринку праці, з метою виявлення якісних особливостей, взаємозв'язків і закономірностей щодо купівлі-продажу робочої сили (робочих місць) між економічно самостійними продавцями та покупцями.

Основними суб'єктами ринку праці були і залишаються, як свідчить сучасна практика, роботодавець-покупець і найманий працівник.

Важливою ознакою становлення ринку праці є мобільність робочої сили.

Сегментація ринку праці - це розподіл робітників і робочих місць на стійкий і замкнутий сектор, зони, окреслюючи мобільність робочої сили своїми межами.

Основними теоретичними підходами, які були в кінцевому вигляді сформовані в ХІХ-ХХ-му століттях, є: класична, неокласична, кейнсіанська моделі, монетаристський підхід, школа інституціоналістів, марксистська теорія.

РОЗДІЛ 2. Населення і трудові ресурси суспільства

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Розвиток теоретичних підходів щодо аналізу ринку праці	\|	Населення як суб'єкт економічних та інших суспільних процесів і явищ

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.005 сек.