Етапи розробки АСУ

Однією з важливіших, специфічних особливостей, що відрізняють АСУ від технічних систем різних рівнів складності є значно тісніший зв'язок з зовнішнім середовищем. Забезпечена ресурсами технічна система може довгий час функціонувати без суттєвих зв'язків з зовнішнім середовищем - в достатній мірі обмежено. АСУ в цьому розумінні ближче до живих об'єктів, які не можуть існувати без постійного взаємообміну з зовнішнім середовищем, речовиною, енергією, інформацією. В багатьох випадках зовнішнє середовище впливає на алгоритм і процедури прийняття рішень, а часто і на ціль, і критерії ефективності, вимагаючи перебудови або змін внутрішнього змісту системи. Це ж стосується обмежень, які накладає зовнішнє середовище на систему, зміни яких можуть бути настільки радикальні, що потребують перебудови функціонування всієї системи.

Тіснотою зв'язку з зовнішнім середовищем багато в чому і визначаються вимоги гнучкості і адаптивності АСУ до змін, які повинні враховуватися з самого початку її розробки.

Тому крім офіційних стадій розробки АСУ (ТЗ, ТП, РП і т.д.) можна виділити логічні етапи – зовнішнє і внутрішнє проектування або відповідно проектування на макро- і мікрорівнях. В принципі такі етапи існують і при розробці будь якої технологічної системи. Перший з них заключається у визначенні вимог до системи що розробляється, виходячи з її цілеспрямованого використання у визначених умовах, а другий – у особисто проектуванні системи. В АСУ ці етапи чіткіше виділені, мають значно більше значення, а реалізація їх інколи потребує фахівців різного профілю.

При зовнішньому проектуванні в максимальній мірі використовується методологія системного аналізу. Локалізується сама система, визначаються її межі, виявляються фактори зовнішнього середовища які впливають на систему або знаходяться під її впливом, визначаються вхідні впливи, на які вона повинна реагувати, і зв'язок її виходів з зовнішнім середовищем; встановлюється потрібна реакція системи на вхідні впливи; визначається ціль її функціонування, критерії ефективності та системні обмеження. Іншими словами, це етап виявлення взаємодії системи з зовнішнім середовищем, на якому визначається що і навіщо буде робити система і чому вона повинна діяти так а не інакше.

Внутрішнє проектування визначає зміст самої системи, воно відповідає на інші системні питання як, якими методами, засобами буде виконувати система свої функції, хто, де і коли буде виконувати необхідні для цього операції і процедури. Зовнішнє і внутрішнє проектування пов'язані між собою. Може виявитись, що задачі, сформульовані при зовнішньому проектуванні, не можуть бути ефективно вирішені через відсутність адекватних методів і моделей або відсутність технічних засобів з необхідними характеристиками, при чому ні ті ні другі не можуть бути отримані за влаштовуючий термін часу або вартість. Тому необхідна принаймні одна або іноді кілька ітерацій.

В цілому створення автоматизованих систем управління можна, умовно розділити на такі основні етапи:

1. Вивчення питання за літературними джерелами.

2. Постановка задачі – визначення об'єктів досліджень, формування цілей, завдання критеріїв для вивчення об'єкту та його управління.

3. Формування інформаційного фонду.

4. Вибір методу вирішення задачі.

5. Формалізація задачі.

6. Аналіз кількісних зв'язків параметрів задачі.

7. Побудова математичної моделі задачі.

8. Отримання, обробіток і встановлення достовірності необхідної інформації.

9. Побудова розширеної економіко-математичної моделі задачі та її коригування у метод рішення.

10. Створення програмного комплексу автоматизованої системи управління (АСУ).

11. Експлуатаційна перевірка АСУ, коригування системи.

Розглянемо деякі з цих етапів більш детально.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Автоматизовані системи управління	\|	Особливості об'єкту досліджень

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.