Новини освіти і науки:

G+

Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция

СТРУКТУРА МІНСТЕРСТВА

До основних повноважень Міністерства можна віднести:

– участь у формуванні та реалізації державної політики і стратегії розвитку у відповідній галузі;

– участь у розробленні проектів Державної програми економічного та соціального розвитку України, Державного бюджету України;

– розроблення цільових перспективних програм, заходів, спрямованих на поглиблення економічної реформи;

– видача у передбачених законодавством випадках ліцензії на проведення окремих видів підприємницької діяльності;

– участь у підготовці міжнародних договорів України, укладання міжнародних договорів міжвідомчого характеру;

– управління майном підприємств, що належать до сфери управління міністерства;

– здійснення інших функцій, покладених на нього завдань.

Державні комітети України – це ЦОВВ, діяльність яких спрямовує і координує Прем’єр-міністр України або один із віце-прем’єр-міністрів чи міністрів. Державні комітети вносять пропозиції щодо формування державної політики відповідним членам КМУ та забезпечують її реалізацію у визначеній сфері діяльності, здійснюють управління в цій сфері, а також міжгалузеву координацію та функціональне регулювання з питань, віднесених до його відання. Державний комітет очолює його голова [126].

Центральні органи виконавчої влади зі спеціальним статусоммають визначені Конституцією, законодавством України особливі завдання і повноваження. До них можуть встановлюватися спеціальний порядок утворення, реорганізації, ліквідації, підконтрольності, підзвітності, призначення і звільнення керівників. ЦОВВ зі спеціальним статусом очолює його голова.

До складу ЦОВВ зі спеціальним статусом входять державні агентства, державні інспекції та державні служби.

Указом Президента України № 1085/2010 від 9 грудня 2010 року «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади» з метою оптимізації системи центральних органів виконавчої влади, усунення дублювання їх повноважень, забезпечення скорочення чисельності управлінського апарату та витрат на його утримання, підвищення ефективності державного управління відбулися такі зміни [123]. Утворено:

- Міністерство аграрної політики та продовольства України та Державну інспекцію сільського господарства України, реорганізувавши Міністерство аграрної політики України;

- Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, реорганізувавши Міністерство економіки України, а також поклавши на Міністерство, що утворюється, функції у сфері реалізації державної регуляторної політики, державної політики з питань розвитку підприємництва, регулювання цінової політики (крім питань реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців);

- Міністерство енергетики та вугільної промисловості України, реорганізувавши Міністерство палива та енергетики України, Міністерство вугільної промисловості України;

- Міністерство інфраструктури України, Державну автотранспортну службу України, Державну авіаційну службу України, Державну службу зв'язку України, Державну службу морського та річкового транспорту України, реорганізувавши Міністерство транспорту та зв`язку України, а також поклавши на Міністерство, що утворюється, функції з реалізації державної політики у сфері туризму;

- Міністерство культури України та Державне агентство України з питань кіно, реорганізувавши Міністерство культури і туризму України, а також поклавши на Міністерство, що утворюється, функції з реалізації державної політики у сферах міжнаціональних відносин, захисту прав національних меншин України, релігії;

- Міністерство надзвичайних ситуацій України, Державну службу гірничого нагляду та промислової безпеки України, Державне агентство України з управління зоною відчуження, Державну інспекцію техногенної безпеки України, реорганізувавши Міністерство України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи;

- Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України, Державну службу інтелектуальної власності України, Державну службу молоді та спорту України, реорганізувавши Міністерство освіти і науки України, Міністерство України у справах сім`ї, молоді та спорту;

- Міністерство екології та природних ресурсів України, Державну екологічну інспекцію України, Державну службу геології та надр України, реорганізувавши Міністерство охорони навколишнього природного середовища України;

- Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, реорганізувавши Міністерство регіонального розвитку та будівництва України, Міністерство з питань житлово-комунального господарства України;

- Міністерство соціальної політики України, Державну інспекцію України з питань праці, реорганізувавши Міністерство праці та соціальної політики України;

- Державну архівну службу України, реорганізувавши Державний комітет архівів України, а також поклавши на цю Службу функції з реалізації державної політики у сфері створення та забезпечення функціонування системи страхового фонду документації;

- Державну ветеринарну та фітосанітарну службу України, реорганізувавши Державний комітет ветеринарної медицини України, а також поклавши на цю Службу функції з реалізації державної політики у сфері охорони прав на сорти рослин;

- Державну виконавчу службу України, поклавши на цю Службу функції з реалізації державної політики у сфері організації виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб) відповідно до законів;

- Державну казначейську службу України, поклавши на цю Службу функції у сфері казначейського обслуговування державного бюджету;

- Державну міграційну службу України, поклавши на цю Службу функції з реалізації державної політики з питань громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб, а також у справах міграції в межах, визначених законодавством про біженців;

- Державну пенітенціарну службу України, реорганізувавши Державний департамент України з питань виконання покарань;
Державну податкову службу України, реорганізувавши Державну податкову адміністрацію України;

- Державну пробірну службу України, поклавши на цю Службу функції з реалізації державної політики у сфері державного пробірного контролю;

- Державну реєстраційну службу України, поклавши на цю Службу функції з реалізації державної політики у сфері реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців, у сфері реєстрації релігійних організацій, а також функції Міністерства юстиції України з реалізації державної політики у сфері реєстрації;

- Державну санітарно-епідеміологічну службу України, поклавши на цю Службу функції з реалізації державної політики у сфері забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення;

- Державну службу з питань інвалідів та ветеранів України, реорганізувавши Державний комітет України у справах ветеранів, а також поклавши на цю Службу функцію з реалізації державної політики у сфері соціального захисту інвалідів;

- Державну службу статистики України, реорганізувавши Державний комітет статистики України;

- Державну службу технічного регулювання України, реорганізувавши Державний комітет України з питань технічного регулювання та споживчої політики;

- Державну службу України з лікарських препаратів і контролю за наркотиками, реорганізувавши Державну інспекцію з контролю якості лікарських засобів Міністерства охорони здоров'я України та Державний комітет України з питань контролю за наркотиками;

- Державну службу України з питань захисту персональних даних;

- Державну службу України з питань протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу та інших соціально небезпечних захворювань;

- Державну службу фінансового моніторингу України, реорганізувавши Державний комітет фінансового моніторингу України;

- Державне агентство водних ресурсів України, реорганізувавши Державний комітет України по водному господарству;

- Державне агентство екологічних інвестицій України, реорганізувавши Національне агентство екологічних інвестицій України;

- Державне агентство з енергоефективності та енергозбереження України, реорганізувавши Національне агентство України з питань забезпечення ефективного використання енергетичних ресурсів;

- Державне агентство з інвестицій та управління національними проектами України, реорганізувавши Державне агентство України з управління національними проектами та Державне агентство України з інвестицій та розвитку;

- Державне агентство з питань науки, інноваційта інформації України, реорганізувавши Державний комітет України з питань науки, інновацій та інформатизації;

- Державне агентство земельних ресурсів України, реорганізувавши Державний комітет України із земельних ресурсів;

- Державне агентство лісових ресурсів України, реорганізувавши Державний комітет лісового господарства України;

- Державне агентство резерву України, реорганізувавши Державний комітет України з державного матеріального резерву;

- Державне агентство рибного господарства України, реорганізувавши Державний комітет рибного господарства України;

- Державне агентство України з управління державними корпоративними правами та майном, реорганізувавши Міністерство промислової політики України;

- Державну архітектурно-будівельну інспекцію України, поклавши на цю Інспекцію функції з реалізації державної політики з питань державного архітектурно-будівельного контролю;

- Державну фінансову інспекцію України, реорганізувавши Головне контрольно-ревізійне управління України.

Ліквідовано:

- Державний комітет України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду, поклавши його функції на Державну службу гірничого нагляду та промислової безпеки України та Державну інспекцію техногенної безпеки України;

- Вищу атестаційну комісію України, поклавши її функції на Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України;
Український інститут національної пам'яті;

- Державний комітет України з питань регуляторної політики та підприємництва;

- Державний комітет України у справах національностей та релігій.

Перейменовано:

- Державний комітет ядерного регулювання України на Державну інспекцію ядерного регулювання України;

- Національне космічне агентство України на Державне космічне агентство України.

СХЕМА
організації та взаємодії центральних органів виконавчої влади[123].

I. Міністерства:

Міністерство аграрної політики та продовольства України.
Міністерство внутрішніх справ України.
Міністерство екології та природних ресурсів України.
Міністерство економічного розвитку і торгівлі України.
Міністерство енергетики та вугільної промисловості України.
Міністерство закордонних справ України.
Міністерство інфраструктури України.
Міністерство культури України.
Міністерство надзвичайних ситуацій України.
Міністерство оборони України.
Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України.
Міністерство охорони здоров`я України.
Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України.
Міністерство соціальної політики України.
Міністерство фінансів України.
Міністерство юстиції України.

II. Центральні органи виконавчої влади:

Державна авіаційна служба України.
Державна автотранспортна служба України.
Державна архівна служба України.
Державна ветеринарна та фітосанітарна служба України.
Державна виконавча служба України.
Державна казначейська служба України.
Державна митна служба України.
Державна міграційна служба України.
Державна пенітенціарна служба України.
Державна податкова служба України.
Державна пробірна служба України.
Державна реєстраційна служба України.
Державна санітарно-епідеміологічна служба України.
Державна служба автомобільних доріг України.
Державна служба геології та надр України.
Державна служба гірничого нагляду та промислової безпеки України.
Державна служба експортного контролю України.
Державна служба з питань інвалідів та ветеранів України.
Державна служба зв`язку України.
Державна служба інтелектуальної власності України.
Державна служба молоді та спорту України.
Державна служба морського та річкового транспорту України.
Державна служба статистики України.
Державна служба технічного регулювання України.
Державна служба України з лікарських препаратів і контролю за наркотиками.
Державна служба України з питань захисту персональних даних.
Державна служба України з питань протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу та інших соціально небезпечних захворювань.
Державна служба фінансового моніторингу України.
Державне агентство водних ресурсів України.
Державне агентство екологічних інвестицій України.
Державне агентство з енергоефективності та енергозбереження України.
Державне агентство з інвестицій та управління національними проектами України.
Державне агентство з питань науки, інновацій та інформації України.
Державне агентство земельних ресурсів України.
Державне агентство лісових ресурсів України.
Державне агентство резерву України.
Державне агентство рибного господарства України.
Державне агентство України з питань кіно.
Державне агентство України з управління державними корпоративними правами та Майном.
Державне агентство України з управління зоною відчуження.
Державне космічне агентство України.
Державна архітектурно-будівельна інспекція України.
Державна екологічна інспекція України.
Державна інспекція сільського господарства України.
Державна інспекція техногенної безпеки України.
Державна інспекція України з питань праці.
Державна інспекція ядерного регулювання України.
Державна фінансова інспекція України.
Адміністрація Державної прикордонної служби України.
Адміністрація Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації.
Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг України.
Національне агентство з питань підготовки та проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу та реалізації. інфраструктурних проектів.
Пенсійний фонд України.

III. Центральні органи виконавчої влади зі спеціальним статусом:

Антимонопольний комітет України.
Державний комітет телебачення і радіомовлення України.
Фонд державного майна України.

IV. Центральні органи виконавчої влади, діяльність яких спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через відповідних членів Кабінету Міністрів України:

1) через Першого віце-прем'єр-міністра України – Міністра економічного розвитку і торгівлі України:

Державна служба експортного контролю України
Державна служба статистики України
Державна служба технічного регулювання України
Державне агентство з енергоефективності та енергозбереження України
Державне агентство з інвестицій та управління національними проектами України
Державне агентство резерву України
Державне агентство України з управління державними корпоративними правами та майном

2) через Віце-прем'єр-міністра України – Міністра інфраструктури України:

Державна авіаційна служба України
Державна автотранспортна служба України
Державна служба автомобільних доріг України
Державна служба зв`язку України
Державна служба морського та річкового транспорту України
Національне агентство з питань підготовки та проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу та реалізації інфраструктурних проектів

3) через Віце-прем'єр-міністра України – Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України:

Державна архітектурно-будівельна інспекція України

4) через Віце-прем'єр-міністра України – Міністра соціальної політики України:

Державна служба з питань інвалідів та ветеранів України
Державна інспекція України з питань праці
Пенсійний фонд України

5) через Міністра аграрної політики та продовольства України:

Державна ветеринарна та фітосанітарна служба України
Державне агентство земельних ресурсів України
Державне агентство лісових ресурсів України
Державне агентство рибного господарства України
Державна інспекція сільського господарства України

6) через Міністра внутрішніх справ України:

Державна міграційна служба України

7) через Міністра культури України:

Державне агентство України з питань кіно

8) через Міністра надзвичайних ситуацій України:

Державна служба гірничого нагляду та промислової безпеки України
Державне агентство України з управління зоною відчуження
Державна інспекція техногенної безпеки України

9) через Міністра освіти і науки, молоді та спорту України:

Державна служба інтелектуальної власності України
Державна служба молоді та спорту України
Державне агентство з питань науки, інноваційта інформації України

10) через Міністра охорони здоров`я України:

Державна санітарно-епідеміологічна служба України
Державна служба України з лікарських препаратів і контролю за наркотиками
Державна служба України з питань протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу та інших соціально небезпечних захворювань

11) через Міністра екології та природних ресурсів України:

Державна служба геології та надр України
Державне агентство водних ресурсів України
Державне агентство екологічних інвестицій України
Державна екологічна інспекція України

12) через Міністра фінансів України:

Державна казначейська служба України
Державна митна служба України
Державна податкова служба України
Державна пробірна служба України
Державна служба фінансового моніторингу України
Державна фінансова інспекція України

13) через Міністра юстиції України:

Державна архівна служба України
Державна виконавча служба України
Державна пенітенціарна служба України
Державна реєстраційна служба України
Державна служба України з питань захисту персональних даних.

Встановлено, що міністерства та інші центральні органи виконавчої влади, що утворюються шляхом реорганізації інших центральних органів виконавчої влади, є правонаступниками органів, які реорганізуються.

Центральні органи виконавчої влади, на які цим Указом покладені функції з реалізації державної політики у відповідній сфері, виконують повноваження у визначених сферах компетенції відповідних органів, що ліквідуються згідно з цим Указом.

Органи виконавчої влади Автономної Республіки Крим (АРК) відповідно до ст.134 Конституції України [72] в межах повноважень, визначених Конституцією України, вирішують питання, віднесені до відання АРК. До цих органів відносяться Рада міністрів (уряд) АРК, міністерства і республіканські комітети АРК, райдержадміністрації. Органи виконавчої влади АРК входять до єдиної системи органів виконавчої влади України.

Правовий статус місцевих державних адміністраційвстановлюється Конституцією України [72], Законом про місцеві державні адміністрації [122], а також іншими законами України. Місцеві державні адміністрації (далі – МДА) у своїй діяльності керуються Конституцією України, законами України, актами Президента України, КМУ, органів виконавчої влади вищого рівня, а районні державні адміністрації в АРК – також рішеннями та постановами Верховної Ради АРК, рішеннями Ради міністрів АРК, прийнятими у межах їх повноважень.

Відповідно до ст. 118 Конституції України [72] виконавчу владу в областях і районах, містах Києві та Севастополі здійснюють місцеві державні адміністрації (далі – МДА). Відповідно до ст. 1 Закону України “Про місцеві державні адміністрації” [122] МДА є місцевими органами виконавчої влади, входять до системи органів виконавчої влади, в межах своїх повноважень здійснюють виконавчу владу на відповідній адміністративно-територіальній одиниці, а також реалізують повноваження, делеговані ним відповідною радою.

Принципи діяльності місцевих державних адміністрацій такі:відповідальності перед людиною і державою за свою діяльність; верховенства права; законності; пріоритетності прав людини; гласності; поєднання державних і місцевих інтересів.

Склад місцевих державних адміністрацій формують їх голови. Примірні переліки управлінь, відділів та інших структурних підрозділів місцевих державних адміністрацій, а також типові положення про них затверджуються Кабінетом Міністрів України.

До відання місцевих державних адміністрацій належить вирішення питань:

забезпечення законності, охорони прав, свобод і законних інтересів громадян;

соціально-економічного розвитку відповідних територій; 3) бюджету, фінансів та обліку;

управління майном, приватизації та підприємництва;

промисловості, сільського господарства, будівництва, транспорту і зв’язку;

науки, освіти, культури, охорони здоров’я, фізкультури і спорту, сім’ї, жінок, молоді та неповнолітніх;

використання землі, природних ресурсів, охорони довкілля;

зовнішньоекономічної діяльності;

оборонної роботи та мобілізаційної підготовки;

соціального захисту, зайнятості населення, праці та зарплати.

Відносини між обласними і районними державними адміністраціями.

Обласні державні адміністрації (далі – ОДА) в межах своїх повноважень спрямовують діяльність районних державних адміністрацій (далі – РДА) та здійснюють контроль за їх діяльністю. Голови РДА регулярно інформують про свою діяльність голів ОДА, щорічно та на вимогу звітують перед ними. Голови ОДА мають право скасовувати розпорядження голів РДА. Керівники управлінь, відділів та інших структурних підрозділів ОДА мають право скасовувати накази керівників відповідних управлінь, відділів та інших структурних підрозділів РДА. Голови ОДА можуть порушувати питання перед Президентом України і КМУ про притягнення до дисциплінарної відповідальності голів РДА, також застосовувати заходи заохочення до посадових осіб РДА.

Система місцевого самоврядування в Україні.Відповідно до ст. 140 Конституції України [72] місцеве самоврядування є правом територіальної громади – жителів села чи добровільного об’єднання в сільську громаду жителів кількох сіл, селища та міста – самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.

Сутність місцевого самоврядування полягає в гарантованому державою праві територіальної громади, громадян та їх органів розв’язувати значну частину місцевих справ і управляти ними, діючи в межах закону, під свою відповідальність і в інтересах населення. Найважливіша риса органів місцевого самоврядування – їх правова, організаційна, матеріальна та фінансова автономії.

Система місцевого самоврядування включає:

територіальну громаду;

сільську, селищну, міську раду;

сільського, селищного, міського голову;

виконавчі органи сільської, селищної, міської ради;

районні та обласні ради, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст;

органи самоорганізації населення.

У містах з районним поділом за рішенням територіальної громади міста або міської ради відповідно до Закону про місцеве самоврядування в Україні [49] можуть утворюватися районні в місті ради. Районні в містах ради утворюють свої виконавчі органи та обирають голову ради, який одночасно є і головою її виконавчого комітету.

ПРЕДСТАВНИЦЬКИЙ ОРГАН МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ – виборний орган (рада), який складається з депутатів і наділяється правом представляти інтереси територіальної громади і приймати від її імені рішення [121].

Ради – це представницькі органи місцевого самоврядування:

- сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України [72] та законами України;

- обласні та районні ради є органами місцевого самоврядування, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст, у межах повноважень, визначених Конституцією України [72], законами України, а також повноважень, переданих їм сільськими, селищними, міськими радами.

Представницькі органи місцевого самоврядування, сільські, селищні, міські голови, виконавчі органи місцевого самоврядування діють за принципом розподілу повноважень у порядку і межах, визначених законами України.

Виконавчі органи Рад.Виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи. Виконавчі органи сільських, селищних, міських, районних у містах рад є підконтрольними і підзвітними відповідним радам, а з питань здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади – також підконтрольними відповідним органам виконавчої влади. У сільських радах, що представляють територіальні громади, які налічують до 500 жителів, за рішенням відповідної територіальної громади або сільської ради виконавчий орган ради може не створюватися, а його функції здійснює сільський голова одноособово.

. 1s	ПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ

1. Дайте визначення та розкрийте сутність поняття “апарат державного управління” (адміністративний апарат).

2. Які специфічні ознаки апарату державного управління?

3. Що таке орган державного управління? За якими ознаками класифікують органи державного управління? Які їх види Ви знаєте?

4. Розкрийте сутність поняття і правовий статус органів виконавчої влади.

5. Назвіть вищий орган виконавчої влади в Україні.

6. Охарактеризуйте основні повноваження Президента України.

7. Дайте характеристику повноважень Верховної Ради України.

8. Яка структура і компетенція Кабінету Міністрів України?

9. Які повноваження і компетенція Прем’єр-міністра України?

10. Охарактеризуйте сучасний склад центральних органів виконавчої влади в Україні.

11.Які функції і повноваження Міністерства України?

12.Визначте місце державних комітетів в системі центральних органів виконавчої влади України. Наведіть приклади Державних комітетів України та їх функцій.

13.Які завдання, склад і призначення центральних органів виконавчої влади зі спеціальним статусом в Україні, зокрема служб та інспекцій? Наведіть приклади центральних органів виконавчої влади зі спеціальним статусом.

14.Охарактеризуйте правовий статус, основні завдання та типову структуру місцевих державних адміністрацій.

15.Які управлінські функції у своїй роботі реалізують місцеві державні адміністрації?

РОЗДІЛ 8.
СТРУКТУРА АДМІНІСТРАТИВНОГО МЕНЕДЖМЕНТУ
ОРГАНУ ВИКОНАВЧОЇ ВЛАДИ НА ПРИКЛАДІ
ДЕРЖАВНОЇ МИТНОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ[3]

Правовий статус і мета створення Державної митної служби України. Основні її завдання. Коло повноважень державного органу. Структурна побудова і порядок призначення органів управління Державної митної служби України. Основні її завдання та повноваження Голови.Стратегія та основні напрями реформування.

&	Література:	21; 83; 99; 112; 115; 117; 108.
Основні поняття:	Державна митна служба України; її правовий статус, мета, завдання, напрями реформування; повноваження Голови Державної митної служби України

Державна митна служба України (Держмитслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів, але не оперативно, а через нормативні акти.

Держмитслужба є спеціально уповноваженим ЦОВВ в галузі митної справи, яка здійснює безпосереднє її керівництво. Держмитслужбу було створено Указом Президента України “Про державну митну службу України” [108], відповідно до якого Держмитслужба стала правонаступником ліквідованого Державного митного комітету України.

Метою її створення стало – вдосконалення організаційної структури митної системи, посилення митного контролю, боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил, зміцнення виконавської дисципліни співробітників митної системи, відповідно до п. 15 ст. 106 Конституції України.

У своїй діяльності Держмитслужба керується Конституцією та законами України, а також указами Президента України і постановами ВРУ, актами КМУ, наказами Мінфіну та іншими нормативно-правовими актами.

Держмитслужба є юридичною особою, має самостійний баланс, рахунки в органах Державного казначейства, печатку та бланк із зображенням Державного Герба України та із своїм найменуванням.

Держмитслужба у межах своїх повноважень на основі та на виконання актів законодавства видає накази, організовує і контролює їх виконання. Рішення Держмитслужби, прийняті у межах її повноважень, обов’язкові для виконання центральними і місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності і громадянами.

Держмитслужбу очолює Голова, якого призначає на посаду та звільняє з посади Кабінет Міністрів України за поданням Прем’єр-міністра України.

Пропозиції Прем’єр-міністрові України щодо призначення на посаду та звільнення з посади Голови Держмитслужби вносить Міністр фінансів.

Голова Держмитслужби має заступників, які призначаються на посаду та звільняються з посади Кабінетом Міністрів України за поданням Прем’єр-міністра України відповідно до пропозицій, внесених Головою Держмитслужби Міністрові фінансів.

Граничну чисельність працівників Держмитслужби затверджує Кабінет Міністрів України, а її структуру – Міністр фінансів. Штатний розпис та кошторис Держмитслужби затверджує її Голова за погодженням з Мінфіном.

Структура Держмитслужби..

Керівництво: Голова;

1-й заступник Голови; Заступник Голови.

Департаменти, управління та відділи:

- Управління забезпечення діяльності Голови Служби;

- Організаційно-розпорядчий департамент;

- Департамент організації митного контролю та оформлення;

- Департамент митних платежів;

- Департамент класифікації товарів та заходів регулювання зовнішньоекономічної діяльності;

- Департамент кадрової роботи;

- Управління правового забезпечення;

- Управління фінансів, бухгалтерського обліку та звітності;

- Контрольно-ревізійний відділ;

- Департамент розвитку митної інфраструктури та міжнародного співробітництва;

- Департамент митних інформаційних технологій та статистики;

- Департамент боротьби з контрабандою, аналізу ризиків та протидії корупції;

§ Центральне митне управління лабораторних досліджень та експертних робіт.

Основні повноваження Голови Держмитслужби:

здійснює керівництво Службою і несе персональну відповідальність перед Кабінетом Міністрів України за виконання покладених на неї завдань;

визначає відповідно до законодавства пріоритети і стратегічні напрями роботи Служби;

розподіляє обов’язки між своїми заступниками і затверджує положення про структурні підрозділи Служби;

подає Міністрові фінансів звіти про результати діяльності Держмитслужби;

представляє Держмитслужбу у відносинах з іншими органами, установами та організаціями в Україні та за її межами;

приймає рішення про розподіл бюджетних коштів, розпорядником яких є Держмитслужба;

підписує накази Держмитслужби;

подає в установленому порядку Мінфіну для внесення на розгляд Кабінету Міністрів України розроблені Держмитслужбою проекти законів України, актів Президента України та Кабінету Міністрів України;

самостійно призначає на посаду та звільняє з посади працівників Служби, регіональних митниць, митниць, спеціалізованих митних установ та організацій і за погодженням з Міністром фінансів призначає на посаду та звільняє з посади керівників регіональних митниць;

розглядає в установленому порядку питання щодо присвоєння працівникам митної служби спеціальних звань, їх заохочення та притягнення до дисциплінарної відповідальності;

здійснює інші повноваження, визначені законодавством.

Нижче наведені основні напрямки та стратегія реформування митної системи України [36].

1s	ПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ

1. Охарактеризуйте правовий статус і мету створення Державної митної служби України.

2. Якими нормативними актами у своїй діяльності керується Держмитслужба?

3. Означте основні завдання Держмитслужби.

4. Який порядок призначення на посаду та звільнення з посади Голови Держмитслужби?

5. Яка структурна побудова і порядок призначення органів управління Держмитслужби?

6. Хто затверджує граничну чисельність працівників і структуру Держмитслужби?

7. Дайте характеристику основних повноважень Голови Держмитслужби.

8. Назвіть основні напрями реформування Держмитслужби.

9. Охарактеризуйте стратегію реформування Держмитслужби.

РОЗДІЛ 9.
УПРАВЛІННЯ ПЕРСОНАЛОМ В СИСТЕМІ

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Дайте визначення поняття “методи адміністративного управління”.	\|	ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.027 сек.