Робота карбюратора на різних режимах роботи двигуна

Карбюраторний двигун працює на наступнихосновних режимах:

1. пуск холодного двигуна;

2. холостий хід і малі навантаження;

3. середні навантаження;

4. повні навантаження;

5. розгін (прискорення) двигуна.

Для отримання найбільш ефективної роботи двигуна в кожному режимі дуже важливо, щоб пальна суміш до моменту її запалювання електричною іскрою була найвигіднішою за складом. Пальна суміш повинна бути однорідною, а паливо в ній повинне бути в пароподібному стані.

Графік зміни складу пальної суміші, яка подається в циліндр двигуна, в залежності від його навантаження N_е,%, називається характеристикою карбюратора. Щоб забезпечити найбільш ефективну роботу двигуна, карбюратор повинен мати характеристику, яка представлена кривою 1 на рис. 7. 3.

Рис. 7. 3. Характеристика карбюратора.

1 - характеристика карбюратора, необхідна для різних режимів роботи двигуна;

2 - характеристика найпростішого карбюратора.

При пуску холодного двигуна сумішоутворення затруднене через недостатнє розрідження в дифузорі, недостатню швидкість повітря і низьку температуру деталей двигуна. Тому при пуску в циліндри необхідно подавати багату пальну суміш (a = 0,5...0,6), щоб для запалювання в ній було достатньо легких фракцій палива, що швидко випаровуються.

При роботі на холостому ходу і з малими навантаженнямидросельна заслінка прикрита, так як в двигун треба подавати невелику кількість пальної суміші. Розрідження для розпилювання і випаровування недостатнє. Тому карбюратор повинен готувати збагачену суміш з коефіцієнтом a=0,6...0,8 (крива 1, ділянка а- б).

По мірі збільшення навантаження (ділянка б- в) дросельна заслінка відкривається, швидкість повітря і розрідження збільшуються, температура впускного трубопроводу підвищується, і, як наслідок, покращується сумішоутворення. Тому пальна суміш повинна потрохи збіднюватись, а коефіцієнт надлишку повітря відповідно збільшуватись до a>1,1.

При середніх навантаженнях (ділянка в- г), приблизно від 40 до 90% повного навантаження двигуна, в його циліндри треба подавати різні кількості пальної суміші, але склад її весь час повинен залишатись постійним і злегка збідненим (a=1,10...1,15) для отримання найбільш економічної роботи.

При повних навантаженнях двигуна (дросельна заслінка повністю відкрита, ділянка г-д) для отримання від двигуна максимальної потужності пальна суміш повинна бути збагаченою (a> 0,85...0,90).

В найпростішому карбюраторі (крива 2) при пуску двигуна, роботі на холостому ході з малими навантаженнями через недостатнє розрідження в дифузорі з розпилювача поступає мало палива, і пальна суміш виходить бідною чи збідненою.

При середніх навантаженнях в зв’язку із збільшенням розрідження кількість палива , яке поступає в змішувальну камеру, збільшується. В той же час збільшується і кількість повітря, але в меншій мірі. Це призводить до перезбагачування суміші. При переході до повних навантажень найпростіший карбюратор не дає необхідного поступового збагачення суміші.

Таким чином, найпростіший карбюратор при цих режимах дає зміни складу суміші, що протилежні необхідним.

При різкому відкритті дросельної заслінки необхідно в циліндри подавати збагачену суміш, щоб двигун швидко набирав оберти, збільшуючи свою потужність. В найпростішому карбюраторі при різкому відкритті дросельної заслінки пальна суміш збіднюється.

У зв’язку з цим сучасні карбюратори мають додаткові пристрої і системи, що усувають недоліки найпростішого карбюратора.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Найпростіший карбюратор	\|	Особливості будови і принципу дії системи живлення дизельного двигуна

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.