• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция

Особливості конструкції і принципу дії генераторної установки двигуна МеМЗ – 245

Рис. 9. 3. Класифікація генераторів.

Принципова схема генератора змінного струму з рухомою обмоткою збудження, яка живиться через щітки і контактні кільця, приведена на

рис. 9. 4.

Рис. 9. 4 . Схема генератора з рухомою обмоткою збудження:

а – схема конструкції; б – електрична схема; в – ротор; 1 – обмотка котушок статора;

2 – статор; 3 – ротор; 4 – обмотка збудження; 5 – щітка; 6 – контактні кільця.

Трьохфазна напруга індукується в нерухомих 1 обмотках статора 2, що пересікаються при обертанні ротора 3 його електромагнітним полем, яке створюється в обмотці 4 збудження.

Роторскладається з вала, на якому напресована втулка з обмоткою збудження і двома магнітопроводами з полюсними дзьобоподібними наконечниками, що утворюють 12 – полюсний магніт. Кінці обмотки збудження припаяні до двох ізольовано посаджених на вал контактних кілець.

В пазах статора, набраного з пластин електротехнічної сталі, закріплено 18 котушок фазних обмоток (Г – 250). В кожну фазу послідовно включені по 6 котушок. Фази з’єднані в “зірку”. Кінці фаз спаяні між собою в спільну нульову точку 0, яку інколи виводять окремим (нульовим) проводом (в генераторах Г272 і Г221) чи ізолюють в генераторі. Початки трьох фаз виведені до випрямляча. У випадку виведення нульового проводу з генератора можна зняти два різні за значеннями напруги: фазну U_ф – між початком фаз і нульовим проводом та лінійну U_л – між виводами фаз. Діючі (за вимірами приладів) лінійні напруги в раз більше фазних напруг при синусоїдальній зміні ЕРС, а лінійні струми I_л дорівнюють фазним I_ф.

Під час роботи генератора поряд з кожним зубцем статора проходить почергово то північний, то південний полюси ротора (рис. 9. 4 а). При цьому фазні обмотки статора перетинаються змінним як по значенню, так і за напрямом магнітним потоком, і у витках фазних обмоток індукується змінна електрорушійна сила. Застосування дзьобоподібних полюсів ротора

(рис. 9.4 в) забезпечує близьку до синусоїди форму кривої електрорушійної сили.

Генератор Г – 250 (з різними розмірами приводних шківів) встановлюють на автомобілях ЗИЛ – 130, ГАЗ – 53А, ГАЗ – 24, УАЗ – 469 тощо). Він представляє собою трьохфазну синхронну електричну машину з електромагнітним збудженням і вмонтованим двохпівперіодним випрямним блоком. Максимальна потужність – 600 Вт, номінальна напруга - 14 В.

Основні частини генератора: статор 1 (рис. 9. 5 а), ротор 20, передня 22 і задня 3 кришки, шків 19, вентилятор 21 і випрямний блок 4.

Рис. 9. 5. Генератор Г – 250Ж1:

а – загальний вигляд; 1 – статор; 2 – обмотка статора; 3 – кришка; 4 – випрямний блок;

5 і 14 – підшипники; 6 – контактні кільця; 7 – щітки; 8 – клема “ Ш”; 9 – щіткотримач;

10 – болт кріплення щіткотримача; 11 – полюсний наконечник; 12 – обмотка збудження; 13 – стальна втулка; 15 – шпонка; 16 – шайба; 17 – гайка кріплення шківа; 18 – втулка упорна; 19 – шків; 20 – ротор; 21 – вентилятор; 22 – кришка; 23 – стяжний болт;

б – випрямний блок БПВ4 – 45; 1 – негативна шина (тепловідвод); 2 – діод ВА – 20 зворотної полярності; діод ВА - 20 прямої полярності; 4 – затискач для виведення фази генератора; 4 – ізоляційні втулки; 5 – позитивна шина.

Статор набраний з пластин електротехнічної сталі, зварених між собою. З внутрішньої сторони в пазах статора з допомогою текстолітових клинів закріплені 18 котушок фазних обмоток. Котушкимають по 13 витків дроту ПЭВ – 2 діаметром 1, 35...1, 45 мм. Фази, які мають по шість котушок, з’єднані в “зірку”. Кінці фаз спаяні, а початки з’єднані із затискачами кремнієвого випрямного блока типу БПВ – 45 чи ВБГ – 1.

Ротор генератора, на валу якого розміщені втулка 13 з обмоткою 12 збудження, дзьобоподібні полюсні наконечники 11 і два контактні кільця 6 з ізолювальними втулками, обертається в двох кулькових підшипниках 5 і 14, встановлених відповідно в кришках 3 і 22. Обмотка збудження складається з 570 витків дроту діаметром 0, 74...0, 83 мм. Її опір при температурі 25 ⁰ С складає 3, 7± 0, 2 Ом. Обмотки ротора і статора просочуються лаком. Підшипники передньої і задньої кришок ущільнені з двох сторін.

Кришки генератора спільно з лапами кріплення відлиті з алюмінієвого сплаву. В отвори лап і в місця посадки підшипників для підвищення міцності і довговічності встановлені стальні втулки. Друга лапа передньої кришки служить для кріплення натяжної планки. В обох кришках виконані вентиляційні вікна.

Щітковий вузол складається з щіткотримача 9, закріпленого болтом 10 на задній кришці, і двох щіток 7. Одна з щіток з’єднана з клемою 8 (Ш), а друга болтом кріплення щіткотримача - з корпусом (“ - “) генератора. На кришці встановлено ізольований від корпуса затискач генератора “ +”. Клеми

“ + ”, “ - “ і Ш генератора з’єднують з однойменними клемами регулятора напруги. Живлення обмотки збудження подається через мідно графітові щітки марки М1, які притискаються до контактних кілець з зусиллям

1, 8...2, 6 Н. Щітки прямокутного перерізу 6 ´ 6, 5 мм, їх висота 15 мм. В них зароблені мідні канатики, перехідний опір яких не більше 5 Ом.

Випрямний блок БПВ – 45 складається з двох шин – тепло відводів 1 і 6 (рис. 9. 10 б) із запресованими в них діодами типу ВА20 прямої 3 і зворотньої 2 полярності. Тепловідводи скріпляють гвинтовими затискачами 4 через ізолювальні втулки 5. Виводи діодів прямої і зворотної полярності попарно з’єднані між собою і з гвинтовими затискачами 4, до яких підключені початки фазних обмоток статора. Випрямні блоки БПВ – 4,

ВБГ – 1 і ВБГ – 1Б взаємозамінні.

На двигуні МеМЗ – 245 встановлений генератор змінного струму Г222 (рис. 9. 6.), який представляє трьохфазну, шестиполюсну електричну машину з електромагнітним збудженням, вмонтованим випрямним блоком БПВ6 – 50 – 02 та інтегральним регулятором напруги Я112/1.

Таблиця 9. 2. Технічна характеристика генератора Г222.

Генератор встановлений з правої сторони двигуна і кріпиться до кронштейна болтом (рис. 9. 6.), а його положення фіксується на натяжній планці гайкою 1. Привод генератора здійснюється від шківа 7, розміщеного на носку колінчастого вала з допомогою клиноподібного паса 3.

Рис. 9. 6. Привід генератора і перевірка натягу паса:

1 – гайка кріплення генератора до натяжної планки; 2 – натяжна планка; 3 – пас; 4 – шків приводу генератора; 5 – генератор; 6 – гайка болта кріплення генератора до кронштейна; 7 – шків колінчастого вала

Трьохфазний змінний струм, який індукується в обмотці, перетворюється в постійний випрямним блоком 14 (рис. 9. 7.), який прикріплений до кришки 13. Електронний регулятор 23 з щіткотримачем 25 і захисною кришкою прикріплений до кришки 13.

Рис. 9. 7. Генератор Г222:

1 – шків з вентилятором; 2 і 9 – полюсні наконечники ротора; 3 – дистанційна втулка; 4 і 18 – передній і задній підшипники; 5 і 13 – кришки з сторони приводу і контактних кілець; 6 – обмотка ротора; 7 – статор; 8 – обмотка статора; 10 – буферна втулка; 11 – втулка; 12 – підтискна втулка; 14 – випрямний блок; 15 – діод; 16 – гвинт кріплення випрямного блока; 17 – контактне кільце; 19 – конденсатор; 20 – вал ротора; 21 – вивід “ 30 “ генератора; 22- вивід “ 0 “ генератора; 23 – регулятор напруги; 24 – щіткотримач;

25 – щітка; 26 – шпилька кріплення генератора до натяжної планки

Схема з’єднань генератора показана на рис. 9. 8.

Рис. 9. 8. Схема приєднання генератора в загальну електричну схему автомобіля:

G1 – акумуляторна батарея; G2 – генератор; S – вимикач запалювання; R1 і R2 – споживачі електроенергії; Пр1 і Пр2 – запобіжники; С – конденсатор К73 – 21В (2, 2 мкФ, 160 В); HL – контрольна лампа (12 В, 1, 2 Вт); РС – реле контрольної лампи РС702.

Напруга для збудження генератора при включенні запалювання подається від акумуляторної батареї до клеми “ Б “ і через реле РС на контрольну лампу HL – лампа горить.

Після запуску двигуна під дією випрямленого струму фазної напруги від клеми “ 0 “ якір реле притягується до сердечника і розмикає контакти, струм через лампу не проходить і вона не горить.

Керована напруга подається на вивід “ В “ регулятора безпосередньо від клеми “ 30 “.

Охолодження генератора здійснюється з допомогою вентилятора 1 (рис. 9. 7).

Статор8 представляє собою пакет пластин з електротехнічної сталі, в 36 пазах якого закладена трьохфазна обмотка, яка складається з 6 безперервно намотаних котушок по 9 витків в кожній ( у фазі 54 витки) емальованого дроту діаметром 0, 95 мм. Кінці фазних обмоток виведені на з’єднувальну колодку. Обмотки статора з’єднані « зіркою ».

Ротор складається з обмотки збудження 6, яка розміщена в поліамідному каркасі, який встановлений на двох дзьобоподібних половинках ротора 2 і 9, напресованих на вал до упору в їх торці. На вал на ізольованій втулці напресовані два контактні кільця 17, до яких припаяні виводи обмотки збудження. Обмотка збудження має 485± 3 витки емальованого дроту діаметром 0, 71 мм.

Ротор обертається в двох кулькових підшипниках 4 і 18 закритого типу, які не потребують поповнення мастильного матеріалу в процесі експлуатації, і розміщених в передній 5 ( з сторони приводу) і задній 13 кришках.

На задній кришці розміщені: назовні щіткотримач 24 з інтегральним 23 регулятором напруги Я112В і конденсатор 19, а всередині випрямний 14 блок БПВ6 – 50 – 02. Інтегральний регулятор підтримує напругу 14,1± 0,4 В і регулювання не потребує.

Передня і задня кришки з розміщеним між ними статором стягнуті чотирма болтами.

На передній кінець вала ротора на сегментній шпонці встановлений шків 1 з крильчаткою. Шків на валу закріплений гайкою з моментом затягування 45…72 Н× м (4,5…7,2 кгс× м). При цьому шайба встановлюється опуклою стороною до гайки.

Читайте також:

1. I. Особливості аферентних і еферентних шляхів вегетативного і соматичного відділів нервової системи
2. VI.3.3. Особливості концепції Йоганна Гайнріха Песталоцці
3. VI.3.4. Особливості концепції Йоганна Фрідриха Гербарта
4. А. Особливості диференціації навчального процесу в школах США
5. Агітація за і проти та деякі особливості її техніки.
6. Аграрне виробництво і його особливості
7. Аграрне право як галузь права, його історичні витоки та особливості.
8. Аеродинамічний розрахунок ротора вітроустановки
9. Алгоритм розробки техніко-економічного обґрунтування будівництва нового та реконструкції діючих підприємств харчування.
10. Аналіз конструкції рульового керування.
11. АНАТОМІЯ І ФІЗІОЛОГІЯ ЦЕНТРАЛЬНОЇ ТА ПЕРИФЕРИЧНОЇ НЕРВОВОЇ СИСТЕМИ, ЇЇ ВІКОВІ ОСОБЛИВОСТІ
12. Анатомо-фізіолгічні особливості

Переглядів: 2408