• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция

Метод розрахункових кривих

Розрахунковими кривими можна користуватися під час розрахунку струму КЗ у складних колах. У цьому випадку складну схему з багатьма джерелами ЕРС необхідно звести до простої променевої з кількома вітками.

Послідовність розрахунку трифазного КЗ:

1. Складаємо розрахункову схему мережі, в яку СГ вводимо надперехідним опором . Навантаження не враховуємо, за винятком потужних синхронних компенсаторів і двигунів, які знаходяться близько до точки КЗ. Їх враховуємо надперехідними опорами. Ніяких ЕРС в схему заміщення вводити не потрібно.

2. Аналізуючи розрахункову схему, об'єднуємо генератори в окремі генеруючі вітки.

Під час об'єднання генераторів у вітки необхідно виходити в першу чергу з їх електричної віддаленості від точки КЗ і потужності. Враховується також тип генераторів, параметри АРЗ тощо.

Якщо в схемі є джерела незмінної періодичної напруги, то його обов'язково виділяємо в окрему вітку.

Знаходимо результуючу реактивність відносно місця КЗ.

3. Для розрахункової схеми визначаємо взаємні опори між кожною з обраних груп генеруючих віток і точкою КЗ.

Якщо розрахунок виконується без застосування обчислювальної техніки, то в більшості випадків взаємний реактанс можна визначити, знаючи результуючий реактанс відносно точки КЗ та коефіцієнти струморозподілу. Наприклад, для системи

,

(3.1)

де Сс- коефіцієнт струморозподілу вітки системи; - результуючий реактанс відносно точки КЗ.

4. Знайдені взаємні реактанси генераторних віток виражаємо у відносних одиницях, визначених за сумарною номінальною потужністю генераторів, об'єднаних разом. Наприклад, якщо у вітку М об'єднано три генератори з потужностями SГ1н, SГ2н, SГ3н, а значення виражено у відносних базових одиницях, то розрахунковий реактанс дорівнює:

,

(3.2)

де .

Якщо виражено в іменованих одиницях, то

(3.3)

де Uсн- середня номінальна напруга ступеня, до якого зведено .

5. Обираємо відповідні розрахункові криві (рис.3.1 а,б).

6. Для генераторних віток за кривими для заданого моменту часу t визначаємо значення періодичної складової струму короткого замикання , вираженого у відносних номінальних одиницях.

Розрахункові криві побудовані для . Якщо , то зміною періодичної складової в часі можна знехтувати і визначити її, як

.

Діюче значення періодичної складової струму короткого замикання від системи у часі не змінюється і у відносних базових одиницях дорівнює

.

(3.4)

7. Періодичні складові струму короткого замикання віток виражаємо в спільній для всієї схеми системі одиниць, а саме - у відносних базових одиницях, або в іменованих одиницях, зведених до одного ступеня напруги. У другому випадку для генераторних віток

(3.5)

де - сумарний номінальний струм вітки, зведений до середньої номінальної напруги ступеня Ucн, де розглядається КЗ.

Для вітки системи

(3.6)

де - базовий струм, зведений до середньої номінальної напруги ступеня, де розглядається КЗ.

8. Визначаємо сумарний струм у місці КЗ, додаючи струми усіх генеруючих віток. Слід пам'ятати, що ці струми повинні бути зведені до одного ступеня напруги і виражені у спільній системі одиниць.

Рис. 3.1а. Розрахункові криві для типового гідрогенератора з АРЗ

Рис. 3.1б. Розрахункові криві для типового турбогенератора з АРЗ

Інші розрахункові криві, які називають типовими, зображено на рис. 3.2. Вони дають змогу визначити періодичну складову струму КЗ в інтервалі часу 0...0,5 с. Криві справедливі для турбогенераторів потужністю 12,5 ... 800 МВт, гідрогенераторів потужністю до 500 МВт і потужних синхронних компенсаторів

Рис. 3.2. Типові криві

Розрахункові криві – це сукупність залежностей

при

і додаткових кривих

при ,

де – періодична складова струму генератора в момент часу t; – періодична складова струму генератора в початковий момент КЗ; – номінальний струм генератора; – струм у місці КЗ в момент часу t; – струм у місці КЗ в початковий момент часу.

Для визначення струму КЗ в схемі, яку можна зобразити однією генеруючою віткою необхідно:

1) скласти схему заміщення в яку СГ ввести надперехідними реактансами та ЕРС;

2) обчислити початкове значення періодичної складової струму в місці КЗ, яке співпадає з струмом генератора, та визначити його у відносних одиницях при сумарній номінальній потужності генераторів ;

3) за цим значенням струму вибираємо типову криву за рис. 3.2;

4) для розрахункового моменту часу t за кривими рис. 3.2 визначаємо ;

5) визначаємо струм КЗ .

Якщо точку КЗ розміщено за спільним для генератора й системи опором, то струм КЗ визначаємо в такій послідовності:

1) обчислюємо струми та і і знаходимо їх відношення ;

2) за цим відношенням вибираємо криві рис. 5.4,б;

3) знаходимо відношення ;

4) для заданого моменту часу t за кривими рис. 5.4,а визначаємо . Потім за кривими рис. 3.2,б при відомому відношенні визначаємо ;

5) визначаємо струм КЗ

.

Результуючий струм у точці КЗ для моменту часу t визначаємо, додаючи струми від окремих генеруючих віток.

Приклад 3.1. У точці К схеми, зображеної на рис. 3.3а, виникло трифазне КЗ. Для моменту часу обчислити періодичну складову струму КЗ і залишкову напругу на початку лінії.

Значення параметрів елементів схеми:

генератор G: генератор працює з АРЗ - ;

трансформатор Т: , ;

лінії Л-1 та Л-2: ;

система С: .

а	б
Рис. 3.3. Принципова схема (а) та розрахункова схема заміщення (б) до задачі 3.1

Задачу розв’язуємо наближеним методом у відносних базових одиницях. Приймаємо ; . Відповідну розрахункову схему заміщення зображено на рис. 3.3б.

Визначаємо опори елементів схеми:

;
;
;
.

Згортаємо схему і визначаємо результуючий опір та коефіцієнти струморозподілу:

;
;
;
;
;
.

За (3.3) визначаємо розрахунковий опір для вітки генератора:

.

Опір системи, виражений у відносних базових одиницях, обчислюємо за (3.1):

.

Для генератора за розрахунковими кривими рис. 3.1 для моменту часу визначаємо .

Струм від системи .

Результуючий струм у точці КЗ, виражений в обсолютних одиницях при напрузі 230 кВ,

.

Залишкова напруга на початку лінії, виражена в абсолютних одиницях:

.

Читайте також:

1. B. Тип, структура, зміст уроку і методика його проведення.
2. D) методу мозкового штурму.
3. Demo 11: Access Methods (методи доступу)
4. H) інноваційний менеджмент – це сукупність організаційно-економічних методів управління всіма стадіями інноваційного процесу.
5. I Метод Шеннона-Фано
6. I. ЗАГАЛЬНІ МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ
7. I. Метод єдиної подібності.
8. I. Метод рiвних вiдрiзкiв.
9. II. МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ
10. II. УЧЕБНЫЕ И МЕТОДИЧЕСКИЕ ПОСОБИЯ, ПРАКТИКУМЫ
11. IV. КЕРІВНИЦТВО, КОНТРОЛЬ І НАДАННЯ ОРГАНІЗАЦІЙНО-МЕТОДИЧНОЇ ДОПОМОГИ ПРАКТИКАНТАМ.
12. IV. Метод супутних змін.

Переглядів: 2949