Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Контакти
 


Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция






Лінійний тракт ЦСП

Цифровий лінійний тракт (ЦЛТ) є сукупністю технічних засобів, що забезпечують передачу цифрових сигналів у ме­жах даної ЦСП, і складається з однорідних ділянок і пунктів об'єднання і виділення цифрових сигналів. Однорідні ділян­ки провідних лінійних трактів усіх видів включають лінії зв'язку і встановлювані проміжні станції. Провідні лінії ЦЛТ будуються на основі симетричних чи коаксіальних кабелів за одно- чи дво-кабельними схемами. Загальна структурна схема ЦСП для одного напрямку передачі дається на рисунку 12.

Рис 12. Узагальнена структура ЦСП

Багатоканальний цифровий сигнал формується за до­помогою пристроїв об'єднання (ПО) цифрових потоків пер­винних систем (ПС) передачі, причому для забезпечення передачі аналогових сигналів в обладнанні кінцевих пунк­тів КП-1 і КП-2 передбачаються пристрої аналого-цифрово­го і цифро-аналогового перетворення, об'єднані в аналого-цифровому обладнанні (АЦО).

Цифро­вий лінійний тракт починається і закінчується кінцевим об­ладнанням лінійного тракту (КОЛТ), де здійснюється пере­творення коду, вводиться сигнал циклової синхронізації та ш. ЦЛТ розбивається на ділянки регенерації (регенераційні ділянки), на стиках яких установлюються регенератори, що розташовані в необслуговувальних (Ї>ПН) і обслуговуваль-них (РПО) регенераційних пунктах. Регенератори призначені для запобігання перетворень і для відновлення сигналів із заданою точністю їх амплітуди, форми і часового положення імпульсів. Всі ці перетворення відбуваються через завади і перехідні процеси на ділянці регенерації. Максимальна дов­жина ЦЛТ і довжина ділянки регенерації позначаються, від­повідно, а відстань між сусідніми кінцевими регенащиними пунктами називається секцією дистанційного живлення і позначається як І

В кінці ЛІ розташований пристрій розділення (ПР), що забезпечує одержання індивідуальних сигналів.

До основних параметрів, що характеризують ЦЛТ і ЦСП у цілому відносяться в першу чергу максимальна дальність зв'яз­ку, швидкість передачі, ймовірність помилки і надійність зв'яз­ку. При цьому під максимальною дальністю Ь розуміється довжина ЦЛТ, при якій із заданою ймовірністаТгарантується виконання норм на якість каналів зв'язку. Швидкість передачі визначається даними конкретної ЦСП і вибирається відповідно до існуючої ієрархії цифрових систем. У стаціонарних ЦСП швидкість передачі умовно визначають числом еквівалентних каналів ТЧ (наприклад, у системі ГКМ-120 швидкість пере­дачі сягає 8,448 Мбіт/с, або 120 каналів ТЧ).

7. Лінійний тракт радіосистем

Серед радіосистем найбільшого поширення набули радіо­релейні системи передачі (РРСП) прямого бачення, тропо­сферні (ТРСП) і супутникові системи передачі (ССП), у яких для організації групового радіоканалу з вихідних типових каналів використовується спеціальне обладнання сполучення (ОС). Останнє встановлюється на мережних станціях чи стан­ціях мережних вузлів (рис. 13), тому що вони територіаль­но віднесені від станції радіосистеми передачі (РСП). їхній зв'я­зок здійснюється по провідній з'єднувальній лінії СЛ.

 

 

Рис. 13. Узагальнена структурна схема системи радіопередачі У РСП

Використовується подвійне перетворення групо­вого аналогового чи цифрового сигналу, що надходить на від­повідне кінцеве обладнання (КО) передавальної частини трак­ту, де здійснюється модуляція сигналу проміжної частоти (ПЧ). В кінцевому обладнанні лінійного тракту КОРСП спо­чатку здійснюється один із завадостійких різновидів моду­ляції сигналу ПЧ, а потім отриманий сигнал ПЧ передається на кінцеве обладнання радіостволу (КОРС) — радіопереда­вач, де здійснюється модуляція носійного СВЧ-коливання. Отриманий у такий спосіб СВЧ-сигнал направляється через обладнання об'єднання стволів і обладнання з'єднування пе­редачі і прийому (на рисунку не наведені) в антену і випромі­нюється в напрямку наступної (приймальної) станції.

На приймальному боці радіостволу здійснюються зворотні перетворення: спочатку в модульований сигнал ПЧ, а потім у груповий сигнал вихідного виду. Для компенсації втрат при поширенні СВЧ-сигналу в радіостволі можуть встановлю­ватися ретрансляційні пункти РРС того чи іншого виду, в тому числі і супутникові.

Ретранслятори використовуються виключно активні (ма­ють автономні джерела енергії), які у свою чергу можуть бути трьох типів:

1) з ретрансляцією по смузі частот вихідного групового сигналу, об'єднаного за виходами КОРС;

2) з ретрансляцією по сигналу ПЧ (об'єднані за виходами КОРСП);

3) з ретрансляцією по СВЧ - сигналу (об'єднані по входах КОРСП).

У першому типі ретранслятора перетворення здійснюється по вихідному груповому сигналу, тобто сигнал ПЧ перетво­риться у вихідний груповий сигнал, а після посилення і ко­рекції — назад у сигнал ПЧ, що дозволяє здійснювати висо­коточну корекцію трансльованих сигналів, а при наявності відповідної кінцевої апаратури виконувати введення і виве­дення частини (чи усіх) інформаційних сигналів на рівні ти­пових каналів чи мережних трактів.

На відміну від розглянутого ретранслятора ретранслятор другого типу характеризується менш точною корекцією ха­рактеристик радіотракту, але дозволяє легко виділяти інфор­маційні сигнали з тракту на ретрансляційній станції. У цьому випадку перетворення прийнятих СВЧ-сигналів у сигнали ПЧ і зворотне перетворення здійснюються з використанням мо­дуляції з наступним посиленням і корекцією сигналів ПЧ підсилювачами проміжної частоти (ППЧ).

Найбільш простим є ретранслятор третього типу, що здійс­нює пряме посилення сигналу СВЧ і може застосовуватися як бортовий ретранслятор, причому, щоб уникнути самозбу­дження через паразитний зворотний зв'язок між приймаль­ними і передавальними частинами в тракт СВЧ вводиться перетворювач, за допомогою якого область прийнятого спектра транспонується в область передачі ретранслятора, обумовле­ну планом частот системи передачі.

Незалежно від виду радіосистеми, контроль ЛТ РСП включає:

в вимірювання амплітудних характеристик, наприклад, шляхом інтегрування на інтервалі часу, що дорівнює періоду аналогового сигналу чи тривалості переданого символу цифрових відліків отриманого синфазного і квад­ратурного радіосигналу; ■ вимірювання частотних характеристик, що здійснюються в більшості практичних додатків за допомогою обчис­лення дискретного швидкого перетворення Фур'є, роз­мірністю, обумовленою розширенням по частоті. Отже, для забезпечення необхідних характеристик ЛТ РСП у місцях стиків РС і РСП у заданій смузі частот необхід­но контролювати відповідність до установлених норм амплі­тудно-частотного спектра (рис. 1.18) і амплітудно-часової ді­аграми сигналу, і при їхній неприпустимій розбіжності, здійснювати корегування характеристик устаткування в на­прямку мінімізації виявленої невідповідності.

Рис. 14. Один із шаблонів спектра сигналу

 


Читайте також:

  1. IX. ДОКУМЕНТАЦІЯ З КАДРОВО-КОНТРАКТНИХ ПИТАНЬ
  2. XI. Будівельні контракти
  3. Абстрактна (загальна) форма
  4. Абстрактна модель
  5. Абстрактна модель
  6. Абстрактна модель оптимального планування виробництва
  7. Абстрактна небезпека і концепція допустимого ризику.
  8. Абстрактні класи
  9. Абстрактно-логічні прийоми економічного дослідження.
  10. Альтернативні можливості виробництва масла і тракторів
  11. Базисні умови зовнішньоекономічних договорів (контрактів) купівлі-продажу (поставки)
  12. Баланс потужності трактора та її аналіз.




Переглядів: 3330

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Лінійний тракт із ЧтРК | Мережі зв'язку

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.004 сек.