У нашому душевному житті є такі тенденції і процеси, про які ми нічого не знаємо. Аналіз сновидінь свідчить, що їхні елементи - не справжні, не первинні, а є лише замінниками чогось іншого, невідомого самому сновидцю. Це замінники того, про що сновидець знає, але це знання йому недоступне, бо неусвідомлене. Оскільки збудниками сновидінь можуть бути аморальні бажання, виникає потреба у їхній цензурі й перекрученні, замаскуванні. Сновидіння постає на базі конфлікту між "Воно" і "Я": "Воно" вимагає від "Я" задовольнити інстинктивні бажання. Сновидіння є різновидом компромісу: "Я" прагне зберегти сон, тому напади неусвідомленого бажання сприймає як порушення спокою і намагається їх відбити. Але "Воно" дуже настирливе, тому "Я" вимушене задовольняти його вимоги. Так "Я" ставить сновидіння на сторожу сну і залагоджує цей психічний конфлікт.
Головна функція сновидіння - виконання бажання, тому існують: - інфантильні сновидіння, в яких відбувається пряме вираження бажання; - перекручені сновидіння з непрямим вираженням бажання; - страшні сновидіння, що супроводжуються страхом через вираження бажання.
Тут ідеться про різний за смислом компромісний характер реалізації відповідного бажання: в інфантильних сновидіннях явно справджуються морально дозволені бажання, у звичайних перекручених сновидіннях - замасковано справджуються репресовані бажання, а страшні сновидіння - це явне здійснення репресованих бажань. Жах указує на те, що репресоване бажання виявилося сильнішим за цензуру або має справдитись, не зважаючи на цензуру. Жах карає нас за гріховні бажання. Кара - це також здійснене бажання, але того суб'єкта, який запроваджує цензуру, тобто нашого "Над-Я".
Те, що страшні сновидіння руйнують сон, означає, що душевна робота не досягає своєї мети - галюцинаторного здійснення бажання, яке задовольняло б "Я" і "Воно": страшне сновидіння лякає й будить сумління. У сновидінні відбувається безпосереднє підключення до природного творчого процесу, тому можна стверджувати, що сновидіння, як і творчість, можуть бути вдалими й невдалими, майстерними й не зовсім.