Процес виховання, його специфіка, компоненти і рушійні сили.

Змістовий модуль 3. Теорія виховання

Тема 13.Виховання в цілісному педагогічному процесі. Суть і зміст процесу виховання.

План.

1. Процес виховання, його специфіка, компоненти і рушійні сили.

2. Етапи процесу виховання. Управління процесом виховання.

3. Самовиховання, його сутність, умови, етапи, прийоми реалізації.

4. Перевиховання, його сутність, функції, етапи, принципи реалізації.

5. Сутність і особливості національного виховання.

6. Результати та підвищення ефективності процесу виховання.

Література.

1. Бех І. Наукове розуміння особистості як основа ефективності виховного процесу //Поч.школа. – 1998. - № 2.- С. 2 – 6.

2. Бех І. Виховання особистості. – К.: Либідь, 2004. – 678 с.

3. Бордовская Н.В., Реан А.А. Педагогика. - Спб.: Питер, 2000. – 304 с.

4. Волкова Н.П. Педагогіка . –Київ. – Академія. – 2001. – С. 196 – 201.

5. Галузинський В.М., Євтух М.Б. Педагогіка: теорія та історія. – К., 1996. – С. 353 – 359.

6. Кузь В.Г., Руденко Ю.Д., Сергійчук З.О. Основи національного виховання. – Умань, 1993.

7. Матюша І.К. Особистість і колектив як цілісна гармонійна система. – К., 1997. - С. 119 – 127.

8. Мойсеюк Н.Є. Педагогіка. – Київ, 2007. – 300 с.

Процес виховання — це система виховних заходів, спрямованих на формування всебічно і гармонійно розвиненої особистості.

Специфічним для процесу виховання є: а) двосторонній характер; б) багатогранність завдань і змісту; й) залежність від різноманітних суб'єктивних і об'єктивних факторів; г) трудність розкриття внутрішнього світу дитини, який треба формувати; д) багатство форм, методів і прийомів, якими важко оволодіти; е) неперервність — у вихованні канікул бути не може; є) тривалість у часі — людина виховується все життя; ж) поступове виявлення результатів виховних впливів.

Структурними елементами процесу виховання є: мета, зміст, завдання, форми, методи і засоби виховання, його результати, корегування результатів виховання.

Рушійні сили виховного процесу — це сукупність суперечностей, вирішення яких сприяє просуванню процесу виховання до нових цілей. Є такі суперечності:

а) між необмеженими можливостями розвитку людської природи і
обмежуючими умовами соціального життя;

б) між зрослими соціальне значимими завданнями, які треба вихованцю
вирішувати і тими можливостями, які обмежують його вчинки і дії у
вирішенні цих завдань;

в) між зовнішніми впливами і внутрішніми прагненнями;

г) між впливами сім'ї, школи, громадськості, вулиці, засобів масової інформації;

д) між організованим впливом школи і стихійним впливом оточення;

е) між окремими впливами вчителів, які працюють у даному класі;

є) між рівнем розвитку особистості і виконуваними нею функціями в колективі;

ж) між набутим негативним досвідом поведінки і новими умовами життя
і діяльності;

з) між усвідомленням учнем своїх прав і обов'язків. Компонентами процесу
виховання е: свідомість особистості, її емоційно-почуттєва сфера, навички і
звички поведінки.

Свідомість — властива людині функція головного мозку, яка полягає у відображенні об'єктивних властивостей предметів і явищ навколишнього світу, процесів, що відбуваються в ньому, своїх дій, у попередньому мисленому накресленні їх і передбаченні наслідків, у регулюванні відносин людини з людиною і соціальною дійсністю.

Почуття — психічні стани і процеси, в яких відображено емоційний бік духовного світу людини, її суб'єктивне переживання подій та емоційне ставлення до навколишнього світу.

Навичка — психічне новоутворення, завдяки якому індивід спроможний виконувати певну дію, раціонально, з належною точністю і швидкістю, без зайвих витрат фізичної і нервово-психічної енергії Звичка — схильність людини до відносно усталених способів дій.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Типологія та структура уроку. Тематичне і поурочне планування.	\|	Самовиховання, його сутність, умови, етапи, прийоми реалізації.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.