Портрет аутичної дитини

Симптоми аутизму можна знайти вже в перші місяці життя дитини. В аутичних дітей порушується "комплекс пожвавлення" характерний для нормальної дитини, що розвивається. Така дитина слабко реагує на світло, на звук брязкальця. Набагато пізніше своїх однолітків вона починає пізнавати матір. Але, навіть впізнавши її, вона не тягнеться до неї, не посміхається , не реагує на її відхід. Для неї характерним є відсутній, нерухомий погляд " крізь" людину,вона не відгукується на своє ім’я.

Увагу аутичної дитини може зненацька і надовго привернути будь-який яскравий предмет, однак також зненацька дитина може панічно злякатись цього ж предмету, портрету на стіні, власних пальчиків. У такої дитини часто спостерігається рухові стереотипи: вона може годинами розгойдуватися в колясці чи в ліжечку, одноманітно розмахувати руками, тривалий час видавати ті самі звуки.

І в більш старшому віці аутичні дути здаються усунутими,байдужими до навколишнього. Найчастіше вони уникають прямого погляду, і навіть якщо дивляться на людину просто у вічі, то розглядають окремі частини обличчя чи деталі одягу. Такі діти звичайно прагнуть позбутися контактів з оточуючими людьми. Існує думка , що в них відсутнє бажання спілкуватися, на відміну від тривожних дітей, що хочуть і чекають контактів, але з якої-небудь причини бояться вступити в спілкування.

Від колективної гри аутичні діти відмовляються, віддаючи перевагу індивідуальної гри на самоті. Причому вони можуть роками грати в ту ж саму гру, малювати ті ж самі малюнки. У деяких дітей гра відсутня зовсім, і розвиток затримується на стадії елементарного маніпулювання предметами.

Аутичним дітям властиві стереотипні механічні рухи і дії. Діти з порушенням в спілкуванні люблять дотримувати визначених ритуалів, і найменші зміни в їхньому житті чи режимі можуть стати для них фактором , що травмує. Результатом таких змін буває спалах агресії, що виражається в жорсткій поведінці. Причому дорослі, що знаходяться поруч, часто не розуміють причини вибуху дитини, і не завжди надають пояснення "дрібницям" , що так важливі для аутичної дитини.

Аутичні діти часто успішно працюють з головоломками , кубиками, мозаїками, і цю схильність необхідно використовувати для налагодження контактів з ними.

Іноді таким дітям подобається колекціонувати різні предмети : камінці, папірці, палички. Аутисти можуть бути парціально обдарованими і виявити успішність в окремих областях: володіти абсолютним музичним слухом, відмінно грати в шахи, малювати, рахувати. В улюбленому багатьма американському фільмі "Людина дощу" актор Дастин Хоффман майстерно зобразив аутиста Реймонда, що блискуче відгадував цифрові комбінації в казино.

Для аутичних дітей властиве відставання в розвитку мови ( хоча зрідка зустрічаються і протилежні випадки). Важливо відзначити що цей недолік вони навіть і не намагаються компенсувати жестами, мімікою, на відміну від дітей із затримкою мовного розвитку, але без порушення спілкування. Якщо особливих відхилень у розвитку мови немає, дитина все одно не використовує її повною мірою як засіб комунікації, їй важко підтримувати розмову з іншими людьми. Часто її мова представляє серію монологів, а в діалоговій мові (якщо вона сформована) присутні ехолалії ( безглузді, необдумані повторення почутих фраз).

Якщо аутична дитина і володіє фразовою мовою, у ній як правило відсутній займенник "Я". Поняття "Я" чуже цим дітям. Вони говорять про себе в 2-ій чи в 3-ій особі, як роблять це оточуючі стосовно них. Крім того для їхньої мови характерна фотографічність, несвідомість. Оскільки механічна пам’ять у таких дітей, як правило добре розвинута, вони надовго запам’ятовують окремі висловлення, іноді дуже розумні "дорослі", які не відповідають віку і рівню розвитку. Не вдумуючись у зміст , вони автоматично повторяють фрази, що сподобалися їм, приводячи в захват і розчулення батьків, упевнених у зв’язку з цим у винятковій обдарованості своєї дитини. Аутичні діти , як правило,ні до кого не звертаються з прямими запитаннями , ухиляються від прямих відповідей на питання, звернені до них ( часто вони їх навіть не чують). У них можуть бути порушені інтонація, ритм мови , вони не вірно ставлять наголоси в словах. Навчити їх говорити правильно досить важко , тому що вони не усвідомлюють необхідності цього.

Не сприймаючи свого "Я" , не почуваючи свого тіла, його меж, діти с порушенням спілкування зазнають і деяких труднощів при формуванні навичок самообслуговування. Як правило, вони пізніше інших дітей навчаються вдягатися, роздягатися. Причому багаторазовий показ тієї самої дії не призводить до бажаного результату: дитина не засвоює її.

К.Лебединська вважає, що без своєчасної діагностики і медико-педагогічної допомоги значна частина цих дітей стає не навченою і не пристосованою до життя взагалі. І навпаки, при раннім виявленні порушення і вчасно проведеній корекційній роботі більшість аутичних дітей можна підготувати до навчання, а нерідко - і розвинути їхні потенційні здібності.

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Аутичні діти	\|	Як вивчити аутичну дитину

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.005 сек.