МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів Контакти
Тлумачний словник |
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Звід основних положень угоди Уругвайського раунду із сільського господарства і статуту СОТ
торгівлі для розвинутих країн забере шість, а для країн, що розвиваються, – десять років. Наведені положення фактично є нормами міжнародного права в галузі сільського господарства. Разом з тим дотримання правил хоча і носить обов’язковий до виконання характер, проте також визначається ступенем впливу окремих держав. Наслідки від вступу до СОТ для країни визначаються перш за все рівнем її конкурентоспроможності. У 2004 р. Україна за рейтингом конкуренто-спроможності WEF обійшла Румунію, Болгарію і Сербію, хоча перемістилася в рейтингу вниз із 69-го на 71-ше місце (за рахунок розширення списку країн, у яких проводилося дослідження). Згідно з дослідженнями WЕF в Україні й досі відсутні перспективи для зростання рівня конкурентоспроможності. Ця організація розраховує ще один показник-потенціал зростання конкурентоспроможності і публікує рейтинг країн світу відповідно до нього. У 2004 р. Україні в цьому рейтингу належало 86-те місце серед 102 країн, останнє серед країн Європи, хоча експерти WЕF у своєму звіті відзначили певні ознаки макроекономічної стабільності, що вплинуло і на підвищення рейтингу кредитоспроможності. 22. Порівняльні позиції конкурентоспроможності України згідно з оцінками Світового економічного форуму (серед лідерів, країн з перехідною економікою та аутсайдерів)
У 2003 р. Україна посідала у рейтингу зростання конкурентоспроможності 84-те місце. Конкурентоспроможність аграрного сектора України оцінюється як низька: частка збиткових підприємств по роках відповідно становила у 1998 р. – 70 %, у 2000 р. – 35 %, у 2002 р. – 54 %, 2004 р. – 34 %, 2005 р. – 36,4 %. У зв’язку з викладеним виникає питання про можливість зниження державної підтримки сільськогосподарського виробництва. Зі вступом до СОТ країна має зменшувати частку витрат на підтримку сільськогосподарського виробництва, що належать до «жовтого кошика», частка яких в Україні у 2005 р. становила (згідно із сумами, запланованими бюджетом) 66 % від усієї суми підтримки. Група заходів так званої «зеленої скриньки» охоплює заходи державної підтримки сільського господарства, що не спричиняють неефективний розподіл ресурсів у аграрній сфері. Ці заходи не спрямовані на підтримку цін виробників. Державні витрати в межах «зеленої скриньки» можуть здійснюватися у таких напрямах: · наукові дослідження, підготовка та підвищення кваліфікації кадрів, інформаційно-консультаційне обслуговування; · ветеринарні та фітосанітарні заходи, контроль безпеки продуктів харчування; · сприяння збуту сільгосппродукції, включаючи збирання, обробку і розповсюдження ринкової інформації; · удосконалення інфраструктури (будівництво шляхів, електромереж, меліоративних споруд) за винятком операційних витрат на її утримання; · утримання стратегічних продовольчих запасів, внутрішня продовольча допомога; · забезпечення гарантованого доходу сільгоспвиробникам, удосконалення землекористування тощо; · підтримка доходів виробників, не пов'язана з видом і обсягом виробництва (наприклад, виплати просто на основі статусу землевласника або виробника); · сприяння структурній перебудові сільськогосподарського виробництва (наприклад, виплати за програмами переміщення виробництва з аграрного сектора в неаграрний); · охорона навколишнього середовища; · програми регіонального розвитку (наприклад, виплати за програмами регіональної допомоги у депресивних регіонах). Держава має право фінансувати заходи «зеленої скриньки» у будь-якому необхідному обсязі залежно від можливостей свого бюджету. [31] До заходів «зеленої скриньки» належать також субсидії, обсяг яких становить менше ніж 5 % від вартості продукції (незалежно від того, чи вони орієнтовані на конкретний продукт, чи на все сільськогосподарське виробництво). У державному бюджеті 2005 р. витрати, які можна кваліфікувати як витрати на заходи «зеленої скриньки» СОТ, були заплановані на рівні 1 190 696,5 тис. грн (з урахуванням витрат на земельну реформу і на наукові розробки в Українській академії аграрних наук). У бюджеті, що розподіляється через Міністерство аграрної політики, заплановані витрати на заходи «зеленої скриньки» становлять 963 103,5 тис. грн. Заходи «зеленої скриньки» – це 34 % у структурі державної підтримки сільського господарства коштами державного бюджету у 2005 р. У процесі набуття членства у СОТ в Україні спостерігається тенденція до зростання заходів «зеленої скриньки» у структурі державної підтримки сільського господарства. Отже, переваги і загрози від вступу України до СОТ можна звести в умовний перелік. Приєднання до СОТ має такі вигоди для України: - отримання у відносинах з усіма країнами-членами СОТ режиму найбільшого сприяння, що важливо, перш за все, у випадках утисків прав України; - вихід у міжнародний правовий простір і отримання захисту вітчизняних виробників на основі застосування норм і правил СОТ; - доступ до механізму розв’язання торгових суперечок у межах СОТ; - приведення українського законодавства і практики зовнішньоторговельної діяльності у відповідність з міжнародними методами регулювання торгівлі; - розширення доступу вітчизняних підприємців до зовнішніх ринків унаслідок створення сприятливіших умов для інвестиційної співпраці; - безпосередня участь у подальшій розробці норм, що регулюють міжнародну торгівлю. Негативні наслідки приєднання до СОТ: - неконтрольоване відкриття українського ринку; - жорсткий зв’язок національного законодавства з правовими нормами СОТ і «зв’язування» митного тарифу; - можливе різке скорочення прямого і непрямого субсидування з бюджетів усіх рівнів; - відсутність гарантій відносно застосування до України обмежувальних антидемпінгових процедур; - зниження митних бар’єрів і ослаблення стимулів для збільшення потоків іноземних інвестицій (згідно з загальним правилом, підтвердженим світовою практикою, у країни з несприятливим інвестиційним кліматом інвестиції в масовому порядку надходять тільки у разі можливості надходження до неї і товарів); - падіння конкурентоспроможності українських підприємств на внутрішньому ринку через конкуренцію з іноземцями, а отже, спад власного виробництва і ще більше посилення сировинної спеціалізації вітчизняного виробництва; - мінімізація масштабів прямого державного регулювання внутрішніх цін на енергоносії і транспортних тарифів, зближення їх зі світовими цінами, що потягне за собою зростання витрат на виробництво, особливо в енергомістких галузях; - скорочення надходжень до бюджету через зниження митних зборів; - обмеження свободи держави в галузі застосування тих чи інших заходів регулювання зовнішньоторговельної діяльності [32 – 33]. Читайте також:
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|