Теорія Д. Б'юкенена та її випив на розвиток науки про державні фінанси. Проблема інформаційної асиметрії при ухваленні фінансових рішень та напрями її вирішення в Україні.

Дж.-М.-Дж. Б'юкенен досліджує проблему, що лежить на стику економічної теорії та теорії державного управління. Активізація участі держави у бізнесі та господарському регулюванні зумовлює потребу дослідження практики прийняття рішень. Необхідно домогтися, щоб прийняття законів, встановлення податків, розподіл бюджетних коштів, інші рішення владних органів насправді відповідали потребам суспільства, а не окремих осіб чи бізнес-груп. Вчений вважає, що пріоритетним повинен бути не вибір певної політики (неокейнсіанської, монетарної або іншої), а обмеження державного регулювання і регламентації.

Теорія громадського вибору досліджує ринок політичний, на якому взаємодіють політики, виборці і державні чиновники. За аналогією з традиційним ринком товарів та послуг продавцем тут є політик, покупцем — виборець, а держава має виконувати посередницькі функції.

Теорія громадського вибору передбачає, що політична поведінка основана на тій же логіці, що і ринкова, а питання про її мотиви є похідним. Представники теорії негативно ставляться до державного втручання в економічне життя, вважаючи, що ринок не є ефективним регулятором, але держава буде ще гіршим.

Ця теорія вивчає, як конкуренція політиків за голоси виборців призводить до посилення державного втручання в економіку; як через державні програми дохід перерозподіляється від найбідніших і найбагатших верств населення на користь середніх класів; як малі, але згуртовані політичні групи можуть брати верх над широкою, але розпорошеною політичною більшістю. Тому, на думку Дж.-М.-Дж. Б'юкенена та його прихильників, слід знайти інструменти, що пов'яжуть практичну і правову діяльність з економічною теорією неокласиків. Щоб підтримати ефективність регулювання, треба кардинально вдосконалювати сам механізм прийняття рішень на політичному рівні, сформувати нову, подібну до діючої на товарно-грошовому ринку систему вироблення політичних рішень.

Не політичному ринку замість принципу "один долар —- один голос" діє принцип "одна людина — один голос". Саме з цим теоретики громадського вибору пов'язують високу ймовірність появи у сфері політики малооптимальних з точки зору суспільства результатів. Громадяни в політичному процесі не можуть керуватися правилами торгівлі, оскільки споживачем суспільних благ є не окрема людина, а суспільство загалом. Але у політиці все-таки існує аналог вільної торгівлі, переконує Б'юкенен. Це згода між людьми, що властива будь-якому виду обміну. Досягнута учасниками колективного вибору одностайність в політиці є аналогічною добровільному обміну індивідуальних товарів на ринку.

Теоретики громадського вибору пропонують нову концепцію організації політичного ринку: реформувати політичні процедури і правила у такий спосіб, щоб вони сприяли досягненню загальної згоди. У межах "політичного обміну" виокремлюють два рівні громадського вибору:

1. Розроблення правил і процедур політичної гри. Наприклад, правил, що регламентують способи фінансування бюджету, схвалення державних законів, систем оподаткування (зокрема, принцип одностайності, кваліфікованої більшості, правило простої більшості тощо). Це дасть змогу узгоджувати рішення. Сукупність пропонованих правил, норм поведінки, процедур Б'юкенен називає "конституцією економічної поведінки".

2. Практична діяльність держави та її органів на основі прийнятих правил і процедур. З огляду на це критерієм справедливості та ефективності політичної системи повинно стати поширення правил економічної гри на політичний процес. Прихильники теорії громадського вибору вважають, що держава повинна виконувати захисні функції і не брати на себе функцію участі у виробничій діяльності.

Будучи прихильником внесення конституційних поправок для формування збалансованого федерального бюджету, Дж.-М.-Дж. Б'юкенен на основі моделі постконституційної поведінки обґрунтовує можливість для політиків отримати політичну підтримку шляхом збільшення витрат на спеціальні та соціальні цілі, одночасно стримуючи зростання податків, яке могло б покрити ці затрати.

Загалом у працях ученого послідовно обґрунтовується теза, що масштаби економічного втручання функціонуючої на демократичних принципах держави потребують конституційних обмежень або конституційно закріплених правил, які заборонятимуть утворення дефіцитів бюджету чи обмежуватимуть їх розміри. Такий підхід схвалили багато парламентів різних країн.

Натепер вченими західних країн здійснено серію досліджень проблем бюрократії, лобістської діяльності, війн і революцій, добродійності та ін.

Дж.-М.-Дж. Б'юкенен показав, що протягом останніх 150 років американської історії баланс державних доходів і витрат зводиться до від'ємного сальдо в основному у періоди війн та економічних криз. У першому разі це спричиняє зростання воєнних асигнувань, а у другому — короткострокове зниження податкових надходжень до державної скарбниці. У мирний час за сприятливої економічної кон'юнктури сальдо бюджету виявлялося, як правило, позитивним, і надлишок фінансових ресурсів спрямовувався на погашення державного боргу.

Економіст аналізував і питання про те, як може існувати країна з величезним державним боргом, спрямовуючи надлишки фінансових ресурсів від податкових надходжень не на погашення боргу, а на розвиток різних соціальних програм. При цьому нарощуються державні витрати за соціальними статтями бюджету для обслуговування політичних інтересів певних політичних груп з метою перемоги на наступних виборах.

На думку вченого, теорія громадського вибору допомагає визначити принципи створення такої фіскальної системи, з якою могли б погодитися всі громадяни. Однією із найважливіших переваг теорії є те, що вона доповнює теорії як державних витрат, так і оподаткування.

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
З оптимуму Парето випливає важливий висновок для фінансової науки, оскільки будь-які реформи у фінансовій сфері не доцільні, якщо вони не покращують життя населення.	\|	Методи бюджетування та особливості їх використання.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.005 сек.