Стратегії ціноутворення на товари, які вже існують на ринку

В основі цінової політики на всі існуючі товари на ринку лежить рішення двох протилежних проблем:

- покращення якості вироблених товарів та послуг;

- зниження ціни на товар.

Стратегія ціноутворення визначається конкретними умовами, які склалися на товарних ринках та особливостями товару.

Стратегія „падаючої ціни”.Якщо вибирається ця стратегія, то її означаючим фактором є попит і пропозиція: ціна на вироби падає, якщо попит росте. В першу чергу знижуються оптові ціни і зниження це досить швидке. При цьому роздрібна ціна може досить довго бути стабільною.

Виробник за цієї стратегії отримує додаткові прибутки не за рахунок високої ціни, а шляхом збільшення об’єму виробництва і збільшення його частки на ринку. У цьому випадку відбувається збільшення прибутку за рахунок так званої „економії на масштабі”.

Стратегія “довгострокової ціни” - стратегія використовується для виробів масового попиту. При цьому протягом довгого часу ціна не має значних коливань. Зниження ціни на ці товари не завжди приводить до збільшення збуту. У цьому випадку для збільшення прибутку підприємство повинне піти на зниження витрат виробництва.

· Стратегія “сегмента ринку”.Суть її - для кожного сегмента ринку визначається свій споживач. При цій стратегії товар повинен бути чітко зорієнтований на певні групи споживачів.

· Стратегія “гнучкої ціни”. Суть стратегії у постійній зміні ціни залежно від зміни кон’юнктури ринку. Вона використовуєтья у таких випадках:

· за короткий проміжок часу проходить різке коливання цін;

· велика частка у продажу товарів припадає на імпорт;

· потрібно протидіяти новим конкурентам, які мають намір увійти на зазначений ринок.

Стратегія “ціни переваги”. Вона дозволяє виробнику зберігати певні переваги на ринку відносно старих, а тим більше нових конкурентів. Основа цієї стратегії - створення конкурентам перешкод щодо просування товарів на ринок чи створення умов для невигідного інвестування у розвиток виробництва цього товару.

Ефект досягається, якщо:

· підприємство займає провідне місце на ринку;

· товар достатньо відомий і споживач має звичку його купувати.

У цих випадках навіть незначне зниження ціни призводить до того, що конкуренту стає невигідним входити на ринок. Ця стратегія є стратегією захисту підприємства-виробника.

Стратегія ціни на товар, який знятий з виробництва чи випуск його призупинено.Ця стратегія діє лише за умови, якщо на ринку існує попит на товар, навіть коли виробництво зупинено. Як приклад - попит на запчастини для автомобіля, які вже не виробляються. Споживач ладен заплатити значно більшу ціну, ніж вони коштують.

Стратегія “зниженої ціни”.Суть її - на ринку є товари, які доповнюють один одного та можуть бути реалізовані за звичайними цінами разом з товарами за зниженими цінами. Головна мета - привернути увагу споживачів зниженими цінами задля подальшої реалізації товару за звичайними цінами.

Досягається це такими методами:

· продаж товарів у кредит;

· продаж товару за пільговими цінами деякий час, а потім пільги відміняються.

Стратегія “єдиної ціни”.Суть стратегії в тому, що виробник встановлює єдину ціну на товар для всіх споживачів, які хочуть придбати його. Ціна може змінюватися залежно від часу, місця придбання товарів і кількості отриманого сервісу. Але в момент дії ціни всі споживачі мають право придбати цей товар чи послугу за однаковою ціною. Ця стратегія дозволяє закріпити довіру споживача.

Всі розглянуті стратегії ціноутворення мають місце за умов сформованої ринкової економіки, при проведенні державою антимонопольної політики, коли між підприємствами створені ринкові відносини.

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Стратегії ціноутворення на нові товари	\|	Ціноутворення у рамках товарної номенклатури

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.005 сек.