Основні школи сучасної західної соціології

Сучасна західна соціологія представлена різноманітністю шкіл і течій, які розвиваються за багатьма напрямками.

Неофункціоналізм –Зосереджується на розробленні універсальних концепцій, пізнавальних моделей і принципів аналізу, які б пояснювали соціальне життя та були адекватними реальними ситуаціями.

Теорія структурного функціоналізму – Представник цієї теорії

Т. Парсонс вважав, що аналіз будь – якого соціального процесу є частиною дослідження певної системи з установленими межами. Кожна соціальна система покликана задовольняти певні потреби своїх елементів, забезпечуючи їх виживання. Крім того, система має виробити певний процес соціалізації людей, даючи їм змогу сформувати або суб’єктивні мотивації підпорядкування конкретним нормам, або певну загальну потребу такого підпорядкування. Водночас кожна система повинна мати певну організацію видів діяльності та інституційні засоби, щоб успішно протидіяти порушенням цієї організації, вдаючись до примусу або переконання.

Теорії соціального конфлікту – Протягом ХІХ – ХХ ст. набули поширення концепції, які визнають конфлікт одним з найважливіших чинників соціального розвитку. Так американський соціолог Льюис Козер (1913 – 2003 рр.) вважає, що конфлікт внутрішньо притаманний суспільству і відіграє не тільки деструктивну, але й стабілізуючу роль: конфлікт робить чіткішими певні базові цінності суспільства, дозволяє різним суспільним групам краще пізнавати одна одну і тим самим сприяє їх зближенню; конфлікт із зовнішнім ворогом допомагає підтримувати згуртованість суспільства в цілому. Цінність конфліктів полягає в тому, що вони запобігають заціпенінню соціальної системи, відкривають дорогу інноваціям.

Німецький соціолог Ральф Дарендорф (народився 1929 р.) – вважає соціальний конфлікт наслідком опору відносинам панування і підкорення. Придушення соціального конфлікту призводить до його загострення, а «раціональна регуляція» - до «контрольованої еволюції».

Теорії соціального конфлікту, визнаючи конфлікт одним з головних рушіїв соціального прогресу, одночасно розглядають явища, які характеризуються поняттями «злагода», «стабільність», «порядок», «спокій». При цьому злагода вважається нормальним станом суспільства.

Теорія соціального обміну – Втілює спроби встановити зв’язки між макро- і мікрорівнями соціальної реальності. Представники цієї концепції розглядають обмін різними видами діяльності як фундаментальну основу суспільних відносин, на якій формуються певні структурні утворення (влада, статус, престиж, конформізм).

Згідно з цією теорією люди взаємодіють між собою на основі аналізу власного досвіду, потенційних винагород і покарань.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Класичний період в розвитку соціології	\|	Соціологічна думка і соціологія в Україні

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.005 сек.