• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция

Центральні органи виконавчої влади

Згідно з Указом Президента України від 15 грудня 1999 "Про систему центральних органів виконавчої влади", до системи центральних органів виконавчої влади України входять міністерства, державні комітети (державні служби) та центральні органи виконавчої влади зі спеціальним статусом.

Міністерство є головним органом в системі центральних органів виконавчої влади для забезпечення реалізації державної політики у певній сфері діяльності (наприклад, у сфері охорони здоров'я, науки, освіти, промисловості). Керівництво міністерством здійснює міністр.

Міністерство: 1) бере участь у формуванні та реалізації державної політики як у цілому, так і за відповідними напрямами, розробляє механізм її реалізації, 2) прогнозує розвиток економіки у виробничій, науково-технічній, мінерально-сировинний, паливно-енергетичній, трудовій, демографічній, соціальної, фінансової та інших сферах, 3) бере участь у розробці проектів Державної програми економічного і соціального розвитку України, Державного бюджету України; 4) реалізує державну стратегію розвитку відповідної галузі (групи суміжних галузей), 5) бере участь у формуванні та реалізації інвестиційної політики; 6 ) розробляє відповідні фінансово-економічні та інші нормативи, механізм їх впровадження, затверджує галузеві стандарти; 7) видає у передбачених законодавством випадках спеціальні дозволи (ліцензії) на здійснення окремих видів підприємницької діяльності; 8) бере участь у підготовці міжнародних договорів України, укладає міжнародні договори міжвідомчого характеру, здійснює інші функції.

На сьогодні до складу Кабінету Міністрів України входять:

· Міністерство аграрної політики України;

· Міністерство внутрішніх справ України;

· Міністерство екології та природних ресурсів України;

· Міністерство економіки та з питань європейської інтеграції України;

· Міністерство палива та енергетики України;

· Міністерство закордонних справ України;

· Міністерство культури і мистецтв України;

· Міністерство України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи;

· Міністерство оборони України;

· Міністерство освіти і науки України;

· Міністерство охорони здоров'я України;

· Міністерство праці та соціальної політики України;

· Міністерство промислової політики України;

· Міністерство транспорту України;

· Міністерство фінансів України;

· Міністерство юстиції України.

Забезпечення діяльності міністерства та організації роботи з виконання завдань міністерства здійснюється державним секретарем міністерства, який підзвітний і підконтрольний міністрові.

Державних секретарів призначає за поданням Прем'єр-міністра України та звільняє з посади Президент України. Державний секретар має першого заступника та трьох заступників.

Державний секретар відповідно до покладених на нього завдань: організовує розробку нормативно-правових актів, прийнятих міністерством, та подає їх на підпис міністрові, забезпечує вирішення питань, що виникають у взаємовідносинах апарату міністерства з Адміністрацією Президента України, апаратом Верховної Ради України, іншими державними органами і відносяться до їх компетенції; за погодженням з міністром приймає рішення про створення, реорганізації та ліквідації територіальних органів міністерства, а також підприємств, установ та організацій, що входять в сферу управління міністерства; виконує інші функції, пов'язані із забезпеченням діяльності того чи іншого міністерства.

Державний комітет (державна служба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовує і координує Прем'єр-міністр України або один з віце-прем'єр-міністрів чи міністрів. Державний комітет вносить пропозиції щодо формування державної політики відповідним членам уряду і забезпечує її реалізацію у визначеній сфері діяльності, що здійснює управління в цій сфері. Державний комітет очолює його голова.

В системі центральних органів виконавчої влади функціонують такі державні комітети та інші органи, статус яких прирівняно до статусу Державного комітету Україні, а саме:

• Державний комітет архівів України;

• Державний комітет будівництва, архітектури та житлової політики України;

• Державний комітет України по водному господарству;

• Державний комітет України по земельних ресурсах;

• Державний комітет зв'язку та інформатизації України;

• Державний комітет України з енергозбереження;

• Державний комітет України по нагляду за охороною праці;

• Державний комітет України з питань технічного регулювання

та споживчої політики;

• Державний комітет України у справах релігій;

• Державний комітет інформаційної політики телебачення і

радіомовлення України;

• Державний комітет лісового господарства України;

• Державний комітет молодіжної політики, спорту і туризму України;

• Державний комітет України у справах ветеранів;

• Державний комітет у справах охорони державного кордону

Україні;

• Державний комітет статистики України;

• Вища атестаційна комісія України;

• Національне космічне агентство України;

• Пенсійний фонд України;

• Головне контрольно-ревізійне управління України;

• Державне казначейство України.

Центральний орган виконавчої влади зі спеціальним статусом має визначені Конституцією та законодавством України особливі завдання та повноваження, щодо нього може ус встановлюватися спеціальний порядок утворення, реорганізації, ліквідації, підконтрольності, підзвітності, а також призначення і звільнення керівників. Центральний орган виконавчої влади зі спеціальним статусом очолює його голова.

Центральними органами виконавчої влади зі спеціальним статусом є:

· Антимонопольний комітет України;

· Державна комісія з питань оборонно-промислового комплексу України;

· Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку України;

· Державна митна служба України;

· Державна податкова адміністрація України;

· Державна служба експортного контролю України;

· Державна судова адміністрація України;

· Державний департамент України з питань виконання покарань;

· Державний комітет України з питань регуляторної політики та підприємництва;

· Державний комітет ядерного регулювання України;

· Головне управління державної служби України;

· Національна комісія регулювання електроенергетики України;

· Фонд державного майна України;

· Служба безпеки України;

· Управління державної охорони України.

Центральні органи виконавчої влади можуть мати свої територіальні органи, які утворюються реорганізуються і ліквідуються у встановленому законодавством порядку.

Переглядів: 510