Манометри для визначення тиску

Виявлення витоків у водопровідній мережі

Або нормами водоспоживання, але не оплачувані споживачами

Корисні витрати води, враховані водолічильниками

Але витрачена нераціонально

До цієї групи належать:

o втрати води на внутрішніх приєднаннях і в мережах через несправність санітарних приладів;

o нераціональні витрати води промисловими підприємствами (використання води для виробничих цілей без її оборотності).

Корисними вважаються витрати води на власні потреби водопровідно-каналізаційних підприємств, а також на пожежегасіння та пожежонавчання.

Боротьба з витоками та втратами води передбачає:

o організацію обліку води як поданої до мережі, так і реалізованої споживачем (правильне ведення водолічильного господарства, ремонт і перевірка приладів обліку, налагоджена робота абонентного відділу, облік витрат води в разі відсутності водолічильників тощо);

o виявлення та ліквідацію фактичних витоків і втрат води з водопровідної мережі, а також вжиття заходів для попередження витоків і непродуктивних втрат води.

Витоки води в системі водопостачання поділяють на приховані та неприховані.

Приховані витоки, не помітні при поверхневому огляді споруд, відбуваються з мереж, укладених у землі. Вони можуть довгий час залишатись невиявленими і являють собою джерело великих втрат води.

Виявлення прихованих витоків на водопровідних лініях потребує виконання спеціальних робіт.

Неприхованими називають витоки, за яких воду, що витікає з водопровідних споруд, можна виявити без спеціальних досліджень (витоки з водорозбірних колонок, з дефектних місць трубопроводу при аваріях і пошкодженнях, з арматури санітарних приладів тощо). Неприховані витоки усувати набагато легше, ніж приховані. Вони менш небезпечні з точки зору можливого пошкодження будівель і підземних комунікацій.

Для виявлення прихованих витоків з міської водопровідної мережі застосовують у першу чергу манометричне вимірювання тисків, для чого вибирають певні точки на відстані одна від одної, що не перевищує 1 км.

Тиски вимірюють зразковим манометром класу точності 0,4 за допомогою стендера, що встановлюється на пожежних гідрантах, або через спеціальні штуцери, врізані в трубопровід.

У разі відсутності пожежного гідранта для вимірювання напору можна використовувати водоочисні вузли на вводах у домах, де для тимчасового встановлення манометра використовують штуцер контрольного крана водолічильного вузла.

Тиск бажано вимірювати одночасно в кількох точках міської мережі. Якщо це неможливо зробити, вимірювання виконують послідовно протягом 2 - 3 год, обов'язково зберігаючи постійний режим роботи насосних станцій і мережі.

Результати вимірювання тисків заносять у спеціальний журнал із зазначенням дати й часу вимірювання, діаметра водопровідної лінії, поверховості будівель і режиму роботи насосної станції.

Для зручності та точності аналізу вимірювання та виявляння місць можливих витоків здобуті дані потрібно наносити на схему водопровідної мережі.

Аналізуючи вільні напори, необхідно пам’ятати, що різке падіння напору спричинюється також забиванням трубопроводу або наявністю якихось неврахованих витрат води на досліджуваній ділянці трубопроводу. Це дає змогу одночасно з виявлянням прихованих витоків виявляти також інші недоліки в роботі мережі.

На ділянках, де помічаються різкі невиправдані зниження напору, визначення виконують повторно з меншими відстанями між точками вимірювання. Це дає змогу наблизитись безпосередньо до пошкоджених місць трубопроводів.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Невраховані витрати води	\|	Виявляння витоку за допомогою гідравлічного преса

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.