МУФТИ Й ГАЛЬМА

Технічне обслуговування фрикційних і сполучних муфт, а також гальм зв'язано зі значним обсягом робіт по регулюванню зазорів між поверхнями напівмуфт. Багаторазова взаємодія тертьових поверхонь фрикційних муфт і гальм викликає відхилення зазорів від припустимих значень. У результаті порушується необхідний контакт робочих поверхонь, збільшується година гальмування або знижується передавальний крутний момент. Зношування опорних вузлів валів, з'єднаних муфтами, приводити до виникнення перекосів і непаралельності валів.

До основних несправностей фрикційних муфт і гальм, що приводять до порушення їхньої нормальної роботи, ставляться зношування або замасливание фрикційних обкладок; зношування поверхонь барабанів, дисків або місць кріплення обкладок, пальців, втулок, отворів і інших деталей приводних механізмів; порушення працездатності або поломка гальмових пружин.

Регулюють фрикційні муфти й гальма за допомогою болтів, гайок і пружин, що дозволяють періодично відновлювати нормальний зазор між поверхнями тертя обкладок і барабанів (дисків). У справно працюючих муфтах і гальмах поверхні обкладок у виключеному стані повинні перебувати по всій довжині або площі на однаковій відстані від барабанів (дисків). Нормальними вважаються зазорі 0,3—1 мм колодкових гальм і конусних муфт і 1—3 мм для стрічкових гальм і муфт. У правильно відрегульованого робочого гальма автонавантажувача 4014 зазорі між гальмовими барабанами й гальмовими накладками повинні бити 0, 6-0,8 мм у колісного циліндра й 0, 2-0,4 мм в осей колодок, а в автонавантажувача 4008М - 0,4 мм по всій довжині накладок.

Регулюють фрикційну муфту із внутрішнім розташуванням стрічки (мал. 12), застосовуваної на стрілових кранах і екскаваторах, для досягнення нормального зазору між фрикційною обкладкою 12 і сталевою стрічкою 13. Провідна хрестовина 5 з'єднується із фрикційною стрічкою за допомогою вушок 1 і 4. Включається муфта двуплечим важелем 6, що обертається навколо осі 7 і зв’язані зі штоком гідроциліндра 8. Зворотна пружина 9 служити для вимикання муфти.

Мал.12. Фрикційна муфта із внутрішньою стрічкою

При регулюванні муфта перебуває у включеному положенні. Обертаючи гвинт 3, між його кінцем і стрічкою створюють зазор в 1,5— 2,0 мм, після чого гвинт фіксують контргайкою. Інший кінець стрічки розпірним болтом 2 притискають до шківа, а гайкою встановлюють довжину тяги такий, щоб вона забезпечувала хід штока гідроциліндра в 15—17 мм. Ексцентричні осі роликів 11 повертають і закріплюють таким чином, щоб між напрямними 10 і роликами залишався зазор 1,5—2 мм. При дотриманні зазначених вимог фрикційна муфта вважається повністю відрегульованою.

При експлуатації сполучних муфт перевіряють співвісність валів, що з'єднуються, і взаємне положення напівмуфт. Порушення співвісності приводити до виникнення ударних навантажень, більше інтенсивному зношуванню опор валів. Регулювання сполучних муфт полягає в досягненні співвісності валів, ліквідації їхнього перекосу й непаралельності. Співвісність забезпечується зсувом підшипників за рахунок додавання або зменшення числа прокладок під корпусом підшипника, переміщенням усього підшипникового вузла. З метою попередження можливих вібрацій рекомендується використовувати не більше чотирьох прокладок.

Непаралельність валів усувається зсувом підшипника за рахунок зазору між кріпильними болтами й отворами. Точність положення муфт і валів визначається значеннями а й Ь для чотирьох вимірів на двох взаємно перпендикулярних діаметрах (мал. 13). Установка пальцьових-втулочно-пальцевих еластичних муфт уважається правильної, якщо а₁-а ≤ 0,001Db₁-b ≤ 0,002D (D —діаметр напівмуфти). У нормальному положенні напівмуфти повинні бути розсунуті на 3—5 мм, а обидва вали зрушені до упору у своїх підшипниках. При цьому биття кожної напівмуфти не повинне перевищувати 0,0005 D. Затягування сполучних болтів варто робити, якщо а₁-а ≤ 0,05 мм.

Мал. 13. Перевірка положення сполучних муфт

До експлуатації не допускають пальцевий-пальцеві-пальцьові-втулочно-пальцеві муфти з неповним числом сполучних болтів. При технічному обслуговуванні необхідно перевіряти кріплення гайок пальця, а також стан гумових кілець. Останні повинні мати в зборі рівну (без витріщання) циліндричну поверхню. При втраті посадки болтів їхнього гнізда варто обробити розгорненням, а болти замінити.

Для кранових зубчастих муфт максимальний перекіс валів допускається до 0° ЗСК (9 мм на 1м), однак при регулюванні рекомендується обмежувати перекіс валів 2 мм на 1 м.

Регулюють колодкові гальма, що мають педальне керування, для зменшення зазору між гальмовими колодками й барабаном, що поступово збільшується внаслідок зношування, а також для скорочення ходу педалі. Регулювання гальм рекомендується виконувати при ненавантажених барабанах через якийсь година після закінчення роботи машини.

На малий. 14 показань пристрій колісного гальма навантажувача ТО-18, на прикладі якого розглянемо порядок зміни зазору між гальмовим барабаном і накладкою гальма. Зазор поступово збільшується в міру зношування гальмових накладок.

Мал.14. Колісне гальмо навантажувача ТО-18: 1 — барабан гальмової; 2 — накладка гальмова; 3 — колодка гальмова; 4 — пружина відтяжна; 5 — кулак розтискної; 6 — вісь колодок

Для регулювання цього зазору в регулювальному важелі (малий. 15) передбачена черв'ячна пари, шестірня 4 якої посаджена на шлицевий хвостовик розтискного кулака, а черв'як 3 установлений на осі, що обертається в корпусі важеля. Обертаючи черв'яка за квадратну головку, можна повертати розтискний кулак і розводити гальмові колодки, зменшуючи зазор між ними й барабаном. Для відліку обертів на осі черв'яка змонтований фіксатор 6, що складається з кульок і пружин. При обертанні осі черв'яка відчуваються клацання фіксатора. Наявність більших зазорів, що вимагають регулювання гальм, визначається по ходу штоків гальмових камер, що не повинен перевищувати 40 мм. Для запобігання влучення мастильного матеріалу в гальмові механізми в кронштейнах розтискних кулаків передніх і задніх гальм установлені гумові ущільнювальні кільця.

Регулювання електричних колодкових гальм полягає у встановленні необхідних гальмового моменту й розміру відходу колодок. Гальмовий момент змінюється регулюванням ступеня затягування головної пружини, а зазор між гальмовим барабаном і обкладками колодок - зміною довжини тяг гальма.

Мал.15. Регулювальний важіль: 1 — корпус; 2 — кришка; 3 — черв'як; 4 — шестірня; 5 — маслюки; 6 — фіксатор

Кранове колодкове гальмо (малий. 16) регулюють у такий спосіб. Кінець важеля 4 піднімають нагору й потім опускають на величину встановленого ходу поршня. Положення вертикальних важелів 8 і 10 фіксується, коли гальмові обкладки притиснуті до барабана гайками 1 і 2, Рівномірність зазору досягається регулювальним болтом 11. Після регулювання нормальна довжина пружин 5 відзначається на штоку 6. У міру зношування обкладок і збільшення зазору понад припустиме значення повинно бути проведене повторне регулювання аналогічним порядком. Повністю зношені обкладки заміняють. Ушкоджені колодки або зношені обкладки заміняють без демонтажу гальма. Для цього, послабляють гайку 1 і після зсуву важеля 10 демонтують вісь 3. Колодка 9 переміщається по поверхні барабана нагору й виймається убік. Колодку з новою обкладкою встановлюють на колишнє місце.

Мал.16. Електромагнітне гальмо з гідроштовхачем: 1, 2 — гайки; 3 — вісь; 4 — важіль; 5 —пружина; 6 — шток; 7 — гідроштовхач; 8, — важелі; 9— колодка; 10 — важелі; 11 — регулювальний болт

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
КАНАТИ, БАРАБАНИ Й БЛОКИ	\|	ТЕХНІЧНЕ ОБСЛУГОВУВАННЯ ДВИГУНІВ ВНУТРІШНЬОГО ЗГОРЯННЯ

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.