• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция

Приклад

Кількість учнівських місць у загальноосвітніх школах міста варіює в межах від 800 до 1600. Щоб згрупувати школи за цією ознакою, їх об’єднують у чотири групи і визначають величину рівного інтервалу:

== 200 місць.

Шляхом додатку розміру інтервалу до мінімального рівня ознаки в групі одержимо групи : 800-1000, 1000-1200, 1200-1400,1400-1600.

У даному випадку інтервали називаються закриті, бо мають верхні і нижні межі груп.

У відкритих інтервалах верхньої або нижньої меж немає.

У групуванні за кількісною ознакою слід правильно визначити верхню і нижню межі груп “включно” чи “виключно”. Наприклад , куди віднести загальноосвітню школу, якщо вона має 1200 учнівських місць, - до другої чи до третьої групи. Якщо вважати верхні межі груп “включно”, тоді ця школа відноситься до другої групи, а якщо “виключно” – то до третьої.

Нерівними називають інтервали, в яких різниця між верх­ньою і нижньою межею неоднакова. Нерівні інтервали застосову­ють тоді, коли варіація групувальної ознаки відбувається нерів­номірно і в дуже широких межах; вони можуть бути зростаючи­ми і спадними.

Розрізняють інтервали закриті і відкриті.

Закритими є ін­тервали, в яких визначені максимальні і мінімальні межі.

Відкритими називаються інтервали, у яких максимальні або мінімальні значення ознаки заздалегідь невідомі. Тому при групуванні пер­ший і останній інтервали залишаються відкритими, наприклад, групування робітників за стажем роботи: до 3 років, від З до 5, від 5 до 10, від 10 до 20, більше 20 років.

Статистичні таблиці, їх види

Статистичні таблиці призначені для найбільш раціональ­ного, наочного та систематизованого викладення результатів зведення і групування статистичних даних. Ці таблиці складають не лише на заключному етапі дослідження. В процесі обробки статистичних даних користуються допоміжними і робочими таб­лицями, їх слід відрізняти від допоміжних розрахункових таблиць (логарифмічних, таблиць коефіцієнтів). Статистичними таблицями вважають тільки ті, що містять наслідки статистично­го аналізу соціально-економічних явищ і процесів. Подібно до граматичного речення у статистичній таблиці розрізняють підмет і присудок.

Підметом таблиці є та статистич­на сукупність, ті об'єкти або їх частини, які характеризуються ря­дом числових показників. Показники, що характеризують стати­стичну сукупність, є присудком таблиці.

За зовнішнім виглядом статистична таблиця являє собою перетин горизонтальних рядків і вертикальних граф, які утворю­ють клітини таблиці. Ліві бічні і верхні клітини призначені для текстових заголовків, а решта — для числових даних. Обов'язковими атрибутами статистичної таблиці є загаль­ний і внутрішні заголовки. Загальний заголовок таблиці повинен коротко і чітко характеризувати її зміст. У ньому зазначають, що характеризується в таблиці, до якої території або об'єкту відно­сяться дані і за який період або на який момент часу. Внутрішні заголовки таблиці розміщуються збоку і зверху. У бічних заго­ловках розкривається зміст підмета, у верхніх — зміст присудка. Одиниці вимірювання даних таблиці зазначаються або в загаль­ному заголовку (якщо вони однакові для всіх показників таб­лиці), або у внутрішніх заголовках рядків і граф таблиці.

Сукупність горизонтальних рядків і вертикальних граф без наведення числових даних утворює макет статистичної таблиці:

Макет статистичної таблиці

До деяких таблиць подаються примітки, в яких роз'яс­нюється зміст окремих показників або заголовків. Підмет таб­лиці найчастіше розміщується з лівого боку, присудок — з право­го, але це не обов'язково.

За побудовою підмета таблиці поділяють на три види — прості, групові і комбінаційні.

Коли підмет містить лише перелік одиниць статистичної су­купності, таблиці називаються простими.

Серед простих таблиць розрізняють:

1. Спискові (підмет — список окремих ознак або об'єктів);

2. Територіальні (підмет — перелік районів, областей, країн,
територій);

3. Хронологічні (підмет — періоди часу: місяці, квартали, роки, І
або моменти часу, дати).

Часто зустрічаються і територіально-хронологічні та списково-хронологічні таблиці, у яких підмет і присудок характеризують показники на територіях і об'єктах у хронологічному порядку. Наприклад, таблиця 3.13.

Таблиця 3.13. Споживання основних продуктів харчування у розрахунку на одного мешканця Львівської області (кілограмів)

У наведеній таблиці є список об'єктів (види продуктів) і перелік періодів часу (роки), а присудком цієї таблиці є цифрові показ­ники, що характеризують розмір споживання на душу населення.

Групові таблиці відрізняються тим, що у підметі їх розміщу­ють групи елементів сукупності за однією ознакою. Найпростішим видом групових таблиць є ряди розподілу, побудовані як за атрибутивними, так і за кількісними ознаками. У присудку таких таблиць міститься лише один показник — кількість одиниць су­купності, що входять до кожної групи. У складніших таблицях присудок доповнюється рядом інших показників, що характери­зують підмет.

Групові статистичні таблиці дають більш інформа­тивний матеріал для аналізу досліджуваних явищ. Прикладом групової таблиці може бути таблиця

Таблиця Результати групування підприємств галузі за середньорічною вартістю основних виробничих фондів

Наведені у таблиці дані дають можливість охарактеризува­ти структуру підприємств галузі за розміром основних фондів не тільки за кількістю підприємств, а і за обсягом випущеної про­дукції та кількістю робітників, виявити взаємозв'язок між осна­щеністю заводів основними фондами і випуском продукції.

У комбінаційних таблицях наводяться дані, згруповані за двома і більше ознаками, взятими в комбінації. Інколи в комбінаційних таблицях групи за однією ознакою розміщують У підметі, а за другою — у присудку. Наприклад, розподіл насе­лення за статтю та місцем проживання.

Таблиця 3.15. Розподіл населення Харківської області за статтю та місцем проживання станом на 1 січня 2001 року (тис.чол.)

Розробка присудка таблиці може бути простою і складною (комбінованою). При простій розробці присудка показники, що характеризують підмет, розміщуються послідовно один за дру­гим. Розподіляючи показники на групи за однією або більше оз­наками у певній комбінації, одержують складний присудок. При­кладом складної розробки присудка може бути таблиця

Таблиця Характеристика населення області за економічною активністю та віковими групами (тис. осіб)

За метою дослідження та призначенням статистичні таб­лиці поділяються на:

• описово-інформаційні (дають кількісну характеристику окре­
мих явищ);

• аналітичні (відображають взаємозв'язки між явищами та тен­
денції в їх розвитку);

• типологічні (характеризують основні соціально-економічні
типи явищ);

• спеціального призначення (балансові, матричні тощо).

Сукупність раціональних прийомів, установлених теорією і вироблених практикою для того, щоб надати таблиці найбільшої виразності, наочності і цим самим гранично полегшити читання і засвоєння її змісту, називається технікою оформлення статис­тичних таблиць

Вимоги до побудови статистичних таблиць

При складані статистичних таблиць слід дотримуватись таких основних правил їх побудови та оформлення:

1. Таблиця має бути компактною і містити лише ту інфор­мацію, яка безпосередньо характеризує об'єкт дослід­ження.

2. Назва таблиці, заголовки рядків і граф мають бути стисли­ми, чіткими і лаконічними. Крім загальноприйнятих ско­рочень одиниць вимірювання, скорочення слів у заголов­ках не допускається. Якщо назви окремих граф (рядків) повторюються, мають однакові терміни або однаковий зміст, то їх доцільно об'єднати спільним заголовком.

4. У таблиці обов'язково слід вказувати одиниці вимірю­вання показників. Якщо одиниця вимірювання однакова для всіх показників таблиці, то вона вказується у за­гальній назві таблиці або над верхнім правим кутом таб­лиці; якщо одиниці вимірювання різноманітні, то їх на­зви вказують в заголовках рядків або граф таблиці, а інколи в окремо наведеній спеціальній графі.

5. Рядки в підметі і графи в присудку, як правило, нумеру­ють. Це доцільно робити у великих за змістом таблицях або у випадках наведення методики розрахунку показ­ників з посиланням на номери граф і рядків таблиці.

6. Точно додержуватись таких умовних позначень щодо відсутності даних у таблиці відповідно до причин:

• якщо клітинка таблиці не може бути заповнена, ставиться знак "х";

• коли відомості про явище відсутні, ставиться три
крапки "..." або "н.від.";

• відсутність самого явища позначається тире "-";

• дуже малі числа записуються (0,0) або (0,00).
Кількісні показники в межах однієї графи повинні наво­
дитися з однаковою точністю, тобто до 0,1, до 0,01,
до 0,001.

7. Таблиці повинні бути замкненими, тобто з підсумкови­ми результатами. Виняток становлять аналітичні таб­лиці, в яких підсумків може не бути.

Таблиці треба вміти читати і аналізувати. Читання і аналіз статистичних таблиць має неабияке пізнавальне і практичне значення. Аналіз статистичних таблиць складається з аналізу побу­дови таблиці, тобто з визначення того, яке суспільне явище наве­дене в таблиці, якими ознаками воно характеризується, які озна­ки покладені в основу групування, що утворює підмет і присудок. Аналіз змісту таблиці передбачає вивчення окремих груп підмета таблиці (аналіз по горизонталі) і окремих ознак присуд­ка (аналіз по вертикалі), зіставлення даних різних груп сукуп­ності; визначення наявності і характеру залежності між окремими ознаками; подання узагальнюючих висновків про окремі групи і про всю сукупність.

1. Назвіть види зведення і дайте їм коротку характеристику.

2. Назвіть складові елементи статистичного зведення.

3. Дати визначення статистичного групування.

4. Які функції в статистичному аналізі виконують групування?

5. Назвіть види групувань в залежності від завдань, які вирішу­ються в процесі групування.

6. Що таке групувальна ознака? Назвіть види групувальних оз­нак.

7. Як визначити кількість груп?

8. За якими принципами утворюються інтервали групувань?

9. Як визначити розмір інтервалу при групуванні з рівними інтервалами?

10. Коли використовуються нерівні інтервали?

11. У чому полягає відмінність між закритими і відкритими інтервалами?

12. Дайте визначення статистичного ряду розподілу.

13. Назвіть види рядів розподілу.

14. З яких елементів складається ряд розподілу?

15. Охарактеризуйте види графічного зображення рядів роз­поділу.

16. Що уявляє собою статистична таблиця?

17. Дайте визначення підмета і присудка таблиці.

18. Що таке макет статистичної таблиці? Назвіть його атрибути.

19. Як поділяються статистичні таблиці в залежності від побудови підмета?

20. Яких правил слід дотримуватись при побудові статистичних таблиць?

Тема: 4 Узагальнюючі статистичні показники

Абсолютні статистичні величини.

Читайте також:

1. Абсолютні синоніми (наприклад, власне мовні й запозичені) в одному тексті ділового стилю вживати не рекомендується.
2. Алгоритм однофакторного дисперсійного аналізу за Фішером. Приклад
3. Базові та прикладні класифікації
4. В чому полягає явище тунелювання через потенціальний бар’єр, наведіть приклади.
5. Визначення і приклади
6. Врахування витраті втрат електроенергії. Приклад складання електробалансу.
7. Головною метою наукової діяльності в системі вищої освіти повинен стати розвиток фундаментальних та приклад­них досліджень.
8. Деякі приклади застосування ППП
9. Дієслова з префіксом дис-виражають значення ліквідації дії, названої безпрефіксним дієсловом, наприклад: гармонізувати – дисгармонізувати, асоціювати – дисасоціювати.
10. Для одиничного і дрібносерійного виробництва норма витрати визначається як укрупнена, наприклад, на 1000 станко-годин роботи даного виду роботи устаткування
11. Додаток И - Приклад виконання ремонтного креслення деталі
12. Етикет – (прикріплювати) установлений порядок поведінки в товаристві, певному оточенні, наприклад, придворний етикет, дипломатичний етикет.

Переглядів: 2097