Обробка результатів тестування

1.Індивідуальні показники кожного набору завдань (за винятком № 5) виводять, підраховуючи суму розв'язаних задач (правильне рішення – 1 бал, неправильне – 0). Ключ до 5-го субтесту передбачає відповіді у словесній формі. Наприклад: Якщо учень із 20 задач 1-го субтесту розв'язав 17, то і отримав 17 балів.

2. Результати виконання 5-го субтесту оцінюються за трибальною шкалою: 2, 1 та 0 балів залежно від якості узагальнення. Варіанти типових відповідей різної якості подано в таблиці 4. Згідно з таблицею, 2 бали оцінюються узагальнення, які є найбільш адекватні нормативно заданим; 1 бал – узагальнення, які є значно ширшими або вужчими за нормативні; 0 балів – невірні та відсутні узагальнення.

3. Індивідуальним кількісним показником розумового розвитку учня є сума балів,одержана після виконання шести субтестів. Виводиться середній бал: загальна сума балів ділиться на 6. Будується профіль розумового розвитку учня.

4. Групові дані аналізуються відносно їх близькості до соціально-психологічного нормативу, який умовно розглядається як 100% виконання кожного субтесту, учні за результатам тестування розподіляються на 5 підгруп:

Найбільш успішні – 10% учнів, які мають дуже високий розумовий розвиток.

Близькі до успішних – 20% учнів, що мають високий рівень розумового розвитку.

Середні за успішністю – 40% учнів, які мають середній розумовий розвиток.

Малоуспішні – 20%учнів, які мають нижче середнього розумовий розвиток.

Найменш успішні – 10%учнів, які мають певні вади в розумовому розвитку.

Для кожної із підгруп підраховується середній процент правильно виконаних завдань. Будується графік, який відображає приближення підгруп до соціально-психологічного нормативу.

Наприклад: Тестування проведено на групі, яка складається з 100 осіб. Виділяємо першу підгрупу – 10 осіб, які отримали найбільший бал і середній процент виконання дорівнює 85%. Друга підгрупа виконала завдання на 67% - 20 осіб. Третя підгрупа – 40 осіб – на 43%. Четверта група – 20 осіб – на 27%, п'ята – 10 осіб – на 11%. Знаходимо в системі координат відповідні крапки: а) із параметрами 1 і 85; б) із параметрами 2 і 67; в) 3 і 23; г) 4 і 27; д) 45 і 11. Будуємо графік.

5. Якісний аналіз тестових результатів проводиться за напрямками:

А) Для набору завдань № 3 визначаються: а) найбільш та найменш прийнятні для засвоєння галузі знань (література, історія, математика тощо); встановлюються найлегший та найважчий тип логічних зв'язків, на який спроможний учень (вид – рід, причина – наслідок, частина – ціле, протилежність тощо); аналізуються типові помилки учнів під час визначення логічних зв'язків.

Б) Для набору № 4 встановлюються: а) зміст тестових задач, які виконуються учнем краще, і такі, що виконуються гірше; б) завдання саме якого типу – з конкретними чи абстрактними поняттями – виконуються найгірше.

В) У наборі № 5 визначаються: а) характер типових узагальнень, тобто як вони здійснюються – за конкретними, видовими чи категорійними ознаками; б) типові помилки в узагальненнях.

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Час на проведення субтестів	\|	Якісний аналіз субтестів

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.003 сек.