Студопедия
Контакти
 


Тлумачний словник

Реклама: Настойка восковой моли




Різні аспекти вивчення звукової системи мови

Предмет і завдання фонетики. Поняття про звуки.

Усі слова в мові складаються із звуків.

Фонетика (гр. phone – звук) – розділ мовознавства, що вивчає звукову систему мовлення, творення звуків і їхні властивості. Фонетика також вивчає сполучуваність звуків, закономірні зміни їх у мовному потоці та при словозміні і словотворенні. Предмет фонетики – звуки мовлення. Звук - це найменша неподільна одиниця мовного потоку, що виділяється в результаті спеціального фонетичного аналізу й використовується для побудови складів і фонетичних одиниць вищого рівня, за допомогою яких висловлюються думки.

Завдання фонетики – вивчення особливостей творення звуків мовлення, їх класифікація, характеристика звукових змін, визначення й характеристика складу та наголосу.

У процесі спілкування використовуються лише чітко окреслені звуки мовлення, а не всі ті, що їх може творити мовний апарат людини. Звук мовлення має складну природу, тому вивчається в різних аспектах: акустичному (фізичному), фізіолого-артикуляційному (фізіологічному), лінгвістичному (функціональному, фонологічному).

Акустичний (фізичний) – вивчення висоти, сили, тривалості, тембру звуків, а також темпу мовлення.

Фізіолого-артикуляційний (фізіологічний) – вивчає будову й роботу мовного апарату, спрямовану на творення звуків. До складу мовного апарата входять:

· дихальний апарат;

· гортань із голосовими зв’язками;

· порожнина рота;

· губи, зуби, язик;

· порожнина носа.

Роботою мовного апарата (як і діяльністю всього людського організму) керує центральна нервова система. Верхня і нижня частини порожнини рота називається піднебінням. Передня і середня частини піднебіння тверді, нерухомі, а задня частина – м’яка, рухома. У порожнині рота міститься і найактивніший орган мовлення – язик, а також зуби.

Передня частина ротової порожнини – губи. Від руху нижньої щелепи, язика і губів змінюється об’єм і форма ротової порожнини, що дозволяє утворювати різні звуки.

Усі звуки мовлення утворюються при видихуванні повітря. Дихальний апарат (легені і дихальне горло) виконує роль своєрідного нагнічувача повітря, яке починає свій шлях із легенів, через бронхи потрапляє в дихальне горло (трахею), звідти – в гортань. Гортань – це верхня частина дихального горла. Найважливішу її частину складають горизонтально прикріплені упоперек гортані дві голосові зв’язки. У ненапруженому (ненатягнутому) положенні голосові зв’язки не зближуються між собою, а утворюють щілину, через яку вільно проходить повітря при диханні. Якщо ж під час мовлення за допомогою хрящів голосові зв’язки натягуються, то щілина зникає: голосові зв’язки змикаються. Видихуване повітря проривається крізь напружені голосові зв’язки і примушує їх дрижати, від чого утворюється голос. Звуконосійний струмінь повітря з гортані потрапляє в зів, а з зіва – у ротову порожнину (при творенні деяких звуків: м, н, н – у носову). Ротова порожнина є добрим резонатором (підсилювачем) голосу або шуму. Приймаючи з гортані звуконосійний струмінь повітря (голос), ротова порожнина може по-різному змінювати свою форму (залежно від того, яке положення займає язик щодо піднебіння) і при цьому, якщо не виникають перепони для видихуваного повітря, утворюються найбільш чутні звуки різної якості: а, о, у, е, и, і. Такі звуки мають назву голосних. Вони найлегше творяться (при найменшому напруженні органів мовлення) і є найбільш звýчними.



Интернет реклама УБС

У ротовій порожнині на шляху видихуваного струменя повітря мовні органи можуть створювати різні перепони. При подоланні цих перепон виникають шуми, які долучаються до голосу і бувають то слабшими від нього (наприклад, при вимові р, л), то сильнішими (при вимові б, дз, ж, г); деякі звуки можуть складатися лише з шуму: п, с, ц, х, ш, якщо видихуване повітря вільно проходить через голосову щілину, не викликаючи дрижання голосових зв’язок, і тільки в ротовій порожнині натикаються на перепони. Звуки, при утворенні яких видихуваний струмінь повітря натрапляє в ротовій порожнині на різні перепони, утворювані органами вимовляння, називаються приголосними. При попаданні перепон утворюються різноманітні шуми, настільки сильні, що при вимові більшості приголосних голос слабший від шуму, і лише при вимові невеликої частини приголосних звуків, наприклад, р, л, м, н,голос переважає над шумом.

У ротовій порожнині містяться такі органи вимовляння, як язик, зуби, м’яке і тверде піднебіння та ясна. Розрізняють активні і пасивні мовні органи. Активні – здійснюють різні рухи, потрібні для утворення звуків мовлення (голосові зв’язки, язик, нижня щелепа, губи). Пасивні – нерухомі, з ними змикаються активні мовні органи в процесі утворення звуку (тверде і м’яке піднебіння, верхня щелепа, ротова порожнина). Робота мовних органів, спрямована на творення звуків, називається артикуляцією.

Принцип частотності вживання звуків в усному мовленні покладено в основу розташування букв у букварі.

Отже, всі звуки нашої мови поділяються на дві групи голосні і приголосні.

Лінгвістичний (функціональний, фонологічний) – вивчення звуків мовлення щодо їх участі в процесі спілкування.


Читайте також:

  1. Cтатистичне вивчення причин розлучень.
  2. I. Органи і системи, що забезпечують функцію виділення
  3. I. Особливості аферентних і еферентних шляхів вегетативного і соматичного відділів нервової системи
  4. II. Анатомічний склад лімфатичної системи
  5. II. Мета вивчення курсу.
  6. IV. Вивчення нового матеріалу – 20 хв.
  7. IV. Вивчення нового матеріалу.
  8. IV. Вивчення нового матеріалу.
  9. IV. Розподіл нервової системи
  10. IV. Система зв’язків всередині центральної нервової системи
  11. IV. Філогенез кровоносної системи
  12. IІІ. Вивченняння нового навчального матеріалу.

Загрузка...



<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
ФОНЕТИКА | Приголосні фонеми, їх класифікація. Артикуляційна та акустична характеристики приголосних фонем у їх головних виявах. Протиставлення приголосних фонем за твердістю – м’якістю

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:


 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.001 сек.